Справа № 2-1497

                                                                                                                  2009р.

                                        У Х В А Л А

    27 квітня 2009р. Печерський районний суд м. Києва

    в складі : головуючого – судді Рейнарт І.М.

                           при секретарі – Танцюрі Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

- про стягнення страхового відшкодування –

                                       встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування, інфляційне збільшення суми відшкодування, три відсотки річних від простроченої суми та пеню, а всього 10 892грн. 40коп., посилаючись на те, що у результаті ДТП йому був завданий матеріальний збиток, розмір якого визначений рішенням Солом'янського районного суду м. Києва 15 вересня 2008р., і який зобов'язаний відшкодувати відповідач, так як цивільна відповідальність власника автомобіля, з вини якого сталася ДТП, була застрахована відповідачем, однак останній неправомірно не виплачує повної суми матеріальної шкоди, визначеної судом.

    Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що страхове відшкодування виплачено у повному обсязі відповідно до умов договору страхування.

    У судовому засіданні поставлено питання про закриття провадження по справі, так як рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2008р. визначена особа, яка зобов'язана відшкодувати позивачу завдану йому у результаті ДТП матеріальну шкоду.

    Вислухавши представника позивача, який заперечував проти задово-лення клопотання, посилаючись на те, що відповідачем не повністю випла-чена визначена судом сума матеріальної шкоди, представника відповідача, яка згодна на закриття провадження по справі, вивчивши надані документи, суд вважає, що провадження по даній справі необхідно закрити з таких підстав.

    Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, постановлені з приводу спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

    Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2008р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю СК "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспор-

                                        - 2 -

тною пригодою, визначено, що відповідальність за завдану ОСОБА_1 у результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду повинен нес-ти ОСОБА_3, і з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у сумі 24 744грн. 09коп., витрати, пов'язані з оцінкою завданих матеріальних збитків та судові витрати (с.с.8-10).

    При цьому, суду було відомо про те, що цивільно-правова відповідаль-ність власника транспортного засобу, з вини якого сталася дорожньо-тран-спортна пригода, застрахована у ТДВ СК "Альфа-Гарант", про що зазначено в рішенні суду, ТДВ СК "Альфа-Гарант" було стороною у даному спорі, однак суд не визначив, що вказана страхова компанія повинна відшкодувати позивачу завдану йому матеріальну шкоду, з чим погодився позивач, не оскарживши дане рішення суду.

    Таким чином, судовим рішенням було визначено особу, яка повинна відшкодувати позивачу завдану йому матеріальну шкоду у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яке є обов'язковим до виконання сторонами відповідно до Конституції України.

    Посилання представника позивача на те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу застрахована відповідачем, який виплатив частину суми, визначеної судом, однак заперечує проти виплати повної суми матеріальної шкоди, визначеної судовим рішенням, тому даний спір є іншим спором, між іншими сторонами, суд вважає безпідставним, оскільки існує судове рішення, на підставі якого позивач має законні підстави для стягнення з визначеної судом особи завданої йому матеріальної шкоди. Сам факт виплати відповідачем частини суми, визначеної судом до стягнення з винної особи, не є підставою для пред'явлення аналогічного позову, який вже розглянутий судом, до іншої особи, у тому числі і юридичної.

    Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 п. 2 ст. 205 ЦПК України, суд

                                                  ухвалив:

провадження за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування закрити.

    Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом п'яти днів з моменту оголошення ухвали та апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                     СУДДЯ