г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-32/11

Номер провадження 2/416/11528/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 року, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

при секретарі – Ладухіній І.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦТРАНС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначили, що 01 лютого 2010 року, приблизно о 10 годині ранку, позивач ОСОБА_1, на підставі довіреності серія ВМК №306869 від 25 вересня 2009 року, керував транспортним засобом «ЗАЗ-DAEWOO Т 13110 І», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить власнику автомобіля позивачу ОСОБА_3 і рухався з боку вулиці Седнєва в напрямок вулиці Нєдєліна по вул. Каткова зі швидкістю 50 км/год., в світлу пору доби, по мокрому дорожньому покритті. Попереду нього зустрічного транспорту не було, а в попутному напрямку рухався трактор-екскаватор ЮМЗ Е02101 державний знак НОМЕР_2 зі швидкістю 20-30 км/год. Екскаватор рухався з правого боку дороги, на ньому не були включені сигнали повороту чи стопу. Впевнившись в тому, що є можливість безпечно для інших транспортних засобів виконувати маневр обгону, ОСОБА_1 включив покажчик лівого повороту та почав обгін. Коли він наздогнав задні колеса екскаватора, водій екскаватора ОСОБА_5 включив покажчик лівого повороту і одночасно почав повертати вліво. Відбулося зіткнення, в результаті якого транспортний засіб позивача зазнав значні механічні ушкодження. За вищевикладеними обставинами водій ОСОБА_5 за постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 30 квітня 2010 року був визнаний винним у вчиненні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Екскаватор ЮМЗ Е02101 державний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 при скоєнні ДТП, належить ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС». ОСОБА_5, який винен в дорожньо-транспортній пригоді, знаходиться в трудових відносинах з ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС», дорожньо-транспортна пригода трапилась при виконанні ОСОБА_5 його трудових обов’язків. Підтвердженням заподіяної матеріальної шкоди є Довідка ДАІ від 01.02.2010 року, де вказані такі механічні пошкодження автомобіля: праве переднє крило, права бокова фара, передній бампер, капот з правого боку, решітка радіатора, тріщина бокового скла. Для визначення вартості завданих матеріальних збитків було проведено експертизу за участю представника ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС» ОСОБА_6, що підтверджується протоколом огляду від 10.03.2010 року, при цьому представник ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС» ніяких претензій щодо правильності проведення експертизи не висував. Відповідно до висновку експертизи № 71/10 про визначення матеріального збитку від 20.03.2010 року сума матеріальної шкоди, понесеної пошкодженням автомобіля позивача складає – 8 432 грн. 63 коп. Підтвердженням виконаного ремонту є рахунок – фактура, видана СПД Оводенко. Крім цього, позивач ОСОБА_1 поніс такі судові витрати: пов’язані із проведенням експертизи - 300 грн. проїзд, - 500 грн. залучення спеціаліста-експерта, витрати на правову допомогу – 2 000 грн. Крім матеріальних збитків позивачу ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає в наступному. Позивачем ОСОБА_1, який під час ДТП повністю дотримувався правил дорожнього руху, було втрачено спокій у душі, у власному внутрішньому світі, який зазнав травм, що погано вплинуло на його емоційний та фізичний стан. Він відчував хвилювання, пов’язані з пошкодженням чужого автомобіля, пригнічення, образу, що вину намагаються покласти на нього. Довгий час представники ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС» обіцяли надати добровільну допомогу у відновленні пошкодженого майна, але не виконали свої обіцянок, тому справа почала вирішуватись у судовому порядку, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 відчув приниження своєї гідності, образу, відсутність поваги до нього, як до людини. У зв’язку з вищевикладеним, позивачі були змушені звернутись до суду з даним позовом і просять стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 8 432 грн., на користь позивача ОСОБА_1 стягнути 50 000 грн. моральної шкоди, 2 800 грн. сплачених витрат на проведення експертизи та правову допомогу і судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожний окремо, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки в матеріалах справи (а.с.140). В цей день через канцелярію суду від відповідача факсом було надіслане клопотання, за змістом якого відповідач просить відкласти судове засідання, так як їх представник не зміг зняти ксерокопії з деяких матеріалів справи. З урахуванням думки сторін суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача, оскільки під час судового засідання 06 квітня 2011 року, за клопотанням представника відповідача (а.с.134) оголошувалася перерва, під час якої представник відповідача був ознайомлений з матеріалами справи у повному обсязі, після судового засідання 06 квітня 2011 року додаткових матеріалів до справи не залучалось, уточнень не було.

Третя особа, ОСОБА_5, в цей день у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив. В попередніх судових засіданнях, під час усних пояснень суду ОСОБА_5 повністю підтвердив ті обставини, на які посилались позивачі при обґрунтуванні позову, заперечень, чи окремих пояснень суду не надав. З урахуванням думки сторін суд вважає за можливе справу слухати у його відсутність.

Заслухавши позивача, представників позивачів, дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що 01 лютого 2010 року, приблизно о 10 годині ранку, на вул. Каткова в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були водій ОСОБА_1, керуючий на підставі довіреності серія ВМК №306869 від 25 вересня 2009 року (а.с.9) транспортним засобом «ЗАЗ-DAEWOO Т 13110 І», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить власнику автомобіля ОСОБА_3 (а.с.10) і водій ОСОБА_5, керуючий екскаватором ЮМЗ Е02101 державний знак НОМЕР_2, який значиться на балансовому обліку управління житлово-комунального господарства виконкому міськради і знаходиться в орендному користуванні ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС» (а.с.106-107). Під час ДТП ОСОБА_5 виконував свої трудові обов’язки водія екскаватора ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС», де він працює з 01.12.2008 року по цей час (а.с.108, 109-111). У вищезазначеному ДТП, за порушення правил дорожнього руху, постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 30 квітня 2010 року винним визнаний водій ОСОБА_5 (а.с.6-7).

Вищевказані обставини підтверджені вищезазначеними письмовими матеріалами, прийняті сторонами без заперечень, а відтак у відповідності до положень статті 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Проте у відповідності до частини першої статті 60 ЦПК України позивачі зобов’язані довести розмір визначеної ними матеріальної шкоди та наявність і розмір моральної шкоди, а відповідач – відсутність матеріальної шкоди саме у розмірі, визначеному позивачами та відсутність моральної шкоди.

У ч. 4 ст. 61 ЦПК України визначено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З аналізу зазначеної норми матеріального права вбачається, що матеріальна шкода виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушеного належного йому майнового права.

Відповідно до Довідки Державтоінспекції МВС від 01.02.2010 року внаслідок вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_3 отримав такі механічні пошкодження: праве переднє крило, права бокова фара, передній бампер, капот з правого боку, решітка радіатора, тріщина бокового скла (а.с.8).

Згідно Висновку автотоварознавчої експертизи, сума матеріального збитку, завданого позивачеві ОСОБА_3 внаслідок пошкодження його автомобіля, склала – 8 432 грн. 63 коп., що підтверджується Експертним висновком спеціаліста автотоварознавця від 20.03.2010 року (а.с.112-118).

Відтак, суд встановив, що винними діями працівника відповідача, ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС», водія екскаватора ОСОБА_5, під час виконання ним своїх трудових обов'язків позивачу ОСОБА_3 була завдана матеріальна шкода, яка складається з суми матеріального збитку, завданого позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля.

Таким чином, позивач повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_7 в рахунок завданої матеріальної шкоди 8 432 грн.

Ця сума є обґрунтованою, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до наступного.

Виходячи з положень статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана, у тому числі, фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

У судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що матеріальна шкода позивачу заподіяна з вини працівника відповідача, ТОВ «ЕКОСПЕЦТРАНС», під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути моральну шкоду в частині, яка доведена позивачем у судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_1, враховуючи характер та обсяг його душевних і психічних страждань, характер немайнових витрат і їх тривалість, пов’язаних з тим, що відповідач на протязі тривалого часу не намагався усунути шкідливі наслідки проступку, спричиненого позивачу винною особою - їх працівником, з урахуванням тяжкості вимушених змін у його житті, пов’язаних з необхідністю захищати свої порушені права у судовому порядку протягом тривалого часу, що крім іншого було пов’язано з неодноразовими неявками представника відповідача до суду без поважних причин (а.с.44, 71, 84, 104, 140), суд вважає, що такими діями відповідача позивачеві спричинено моральну шкоду в розмірі 4 000 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі - 2 712 грн. 82 коп., які складаються з судового збору в розмірі 84 грн. 32 коп. та 8 грн. 50 коп. (а.с.1, 111), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.2), 2 000 грн. на правову допомогу (а.с.19, 45, 46), витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 500 грн. (а.с.19) також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вимога позивача ОСОБА_1 про стягнення на його користь 300 грн., витрачених на проїзд при проведенні експертизи задоволенню не підлягає, оскільки надані на обґрунтування заявленої вимоги чеки (а.с.18) не підтверджують тієї обставини, що зазначений розмір коштів був витрачений позивачем ОСОБА_1 на потреби, пов’язані з проведенням експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1172, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦТРАНС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа на стороні відповідача – ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦТРАНС» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду – 8 432 (вісім тисяч чотириста тридцять дві) грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦТРАНС» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі – 2 000 грн. витрат на правову допомогу, - 500 грн. витрат на проведення експертизи, - 92 грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита, - 120 грн. за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, разом стягнути судові витрати в розмірі – 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) грн. 82 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСПЕЦТРАНС» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 4 000 (чотири тисячі) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до ст. 209 ЦПК України – з дня складення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Попов.