Справа № 2-5/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2011 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Сарапа М. Б.

при секретарі Могиленко Н. Г.

з участю:

прокурора Коваль М. М.

представника Бобринецької РДА - ОСОБА_1,

представника третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог –ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судового засідання Бобринецького районного суду цивільну справу за позовом прокурора Бобринецького району Кіровоградської області, що діє в інтересах держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держкомзему в Бобринецькому районі Кіровоградської області до ОСОБА_3 про скасування державного акту на право приватної власності на землю, повернення земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави із позовом до ОСОБА_3 про скасування державного акта на право приватної власності на землю, повернення земельної ділянки, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідач ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право на спадщину, виданою Комсомольскою державною нотаріальною конторою 25.09.00 року № 2742, незаконно набула право на земельну частку (пай), згідно сертифікату серії КР № 0203864, який належав ОСОБА_4, так, як, Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Ватутіна серії КР № 000008 видано 31.10.97року, а відповідно до актового запису про смерть від 18.11 1996 року № 7 відділу реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області, ОСОБА_4 помер 16.11.96 року.

Таким чином, на момент видачі Державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Ватутіна ОСОБА_4 не являвся членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна Бобринеуького району у зв’язку зі смертю, та відповідно ОСОБА_3 не мала права на одержання земельної ділянки у власність, як спадкоємиця, згідно сертифікату серії КР № 0203864.

Просить визнати не дійсним незаконно виданий відповідачу державний акт на право приватної власності на землю та повернути земельну ділянку державі.

В судовому засіданні прокурор надав до суду уточнені та змінені позовні вимоги, та просить суд, частково скасувати Державний акт на право приватної власності на землю площею 12.30 га, що розташована на території Червонозорівської сільської ради серії 11-КР № 006748 виданий ОСОБА_3 в частині його ? , та зобов’язати її повернути земельну ділянку площею 6,15 га., державі, в особі Бобринецької районної державної адміністрації.

Заявлені та змінені позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позові.

Представник Бобринецької РДА ОСОБА_1, (що діє на підставі довіреності) в судовому засіданні підтримала позовні вимоги прокурора Бобринецького району зі змінами позовних вимог, вважає, що вони є законні та підлягають задоволенню.

Представник третьої особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог (що діє на підставі довіреності) відділу Держкомзему Бобринецького району ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення позову, пояснюючи, що відповідач незаконно набула право на земельну частку (пай), згідно сертифікату серії КР № 0203864, який належав ОСОБА_4, так, як, останній набув права на земельну ділянку без правових підстав, оскільки, державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Ватутіна серії КР № 000008 видано 31.10.97року, коли ОСОБА_5 не був членом вказаного КСП, у зв’язку з його смертю, а тому і не мав права на отримання земельної частки (паю) із земель КСП.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги прокурора не визнала та заперечуючи проти їх задоволення пояснила, що її батько ОСОБА_4 довгий час працював в КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району Кіровоградської області та був членом КСП, а тому мав право на земельну частку ( пай ) в колективній власності на землю членів КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району, оскільки земля, яка була розпайована, належала колективу, тобто членам КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району.

Вважає, що суд не може брати до уваги постанову Бобринецького районного суду від 29.09.08 року, згідно якої ОСОБА_6 визнана винною у вчиненні злочину, в тому числі складенні завідомо –неправдивого документа –списку додатку громадян членів КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району, до якого остання внесла як, вважає прокурор, завідомо неправдиві відомості про перебування в членах КСП ОСОБА_4, який на той час вже помер. Підставою цього є, те, що відповідно до ст.. 61 ЦК України не підлягають доказуванню при розгляді інших справ обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі. Стосовно кримінальних справ частиною 4 даної статті встановлено, що не підлягають доказуванню та є обов’язковим для суду що розглядає цивільно - правові наслідки дій особи, обставини встановлені вироком суду. У даному випадку вироку суду не було, а була постанова суду.

Крім того, оскаржувальний Державний акт на право приватної власності на землю серії П- КР № 006748 виданий не на підставі додаткового Списку громадян, який підписала ОСОБА_6, а на підставі рішення сесії Червонозорівської сільської ради народних депутатів Бобринецького району від 17 вересня 2001 року № 81, законність якого ніким під сумнів не поставлена. А тому , вважає відсутність підстав для прийняття рішення про скасування Державного акту на підставі документу, який фактично не був підставою для його прийняття.

Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, так, як вважає, що вони є не законі та не обґрунтовані.

Свідок ОСОБА_7М суду пояснила, що вона була членом КСП ім. Ватутіна Бобринецького району, та членом комісії по розпайовці землі КСП ім. Ватутіна. Батько відповідачки ОСОБА_4 мав бути в основному списку –додатку до державного акту на право колективної власності на землю КСП ім. Ватутіна , так, як вона пам’ятає , що це питання вирішувалось. Чому прізвище ОСОБА_4 не зазначено у основних списках , вона пояснити не може.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила аналогічні свідчення свідка ОСОБА_7

Суд, врахувавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, покази свідків та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство членство”в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

В судовому засіданні встановлено, що Державний акт на право колективної власності на землю КСП ім. Ватутіна Бобринецького району Кіровоградської області серії КР № 000008 видано 31.10.1997року, згідно рішення дев’ятої сесії Червонозорівської сільської ради Бобринецького району Кіровградської області від 19.08.1997 року за № 38, де в списку членів КСП , що додається до Державного акту, прізвище ОСОБА_5 відсутнє .

а.с. ( 5, 108-113 )

Згідно рішення Бобринецької районної державної адміністрації № 221-п від 12.05.97 року ОСОБА_4 видано сертифікат ОСОБА_6 КР-№ 0203864 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Ватутіна згідно державного акту серії КР № 000008, від 31.10.97 року.

а. с. ( 8, )

З пояснень позивача, що підтверджується постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2008 року відносно ОСОБА_6 вбачається, що остання будучи службовою особою, будучи обраною головою по розпаюванню землі КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району Кіровоградської області , здійснила службове підроблення, а саме склала, та підписала завідома неправдивий документ, список-додаток громадан-членів КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району, який після затвердження сільським головою Червонозорівської сільської ради Бобринецького району переданий до Бобринецької РДА , на підставі якого було прийнято рішення Бобринецької РДА № 221-п від 12.05.97 року, та видано ОСОБА_4 сертифікат ОСОБА_6 КР-№ 0203864 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім.. Ватутіна .

а.с. ( 8, 10-11, )

Відповідно до актового запису про смерть від 18.11.1996 року № 7 відділу реєстрації актів цивільного стану Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_4 помер 16.11. 1996 року.

а.с. ( 6 , )

Таким , чином в судовому засіданні достовірно встановлено, що список додаток громадан-членів КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району, був складений ОСОБА_6, та затверджений сільським головою Червонозорівської сільської ради, на підставі якого згідно рішення Бобринецької РДА 12.05.1998 року, вже після смерті ОСОБА_4, видано сертифікат на право на земельну частку ( пай ) .

Згідно свідоцтва про право на спадщину, виданою Комсомольскою державною нотаріальною конторою 25.09.2000 року № 2742, ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай), згідно сертифікату серії КР № 0203864, який належав ОСОБА_4.

а.с. ( 33 )

Довідкою відділу Держкомзему у Бобринецькому районі підтверджується , що середня вартість 1 га ріллі на території Бобринецької міської ради становить 12435 грн. а.с. ( 7, )

Оскільки за змістом ст. 2 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”від 08.08.1995 року № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, а в судовому засіданні встановлено, що на час одержання державного акту серії КР № 000008 31.10.1997 року про право колективної власності на землю КСП ім.. Ватутіна Бобринецького району Кіровоградської області ОСОБА_4 не був його членом у зв’язку зі смертю, тому суд вважає, що він не набув права на земельну частку (пай) у землях вказаного КСП, та незаконно отримав сертифікат на право на земельну частку (пай ) серії КР № 0203864 від 15.07.1998 року, розміром 9,28 га, в умовних кадастрових гектарах. так, як, не мав на той час , на це законне право у зв’язку зі смертю.

За змістом ст. 80 Земельного Кодексу України (2001р.), держава є одним із суб’єктів права власності на землю, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади –на землі державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст.84 вказаного Кодексу у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п. д), ч.1 ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі виділення в натурі належної їм земельної частки (паю) у порядку визначеному ст. 118 цього Кодексу, яка передбачає, що приватизація землі здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади в залежності від місця розташування цієї землі.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та на території Бобринецького району Кіровоградської області, то перебування її у власності відповідача, без законних на те підстав, зачіпає інтереси держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, а тому прокурор Бобринецького району який представляє інтереси останньої, є належним позивачем у цій справі.

Враховуючи, що власниками розпайованої землі КСП ім. Ватутіна бОбринецького району є громадяни (власники своїх паїв), а земля резервного фонду, яка створилася під час передачі земель у колективну власність у відповідності до п. 7 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”від 08.08.1995 року №720/95 та норм чинного на той час Земельного Кодексу 1992 року залишається у власності держави, то саме їй через відповідні державні органи належало виключне право після розпаювання КСП розпоряджатися цим фондом, а не загальним зборам членів розпайованого КСП.

Вказане вище спростовує доводи відповідача, про те, що її батько ОСОБА_4 на законних підставах набув право на земельну частку (пай), після паювання КСП ім. Ватутіна , лише за рішенням загальних зборів його членів., та згідно додаткового списку.

Згідно п. 1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 № 43, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ передбачено, що виходячи з установлених законодавством умов надання земельних ділянок не можна вважати таким, що суперечить закону, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування. У цьому разі питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення, вирішується в судовому порядку.

Земельним кодексом України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку. Якщо спадкодавцем за життя не отримано державний акт і він у відділі земельних ресурсів не готовий до видачі, то питання про можливість успадкування земельної ділянки спадкоємцями можливо вирішити лише в судовому порядку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину, виданою Комсомольскою державною нотаріальною конторою 25.09.2000 року № 2742, ОСОБА_3 набула право на земельну частку (пай), згідно сертифікату серії КР № 0203864, який належав ОСОБА_4.

Так, як відповідач ОСОБА_3 набула право на земельну частку ( пай ), згідно сертифікату серії КР № 0203864, який належав ОСОБА_4, який не був членом КСП ім.. Ватутіна , та не був включений до списку осіб, який є додатком до державного акту на право приватної власності на землю вказаного КСП, а включення його до додаткового списку осіб –членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю), та який є додатком до державного акта на право колективної власності на землю вказаного КСП, вже було після його смерті , що є незаконним, а тому, суд вважає, що вказаний спірний державний акт на право приватної власності на землю відповідач отримала на підставі , та в частині вказаного сертифікату незаконно, а тому вимоги позивача про скасування вказаного державного акта на право приватної власності на землю виданого на ім’я відповідача в частині ? є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Земельна ділянка, що використовується без правових підстав, у відповідності до ст..212 ЗК України підлягає поверненню власнику землі, а тому позовні вимоги у цій частині також задовольняються судом.

Доводи відповідача про те, що в позові слід відмовити з причин пропуску позивачем строку позовної давності без відповідної на то заяви сторони у спорі не беруться судом до уваги, так як суперечать ч. 3 ст. 267 та п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд може визнати незаконним та скасувати правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у справі а саме 789 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 80, 81, 84, 118, 153, 155, 212, Земельного Кодексу України (2001р.), п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ч. 3 ст.267 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 39, 49 Закону України “Про місцеві державні адміністрації ”, ст. 2, 7 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, ст. 21 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги прокурора Бобринецького району Кіровоградської області, що діє в інтересах держави в особі Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області задовольнити .

Скасувати державний акт на право приватної власності на землю серії 11-КР № 006748 виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області на ім’я ОСОБА_3 в частині його ? , площею 6,15 га.. .

Зобов’язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку площею 6,15 га, державі в особі Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі 789 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне рішення суду виготовлено 21 січня 2011 року.

Суддя Бобринецького районного

суду М.Б ОСОБА_6