Балтський районний суд Одеської області

м. Балта, вул. Ткаченка, 56, 66102, (04866) 2 15 70

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1

при секретарі ПІНУЛ І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку до ОСОБА_2 про стягнення 25059,81 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на висновки ревізії фінансово-господарської діяльності Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку, проведеної 05.02.2010. Контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі, відповідно до якої був складений акт № 340-20/01 про недостачу товаро-матеріальних цінностей, допущених заступником директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом про стягнення з останнього 25059,81 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що при проведені ревізії було встановлено недостачу будівлі теплиці та металевого басейну, матеріально-відповідальної особи, якою являється заступник директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_2

ОСОБА_2 в свою чергу пояснив, що будівля теплиці, за розпорядженням керівництва школи, розібрана на будівельні матеріали з яких було споруджено дві котельні для школи, а металевий басейн існує по сьогоднішній день, однак ніколи не функціонував, а тому прийшов в непридатний для експлуатації стан. Крім того керівництво школи ініціювало питання списання зазначених об’єктів з рахунків школи.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що 05.02.2010. Контрольно-ревізійним відділом в Балтському районі, за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку було виявлено недостачу товаро-матеріальних цінностей в сумі 25059,81 грн. При проведені інвентаризації основних засобів встановлено недостачу будівлі теплиці балансовою вартістю 14699,00грн. та металевого басейну балансовою вартістю 10274,00грн. у зв’язку з чим Контрольно-ревізійний відділ в Балтському районі дійшов висновку, що зважаючи на договір про повну матеріальну відповідальність, укладеного з заступником директора з адміністративно-господарської діяльності ОСОБА_2, відшкодування зазначених збитків має бути покладено саме на нього.

З висновком Контрольно-ревізійного відділу в Балтському районі суд погодитися не може з підстав слідуючого.

Зі змісту ст. 134 КЗпП України вбачається, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну

відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини

підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією

відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий

договір про взяття на себе працівником повної матеріальної

відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших

цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.92. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» дає роз’яснення, що в межах середнього місячного заробітку визначається матеріальна відповідальність працівників, з якими укладено договір про повну матеріальну відповідальність якщо шкоду заподіяно не незабезпеченням цілісності прийнятого під звіт майна, а не іншими порушеннями трудового законодавства.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.92. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» суди зобов»язані перевірити, чи належить працівник до категорії працівників, з якими згідно ст. 135-1 КЗпП України може бути укладени такий договір, та чи був він укладений.

З вищенаведених правових норм вбачається, що повна матеріальна відповідальність відносно працівника з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність можливо за умови:

- укладення договору про повну матеріальну відповідальність;

- укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівником який належить до категорії працівників з якими відповідно до ст. ст. 135-1 КЗпП України може бути укладений такий договір;

- та за умови прийняття працівником товаро-матеріальних цінностей під звіт.

ОСОБА_2 на підставі наказу Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку № 202 від 18.11.1998. був призначений на посаду заступник директора з адміністративно-господарської діяльності, яка відповідно до переліку посад і робіт, що заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування в процесі виробництва (далі - Перелік N 447/24), затверджено постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28 грудня 1977 р. яка діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" не може визнаватися такою посадою, зайняття якої передбачає укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

Отже на думку суду укладення договорів про повну матеріальну відповідальність між ОСОБА_2 та Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку, без номера та дати які знаходиться в матеріалах справи на 6 та 7 аркушах, суперечити законодавству.

Згідно з нормами статті 134 КЗпП відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 не передавалися товаро-матеріальні цінності Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку під звіт.

З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку не правомірними та такими, що не підлягають задоволенн

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 207, 208-209, 212-213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Піщанської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з вадами розумового розвитку до ОСОБА_2 про стягнення 25059,81 грн. - відмовити

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з моменту проголошення рішення.

СУДДЯ