ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
15.06.06 Справа№ 5/775-28/122а
16 год. 40 хв.
За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Державної податкової інспекції у Яворівському районі, м. Яворів Львівської області
про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2003 року та від 20.04.2004 року
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м.Львів, вул.Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Пустовіт Ю.О. –представник
Від відповідача: Бєлкіна Н.В. - начальник юридичного відділу
Позов заявлено Державним підприємством Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” до Державної податкової інспекції у Яворівському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.12.2003 року: № 0002591510 на суму 12562,63 грн., № 0001531510 на суму 9978,36 грн., № 0004061510 на суму 15231,07 грн., та від 20.04.2004 року: № 0004671510 на суму 8236,86 грн., № 0004651510 на суму 4135,80 грн., № 0004661510 на суму 5660,21 грн, якими застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів до Старицького військового лісгоспу, що є підрозділом (без права юридичної особи) Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, та зобов’язання відповідача внести зміни в облікову картку Старицького військового лісгоспу зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Ухвалою суду від 06.05.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначено на 23.05.2006 року. Ухвалою суду від 23.05.2006 року попереднє судове засідання відкладено на 15.06.2006 року.
За письмовою згодою сторін суд в порядку ч.3 ст.121 КАС України перейшов до судового розгляду справи в судовому засіданні 15.06.2006 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві та поясненні до позовної заяви, просить суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення та зобов’язати відповідача внести зміни в облікову картку Старицького військового лісгоспу зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Свої вимоги позивач мотивує тим, що Старицький військовий лісгосп як підрозділ Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат” не зобов’язаний вносити збір за спеціальне використання лісових ресурсів, так як відповідно до ст. 14 Закону України “Про збройні сили України” від 6 грудня 1991 року № 1934-XII лісові ресурси, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Також зазначає, що Старицький військовий лісгосп не є юридичною особою, а тому не є платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів, оскільки згідно п.2.1 Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», затвердженої спільним наказом № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999 року Держкомітету лісового господарства, Мінфіну, Мінекономіки та ДПА України, платниками збору є виключно юридичні та фізичні особи, до яких Старицький військовий лісгосп не належить.
Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні проти позову заперечив. Свої заперечення обгрунтовує тим, що ч.2 ст. 14 Закону України „Про збройні сили України” № 1934-ІІІ від 06.12.1991 року до даного спору не може застосовуватись, оскільки лісові ресурси –це не майно, яке закріплене за військовою частиною, це є власність Рава-Руського держлісгоспу.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (акти перевірки, розрахунки штрафних санкцій, облікові картки, копію листа-вимоги, податкові повідомлення-рішення та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Яворівському районі до Старицького військового лісгоспу, який є структурним підрозділом Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату збору за спеціальне використання лісових ресурсів, у зв”язку з чим Державна податкова інспекція у Яворівському районі направила Старицькому військовому лісгоспу наступні податкові повідомлення-рішення:
Від 22.12.2003 року:
- № 0002591510 –на суму 12562,63 грн.;
- № 0001531510 –на суму 9978,36 грн.;
- № 0004061510 –на суму 15231,07 грн.
Від 20.04.2004 року:
- № 0004671510 - на суму 8236,86 грн.;
- № 0004651510 - на суму 4135,80 грн.;
- № 0004661510 - на суму 5660,21 грн.
Відповідно до ст.89 та ст. 90 Лісового кодексу України 21 січня 1994 року № 3852-XII, спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, та користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт є платним; розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності; такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 6 липня 1998 року № 1012 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду»(із змінами) визначаються єдині правила справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком. Спеціальне використання лісових ресурсів є платним.
Стаття 14 Закону України “Про збройні сили України” від 6 грудня 1991 року № 1934-XII передбачає, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати всіх видів податків.
Як вбачається із Довідок про перелік лісокористувачів, яким надано лісорубні квитки(ордери) та лісові квитки, Старицький військовий лісгосп отримував лісорубні квитки у Рава-Руського держлісгоспу. Таким чином, Старицький військовий лісгосп здійснював лісокористування в лісах, які не закріплені за ним, а закріплені за Рава-Руським держлісгоспом. З огляду на зазначене, Старицький військовий лісгосп не підпадає під ознаки ст.14 Закону України “Про збройні сили України” від 6 грудня 1991 року № 1934-XII.
Окрім цього, статею 2 Закону України “Про систему оподаткування” передбачено, що під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Стаття 1 названого Закону визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Закон України “Про збройні сили України” не є законом про оподаткування, тому передбачені в статті 14 даного Закону пільги щодо оподаткування не можуть бути підставою для їх застосування, оскільки відповідні зміни в закон про оподаткування не внесені.
Помилковим є також твердження позивача про те, що Старицький військовий лісгосп не є платником збору за спеціальне використання лісових ресурсів згідно п.2.1 Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», затвердженої спільним наказом № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999 року Держкомітету лісового господарства, Мінфіну, Мінекономіки та ДПА України, оскільки не є юридичною особою. Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи. Враховуючи те, що Старицький військовий лісгосп є підрозділом (без права юридичної особи) Державного підприємства Міністерства оборони України „Івано-Франківський лісопромисловий комбінат”, він діє не від власного імені, а від імені юридичної особи, здійснюючи певну частину її функцій. Здійснюючи користування лісовими ресурсами, Старицький військовий лісгосп повинен здійснювати плату за спеціальне використання лісових ресурсів, що не суперечить положенням п.2.1 Інструкції «Про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду», затвердженої спільним наказом № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999 року Держкомітету лісового господарства, Мінфіну, Мінекономіки та ДПА України, так як Старицький військовий лісгосп діє від імені юридичної особи.
З огляду на все вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.