Справа № 22-а-20719/11 Головуючий у І інстанції Божок С.К.

Провадження № 22-а/1090/17446/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 89 06.09.2011

УХВАЛА

Іменем України

скаргою: управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання виплатити недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

встановила:

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який у судовому засіданні уточнила та просила зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату на її користь недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача неправомірними. Зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивачки недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2009 року. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України у Вишгородському районі Київської області просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що позивачка перебуває на обліку в УПФ України у Вишгородському районі Київської області, отримує пенсію за віком та має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачка має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенси за віком, проте така надбавка у 2006-2007 роках їй не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась їй у значно меншому розмірі.

виплати'пенсій та доплат до мх,’'повинно було'діяти у ЩЇШЩІбйТТвЖбРШМПЖ'ОТйЙВйу’ України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов»язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядались.

Інших доводів, які б спростовували зроблені судом висновки, в апеляційній скарзі не наведено.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила: „

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області відхилити, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26 лютого 2010 року залишити без змін.