Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29

Справа № 2-607/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Смоленченко І.Г.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу № 2-607/2010 за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_7, про визнання правочину недійсним, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2009 року ОСОБА_5 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ВАТ «ОСОБА_6 Аваль», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним. (а.с. 2-4)

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що позивач є дружиною третьої особи – ОСОБА_3 з 24.08.2001 року. 29.09.2008 року ОСОБА_3 без її згоди уклав договір поруки № 014/129198/3125/73/1 з ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» на виконання зобов’язань ОСОБА_7 перед банком по кредитному договору № 014/129198/3125/73 від 27.04.2007 року. На виконання договору поруки її чоловік ОСОБА_3 сплатив відповідачу в період з жовтня 2008 року по листопад 2008 року всього 2 838, 10 доларів США. Не дивлячись на те, що в квитанціях в якості платника зазначена ОСОБА_7, фактично в касу банку вносив грошові кошти чоловік позивача ОСОБА_3, які він вносив зі спільного бюджету. ОСОБА_7 надала чоловікові позивача довіреність від 26.09.2008 року на право управління її автомобілем ОСОБА_8 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, який належить їй на підставі свідоцтва РСА № 725706 від 27.04.2007 року та знаходиться в заставі у відповідача. Договір поруки позивачка вважає таким, що виходить за межі дрібного побутового, а тому позивач просила суд визнати договір поруки недійсним та застосувати правові наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача на користь третьої особи – ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 2 838, 10 доларів США. (а.с. 2-4)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача – проти позову заперечував посилаючись на те, що вимоги позивача не відповідають дійсності, чинному законодавству та судовій практиці. (а.с. 106-108)

Третя особа – ОСОБА_3 позов підтримав та просив задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_7 проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні.

27.05.2009 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_3, про стягнення кредитної заборгованості. (а.с. 42-45)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2010 року, постановленою у судовому засіданні, визначено правильне найменування позивача за зустрічним позовом як Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_6 Аваль». (а.с. 169-170)

Позивач за зустрічним позовом – ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» у зустрічній позовній заяві та представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 27.04.2007 року між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем - ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 014/129198/3125/73, згідно якого позивач за зустрічним позовом зобов’язався надати відповідачу - ОСОБА_7 кредит у розмірі 21540 доларів США строком на 72 місяці з 27.04.2007 року по 27.04.2013 року, а відповідач - ОСОБА_7 за зустрічним позовом прийняв на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. Позивач за зустрічним позовом свої зобов’язання за кредитним договором виконав, перерахувавши грошові кошти в розмірі 21540 доларів США на поточний рахунок відповідача - ОСОБА_7 за зустрічним позовом, які згодом останній перерахував за автомобіль згідно договору купівлі-продажу автомобіля №257/к-п від 29.03.2007 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем - ОСОБА_7 за зустрічним позовом було укладено договір застави транспортного засобу марки ОСОБА_8 д/н НОМЕР_1. Також в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем за зустрічним позовом та ОСОБА_3 – відповідачем за зустрічним позовом було укладено договір поруки № 014/129188/3125/73/1 від 29.09.2008 року. Протягом дії кредитного договору відповідач - ОСОБА_7 за зустрічним позовом не виконала належним чином свої зобов’язання за кредитним договором і не сплатила проценти за користування кредитом. Позивачем за зустрічним позовом на адресу відповідача - ОСОБА_7 та відповідача - ОСОБА_3 були направлені повідомлення про прострочку платежу, попередження про стягнення заборгованості, вимоги про усунення порушень умов кредитного договору. Станом на 18.05.2009 року сума заборгованості відповідачів за зустрічним позовом перед позивачем за зустрічним позовом за кредитним договором складала 26 113,98 доларів США, яка складається з: 18163,08 доларів США – непогашена сума кредиту, 1010,40 доларів США – несплачені проценти, 6940,50 доларів США – нарахована пеня, що за офіційним курсом НБУ становить 198 988,53 грн., а тому позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 014/129198/3125/73 від 27.04.2007 року, договором поруки № 014/129198/3125/73/1 від 29.09.2008 року у сумі 198 988,53 грн. та витрати по справі. (а.с. 42-45)

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним – заявлені зустрічні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Представник третьої особи – ОСОБА_7 за первісним позовом та відповідача за зустрічним, проти зустрічного позову заперечувала, просила суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що викладені позивачем за зустрічним позовом посилання не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник третьої особи – ОСОБА_3 за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом, проти зустрічного позову заперечував, просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити, посилаючись на те, що викладені позивачем за зустрічним позовом посилання не відповідають фактичним обставинам справи.

Вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним, представника третьої особи – ОСОБА_7 за первісним позовом та відповідача за зустрічним, представника третьої особи – ОСОБА_3 за первісним позовом та відповідача за зустрічним, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.04.2007 року між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 014/129198/3125/73, згідно пунктів 1.1. – 1.4., якого ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» зобов’язався надати ОСОБА_7 кредит у розмірі 21 540 доларів США строком на 72 місяці з 27.04.2007 року по 27.04.2013 року, а ОСОБА_7 прийняла на себе зобов’язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами, що підтверджується копією кредитного договору. (а.с. 49-57)

Судом також встановлено, що ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» перерахував кошти в розмірі 21 540 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_7 № 262022131752, що підтверджується копією заяви на видачу готівки від 27.04.2007 року. (а.с. 58)

В судовому засіданні встановлено, що згодом між Приватним торгівельно-промисловим підприємством «Сінгл» та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_8 №257/к-п від 29.03.2007 року та ОСОБА_7 перерахувала на користь Приватного торгівельно-промислового підприємства «Сінгл» грошові кошти у розмірі 108 777 грн., що підтверджується копією зазначеного договору купівлі-продажу автомобіля, копією платіжного доручення № 27/04/2007 від 27.04.2007 року та не заперечувалися у судовому засіданні. (а.с. 59-62)

Судом також встановлено, що 27.04.2007 року між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та ОСОБА_7 було укладено договір застави транспортного засобу № 013/129188/3125/73/92, згідно якого ОСОБА_7 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором було передано в заставу ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» транспортний засіб марки ОСОБА_8, колір – чорний, шасі № SJNFCAE11U1109971, тип ТЗ – легковий седан – В, реєстраційний № НОМЕР_1, ці обставини підтверджуються копією зазначеного договору застави. (а.с. 63)

Відповідно до Свідоцтва про одруження І-КИ № 124197 від 24.08.2001 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Перещепинської міської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, актовий запис № 44 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є чоловіком та дружиною, що підтверджується копією зазначеного Свідоцтва. (а.с. 14)

Судом також встановлено, що 29.09.2008 року між ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 014/129188/3125/73/1 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, про що свідчить копія зазначеного договору поруки. (а.с. 66-67)

Згідно довіреності від 26.09.2008 року посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованою в реєстрі за № 4738, ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_3 управляти (без права розпорядження) належним їй на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА №725706, виданого Дніпропетровським МРЕВ2 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 27.04.2007 року, автомобілем марки НІССАН ОСОБА_8, випуску 2007 року, шасі № SJNFCAE11U1109971, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується копіями зазначених довіреності та Свідоцтва (а.с. 15,16)

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_3 на виконання договору поруки було сплачено на користь ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» загальну суму 2838,10 доларів США, що підтверджується копіями зазначених квитанцій та не заперечувалось сторонами. (а.с. 12-13)

Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не виконували умови кредитного договору щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту, що підтверджується надісланими ВАТ «ОСОБА_6 Аваль» на їх адресу повідомлень про прострочку платежу за кредитом від 30.05.2008 року та 10.03.2009 року, попереджень про стягнення заборгованості від 05.06.2008 року та 18.03.2009 року, та вимогами про усунення порушень умов кредитного договору від 24.03.2009 року. (а.с. 68-72)

Також судом встановлено, що станом на 18.05.2009 року сума заборгованості, за кредитним договором № 014/129198/3125/73 від 27.04.2007 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 склала 26 113,98 доларів США, яка складається з: заборгованості по кредитному договору 18 163,08 доларів США, заборгованості по процентах 1 010,40 доларів США та заборгованості по пені 6 940,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 198 988,53 грн., ці обставини підтверджуються копіями розрахунку суми заборгованості станом на 18.05.2009 рік та копією службового розпорядження НБУ № 417/185 від 19.05.2009 р. Окрім того сума заборгованості за кредитним договором сторонами не заперечувалась (а.с. 76-77)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України (2003 року), Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.64 СК України, дужина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною першою статті 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача за первісним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, суд виходив з того, що порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконане боржником. Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов’язання (як правило, грошового), а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю, договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак застосування ст. 65 СК України, згідно з якою згода подружжя вимагається у разі розпорядження майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, до даних правовідносин не можливе, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача за первісним позовом та такими, що не підлягають задоволенню.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем - ОСОБА_7 за зустрічним позовом своїх зобов’язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також наявність у позивача за зустрічним позовом за умовами укладеного між ним та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_7 права вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні також знайшов підтвердження факт невиконання поручителем, а саме відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед позивачем за зустрічним позовом за відповідним договором поруки, та наявність фактичної заборгованості відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перед позивачем – ВАТ «ОСОБА_6 Аваль», суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог та вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачів за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом заборгованість за кредитним договором.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне судові витрати покласти солідарно на відповідачів за зустрічним позовом, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. 65 СК України, ст.ст. 14, 509, 526, 527, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль», треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 (52010, с. Балівка, вул. Степова, 12, ІНН: НОМЕР_2), ОСОБА_3 (51220, Дніпропетровська обл., м. Перещепино, м-н Орільський, 1/54, ІНН: НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_6 Аваль» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 35, ЄДРПОУ 19358201) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № 014/129198/3125/73 від 27.04.2007 року – 198 988, 53 (сто дев’яносто вісім тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім грн. 53 коп.), а також у рахунок повернення судових витрат – 1950 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят грн.), а разом – 200 938, 53 (двісті тисяч дев’ятсот тридцять вісім грн. 53 коп.)

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур