ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "13" квітня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 4/50

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Проскурняка О.Г., при секретарі Тинок О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, де:

Позивач        Державна податкова інспекція в м. Чернівці  

Відповідач   Приватний підприємець ОСОБА_3   

про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника –402,14  грн.

Представники:

Від позивача –Чмола І.І.    

Від відповідача –  не з’явився

В засіданні приймав участь  

СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція в м. Чернівці звернулася з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку у сумі 402,14 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем в порушення Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від  3 липня 1998 року N 727/98” несвоєчасно сплачувався єдиний податок, у результаті чого станом на 19.02.2009 року утворилася заборгованість у сумі 402,14 грн. Далі прокурор вказує, що згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідач пояснення на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду.

Не з’явлення у судове засідання представника відповідача та не надання пояснень на позовну заяву не перешкоджає вирішення спору по суті за наявними в справі матеріалами.  

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з корінця свідоцтва № 422584, відповідач обрав спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставною 160,00 грн.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від  3 липня 1998 року N 727/98” передбачено, що ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами.

Згідно рішення Чернівецької міської ради від 26 грудня 2002 року № 118 встановлено ставки єдиного для фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності.  

Згідно пункту 2 Указу Президента України N 727/98 визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.  

Відповідач зобов’язання по сплаті єдиного податку належним чином не виконував у результаті чого відповідно до розрахунку позовних вимог виник податковий борг у сумі  402,14 грн.

Згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.  

За  таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Керуючись статтями 94, 158, 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, інд.ном. НОМЕР_1 —402,16 грн. податкового боргу.

3.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі,  мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю  або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява   про   апеляційне  оскарження  постанови  суду  першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений  для подання заяви про апеляційне оскарження.         

Суддя                                                             О. Г.Проскурняк