ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" жовтня 2008 р. Справа № 21/188-08
вх. № 6108/5-21
Суддя господарського суду Пелипенко Н.М.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Шустов О.О., довіреність № 220/990 від 28.12.2007 року
прокурора - Кузьмін А.В. відповідача - Шовков О.І., довіреність № ЗУ 5251 від 07.07.2008 року
розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків
про стягнення 245245,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 226661,80 грн., пеню в розмірі 16396,35 грн., річні у розмірі 2187,82 грн., мотивуючи неналежним виконанням збоку відповідача умов договорів № 12/22П-2006/1268дп/1090/ВП-2006 від 03.07.2006 року та № 9/22П-2005/1266дп/1091/ВП-2006 від 29.06.2006 року, укладених між Міністерством оборони України та ДП "Завод ім. В.О.Малишева".
Ухвалою господарського суду від 15 серпня 2008 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 25 вересня 2008 року о 12:00 год.
В судове засідання 25 вересня 2008 року прокурор та позивач з’явились, свої позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити, надали пояснення в підтвердження заявлених вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 25 вересня 2008 року визнавав суму основного боргу, проте заперечував проти нарахування пені, інфляційних та річних, посилаючись на порушення господарським судом Харківської області у відношення відповідача справи про банкрутство.
В судовому засіданні 25 вересня 2008 року було оголошено перерву до 06 жовтня 2008 року о 14:00 год.
В судове засідання 06 жовтня 2008 року прокурор та позивач підтримують свої позовні вимоги в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідач в призначеному судовому засіданні визнає суму основного богу в розмірі 215253,37 грн., проте заперечує проти нарахування інфляційних в сумі 11408,43 грн., пені в сумі 16396,35 грн. та 3% річних в сумі 2187,72 грн., посилаючись на введення ухвалою господарського суду Харківської області по справі № Б- 39/161-07 мораторію на задоволення вимог кредиторів.
В процесі розгляду справи, сторони звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем були укладені ідентичні за предметом регулювання та змістом положень Договори про надання послуг з контролю якості та приймання продукції № 12/22П-2006/1268дп/1090/ВП-2006 від 03.07.2006 року та № 9/22П-2005/1266дп/1091/ВП-2006 від 29.06.2006 року.
Згідно п. 1.1. вищевказаних договорів, виконавець (позивач по справі) приймає на себе зобов’язання щодо забезпечення підпорядкованим йому військовим представництвом № 85 надання замовнику (відповідач по справі) послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) згідно з переліком продукції, яка підлягає контролю та прийманню виконавцем відповідно до вимог нормативно-технічної документації та інших умов, вказаних у договорах на постачання (розробку) продукції (виконання робіт). В свою чергу замовник зобов’язується оплатити виконавцю надані послуги з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт) відповідно до умов договорів (п. 1.2. договорів).
Відповідно до п. 3.4. договорів розрахунки здійснюються шляхом проведення попередньої оплати або у десятиденний термін після затвердження сторонами Акта про надання послуг з контролю якості та приймання продукції (виконання робіт).
Як свідчать матеріали справи, 03.03.2008 року між сторонами було затверджено акт № 1 до договору № 12/22П-2006/1268дп/1090/ВП-2006 від 03.07.2006 року на суму 159967,23 грн. та акт № 1 до договору № 9/22П-2005/1266дп/1091/ВП-2006 від 29.06.2006 року на суму 55286,14 грн., всього на загальну суму 215253,37 грн., яку відповідач, згідно п. 3.4. договорів, повинен був сплатити до 13.03.2008 року. Проте, відповідач в порушення умов укладених договорів вказану суму позивачеві не сплатив, чим порушив взяті на себе зобов’язання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 215253,37 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Також, позивачем до стягнення заявлено 11408,43 грн. інфляційних та 2187,82 грн. річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов’язок по оплаті в термін, встановлений договорами, суд визнав нараховані позивачем інфляційні в сумі 11408,43 грн. та річні в сумі 2187,82 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 16396,35 грн.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2007 року порушено справу № Б-39/161-07 про банкрутство відповідача - ДП "Завод імені Малишева", м. Харків та введено мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Згідно ст. 12 Закону України, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але не як не пов’язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після ведення мораторію, але пеня і штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2288,49 грн. та згідно зі ст. 44 ГПК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26008301810089 в філії ХЦВ Промінвестбанку, м. Харків, МФО 351457, код ЄДРПОУ 14315629) на користь Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, р/р 35222122003192 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, код ЗКПО 00034022) - 215253,37 грн. основного боргу, 11408,43 грн. інфляційних та 2187,82 грн. річних.
Стягнути з Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26008301810089 в філії ХЦВ Промінвестбанку, м. Харків, МФО 351457, код ЄДРПОУ 14315629) на користь державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 2288,49 грн. державного мита.
Стягнути з Державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 26008301810089 в філії ХЦВ Промінвестбанку, м. Харків, МФО 351457, код ЄДРПОУ 14315629) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після вступу рішення в законну силу.
Рішення підписано 10 жовтня 2008 року.
Суддя Пелипенко Н.М.