ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2008 р.   Справа № 14/77   

за позовом                      Приватного підприємця ОСОБА_2  

                                         с.Княжолука, Долинський район, 77540

до відповідача               Приватного підприємця ОСОБА_3  

                                        вул. Б.Хмельницького, 159,м.Долина, Долинський район, 77500

 Cуддя  Булка Володимир Ігорович   

При секретарі   Кріцак Василь Мирославович

Представники:

Від позивача:  ОСОБА_4, представник, (довіреність № б/н від 15.05.08р.)

від відповідача: не з"явились

Представнику позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: подано позов про стягнення заборгованості в сумі 4 863,99грн.

      Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

      Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, відзиву на позовну заяву не подав.

     За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №8329440 від 26.04.08 та №8374896 від 20.05.08.

  Заслухавши представника позивача та розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

      21.03.07 між сторонами укладено договір купівлі-продажу №332.

      Відповідно до п.1.1 вищезазначеного договору, продавець (позивач) зобов"язався продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар у відповідності до умов договору.

      В засіданні суду позивач зазначив, що на виконання умов вищезазначеного договру позивач продав відповідачу товар на суму 6 329,38грн., що підтверджується розхідними накладними, а саме:

- №0029906-0029908 від 21.03.07 на суму 1 360,30грн.;

-№0039335-0039336 від 05.05.07 на суму 2 012,75грн.;

-№0041846-0041848 від 17.05.07 на суму 1 492,58грн.;

-№0045589-0045590, 0045592-0045593 від 05.06.07 на суму 1 463,75грн.

   Відповідно до  п.4.1 договору, оплата кожної партії товару проводиться відповідачем з відстрочкою платежу до 10-ти банківських днів.

      Позивач наголосив, що відповідач провів розрахунок за отриманий товар на суму

2 605,30грн.(згідно прихідних касових ордерів):

-від 09.05.07 на суму 1 060,30грн.;

-від 12.06.07 на суму 900,00грн.;

-від 01.08.07 від 350,00грн.;

-від 20.02.08 на суму 295,00грн.

       17.03.08  позивач направив відповідачу претензію №68 з вимогою сплатити заборгованість за поставлений товар в розмірі 3 724,08грн.

         Відповідач частково сплатив борг, а саме:

-27.03.08 згідно прихідного касового ордеру  100,00грн.;

-01.04.08 згідно прихідного касового ордеру  300,00грн.

         Станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість в сумі 3 324,08грн.

      Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

        У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме  зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

    Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законами або договором.

      Таким чином на підставі норм чиннного цивільного та господарського кодексу позивачем вжито всіх заходів досудового врегулювання спору, які не дали результатів, а тому останній звернувся до суду за захистом порушеного права.

      Внаслідок того, що відповідач не розрахувався за поставлений товар на час пред"явлення позову , за відповідачем рахується заборгованість  в сумі 3 324,08 грн.

       Згідно 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового забов"язання , на вимогу кредитора  забов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір процентів.

    Відповідно до п.5.2 договору, за прострочення оплати відлповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за отриманий товар.

     Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку неоплати покупцем (відповідачем) отриманого товару в строки, що зазначені в договорі, більше ніж на 1 місяць з моменту отримання товару, покупець (відповідач) зобов"язаний сплатити штраф у розмірі 30% від суми невиконаного зобов"язання.

      Позивач провів розрахунок неустойки, що складає 462,64грн.,  3% річних від простроченої суми, що складає 80,05грн. та 997,22грн. штрафу, що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунками, що є додатками до позовної заяви.

    Викладені вище обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, договором №332 від 21.03.07,  претензією №68 від 17.03.08, розхідними накладними, розрахунками (3% річних, пені, штрафу) і  є обгрунтованими, тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

      Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

   Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1  (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, ІПН:НОМЕР_1) на користь Приватного підприємця ОСОБА_2, Долинський р-н., с.Княжолука (свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_4, ІПН: НОМЕР_2, р/рНОМЕР_5 в ІФФ КБ "Приватбанк" м.Івано-Франківськ, МФО 336677)        3 324,08грн. заборгованості,   462,64грн. неустойки, 80,05грн. - три проценти річних, 997,22грн. штрафу,  102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                    Булка Володимир Ігорович

                                                                            Рішення підписане 28.05.08.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.