Апеляційний суд Львівської області
м. Львів, пл. Соборна, 7, 79008, (032) 235-90-15
Справа №11а-783/2010 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 289 КК України Доповідач: Гаврилов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2010 року Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: Гаврилова В.М.
суддів: Ревера В.В., Партики І.В.
за участю прокурора: Гуменної І.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.09.2010 року,
в с т а н о в и л а:
Даним вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, невійськовозбов’язаного, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 20.12.2000 року за ч.2 ст.140 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на один рік 6 місяців, штраф 680 гривень; за вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 26.07.2002 року за ч.2 ст.289,ст.ст.69,71 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, звільнений 17.07.2004 року згідно постанови Дрогобицького міського суду Львівської області від 16.07.2004 року умовно-достроково, невідбутий термін - два місяці 24 дні,
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.289 КК України на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна..
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2 рахується з 23 червня 2010 року з моменту його фактичного затримання.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 за проведення експертизи 309 (триста дев’ять) грн. 60 коп. в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винними та засуджений за те, що він 22.06.2010 року, біля 22 години, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, незаконно заволодів автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, який стояв на подвір'ї біля його житлового будинку № 26 на вулиці Давниця в м. Хирові Старосамбірського району Львівської області, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 16726 гривень 48 копійок.
Засуджений ОСОБА_2 у поданій ним апеляції, просить вирок суду скасувати та призначити йому адміністративне покарання за водіння автомобілем у нетверезому стані.
Зокрема зазначає, що умислу на заволодіння автомобілем ОСОБА_5 у нього не було, визнає свою вину лише за керування а/м у нетверезому стані.
Крім цього, вказує, що працівники міліції після його затримання вчиняли на нього психічний тиск і, оскільки, він був в нетверезому стані, підписав всі папери, які йому надавали працівники міліції, побоюючись побиття зі сторони останніх.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 у поданій ним апеляції, просить вирок суду скасувати і закрити провадження по справі. Вважає, що постановлений вирок є неправильний, такий, що підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи.
При цьому покликається на те, що його підзахисний з потерпілим ОСОБА_5 в цей вечір вжили велику дозу спиртного і останній дозволив взяти свій автомобіль та поїхати до знайомої дівчини, однак, ОСОБА_2 по дорозі заснув і розбудили його працівники міліції, яких викликав потерпілий, який проснувся після перепою і забув, що він йому дозволив взяти свій автомобіль.
Також, зазначає, що засуджений ОСОБА_2 і потерпілий перебували у виключно добрих відносинах, вони разом виконували будівельні та господарські роботи, а тому, є всі підстави вважати, що потерпілий дозволив покористуватись його автомобілем засудженому і в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.289 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, а в апеляціях засудженого та його адвоката відмовити, позицію засудженого ОСОБА_2, який повністю підтримав подані апеляції і просить їх задоволити, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 до задоволення не підлягають.
Висновок суду про винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, описаних у вироку, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він є власником автомобіля НОМЕР_1, даний автомобіль стояв у нього на подвір'ї біля його житлового будинку. 22.06.2010 року він запросив до себе підсудного допомогти йому розібрати приміщення старої добудови до стайні, але їм помішав дощ, тому по господарству ніякої роботи не робили, вдень він відчиняв автомобіль, включав магнітофон, після чого акумулятор поставив на зарядку в кімнату будинку, ключі від автомобіля повісив на цвях в кухні, біля дверей в кімнату. Дверці в автомобілі зі сторони водія не були закриті, оскільки вони не зачиняються. В цей день пили горілку, після чого ОСОБА_2 поїхав на велосипеді ще по горілку, коли вернувся, то вони знову випили, після чого він приліг спати. Коли проснувся біля 23 години, то побачив, що на подвір'ї немає автомобіля, зателефонував дружині, дружина порекомендувала дзвонити в міліцію, дзвонив до своїх знайомих, в тому числі і до ОСОБА_6, який погодився біля 01 години 23.06.2010 року шукати його автомобіль. Коли проїжджали по сільській дорозі в с. П"ятниця, то на обочині дороги, навпроти будинку ОСОБА_7, побачили його автомобіль, в якому спав ОСОБА_2, він його розбудив, і став всі претензії висловлювати йому в присутності ОСОБА_6, а ОСОБА_2 почав вибачатися перед ним за те , що взяв без його дозволу автомобіль, просив не викликати міліцію, але він викликав міліцію. Це все також чув і ОСОБА_7 Дозволу будь-кому брати його автомобіль та користуватись ним він ніколи нікому не давав, тим більше не дозволяв ОСОБА_2, якого добре не знав. Крім цього, автомобілем в останній час не їздив, бо мав намір його ремонтувати. Просив підсудного суворо не карати, жодних претензій до нього немає. В судових дебатах просив обрати меншу міру покарання підсудному, ніж ту яку просив прокурор, не позбавляти його волі.
Свідок ОСОБА_8, оператор АЗС ПП "Кавказ" в м. Добромиль, в судовому засіданні показав, що 23.06.2010 року біля 00 годин 30 хвилин заїхав автомобіль марки "ВАЗ-21061", з якого вийшов незнайомий йому водій, віком біля 30-ти років, високого росту і попросив у нього заправити автомобіль в кількості - три літри бензину, сказав, що немає грошей, обіцяв гроші принести на наступний день, замість грошей залишив йому мобільний телефон. Він його заправив, водій сів в автомобіль і поїхав в напрямку м. Хирів. Щоб він був сильно п"яний, то він не замітив, водій розмовляв з ним нормально. О 5 годині ранку працівники міліції забрали у нього даний мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 23.06.2010 року біля 01 години, до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 та повідомив його, що коли він спав, то невідома особа викрала з його подвір"я автомобіль, просив поїхати з ним пошукати його автомобіль, на що він погодився. Знайшли автомобіль в с. П’ятниця, який стояв на обочині дороги, навпроти будинку ОСОБА_7, повернутий в напрямку м.Хирів. Підсудній спав на передніх сидіннях в автомобілі, вони його розбудили, він був напідпитку, просив не повідомляти міліцію. Потерпілий п"яний не був, але був на підпитку.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтвердив, що 23.06.2010 року вночі до нього дзвонила дружина потерпілого, яка повідомила, що в її чоловіка з їхнього подвір"я хтось викрав автомобіль. Він сказав, що треба звернутися з цим питанням в міліцію, і особисто повідомив міліцію про незаконне заволодіння невідомими особами транспортним засобом потерпілого. Через деякий час до нього передзвонив потерпілий та повідомив, що автомобіль вже знайдено.
Із оголошеного в судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_7І./а.с.66-67/ вбачається, що 23.06.2010 року о 02 годині 20 хвилин, коли він повернувся з ОСОБА_10, то побачив на обочині з правої сторони дороги автомобіль марки "ВАЗ 2106", який стояв неподалік його будинку. Біля цього автомобіля стояв незнайомий йому хлопець та ОСОБА_4 з ОСОБА_6. Він запитав їх про те, що сталося і довідався від них, що невідомий йому хлопець викрав автомобіль в ОСОБА_4 З лівої сторони стояв автомобіль марки "Фольцваген Гольф".
Заявою ОСОБА_4 від 23.06.2010 року (а.с.4), та рапортом (а.с.З), з яких відомо, що 22.06.2010 року в період з 21 години до 22 години з подвір"я ОСОБА_4, яке знаходиться в м. Хирів по вулиці Давниця, 26, був викрадений автомобіль марки "ВАЗ-21061" державний реєстраційний номер ВС 9390ВК.
За протоколом від 23.06.2010 року було оглянуто відрізок дороги в с. П"ятниця, навпроти житлового будинку ОСОБА_7, на автодорозі Львів -Нижанковичі, де на правій обочині знаходиться автомобіль марки ВАЗ-2106 р.н. ВС 9390ВК, розташований передньою частиною в напрямку руху на м.Хирів Старосамбірського району. З даного автомобіля вилучено два сліди пальців рук, джинси та чоловічу сорочку в клітинку (а.с.5-14).
23.06.2006 року було оглянуто подвір"я біля житлового будинку №26 по вулиці Давниця в м.Хирові, в якому проживає ОСОБА_4 На подвір"ї під вікном спальної кімнати було виявлено сліди виїзду коліс транспортного засобу, які ведуть в напрямку дороги, автомобіль НОМЕР_2 на подвір"ї відсутній. З місця події вилучено велосипед з написами на рамі "Luxus" та "Тurina" (протокол а.с.15-23).
Висновком експерта, з якого вбачається, що один слід пальця руки, вилучений при огляді місця події 23.06.2010 року з керма автомобіля НОМЕР_1, залишений ОСОБА_2 (а.с.79-83).
Показами свідка ОСОБА_11М, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2 з самого початку вину визнавав у вчиненні злочину, жодного тиску ніхто по відношенню до нього не застосовував, заяв чи скарг від нього про застосування до нього тиску не поступало, бо такого не було, вона в цей день чергувала, він з нею спілкувався, вона особисто до нього також не застосовувала силових методів, очну ставку з потерпілим не було потреб проводити, оскільки в їх показах суттєвих відмінностей щодо заволодіння ОСОБА_2 транспорту потерпілого не було, обвинувачення йому пред'являлося в присутності адвоката ОСОБА_3, також допитувався з участю адвоката, інші подальші дії, в тому числі ознайомлення з матеріалами справи, також проводилися з участю адвоката.
Оголошеним та перевіреним в судовому засіданні протоколом допиту ОСОБА_2, з якого вбачається, що підсудний в присутності адвоката вину визнавав у вчиненні злочину повністю та показав, що дозволу брати автомобіль ОСОБА_4 йому не давав. Коли ОСОБА_4 заснув, то він вирішив взяти його автомобіль без дозволу і поїхати покататися. Акумулятор стояв на зарядці в кімнаті будинку, а ключі були в салоні машини, двері в автомобілі були відчинені. Даний протокол підписаний підсудним та адвокатом ОСОБА_3 (а.с.99-101).
Іншими документами - постановою про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого і пред"влення йому обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України (а.с.98); протоколом про пред'явлення обвинуваченому і його захиснику матеріалів справи, з яких вбачається, що слідчі дії з ОСОБА_2 проводилися в присутності адвоката, жодних заяв і клопотань зі сторони ОСОБА_2 та його адвоката не поступало, про що свідчать їхні підписи та відсутність заявлених ними клопотань(а.с.99-101,105);
Як вбачається з протоколу судового засідання та вироку, суд ретельно перевірив усі показання дані потерпілим ОСОБА_4 та свідками у справі, з’ясував причини зміни показань засудженим ОСОБА_2 і в результаті їх дослідження в сукупності з іншими доказами у справі дав їм належну оцінку, вони підтверджуються іншими об’єктивними доказами у справі та узгоджуються з ними.
Зокрема, даючи первинні пояснення в ході досудового слідства 29.06.2010 року (а.с.99-101) підсудний ОСОБА_2 дав визнавальні покази, детально пояснив про обставини скоєння викрадення автомобіля ОСОБА_4 Зазначені пояснення підсудного ОСОБА_2 збігаються з поясненнями потерпілого ОСОБА_4 та свідків у справі про хронологію, обставини, місце, спосіб скоєння викрадення автомобіля. Отже доводи, на які покликається засуджений ОСОБА_2 та його адвокат ОСОБА_3 у своїх апеляціях, повністю спростовуються матеріалами справи.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом з дотриманням вимог ст. 65 КК України, відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, обране з врахуванням усіх даних про особу засудженого, обставин, що впливають на покарання і в межах санкції статті Кримінального Закону у виді позбавлення волі ближче до найнижчої межі. Воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляції засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.09.2010 року відносно ОСОБА_2 – без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: