ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/15794/13-к

провадження № 1кс/201/5588/2013

УХВАЛА

23 грудня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого – слідчого судді Галічого В.М.

          При секретарі – Баштаненко І.О.

          За участю:

Заявника – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу директора ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 04 грудня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

          Директор ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 04 грудня 2013 року. В обґрунтування своєї скарги заявник вказував на те, що ним було надано заяву про скоєне кримінальне правопорушення, однак на теперішній час відомості про вказаний у ній злочини внесені до ЄРДР не були, у зв’язку з чим скаржник просив зобов’язати прокуратуру внести відомості до реєстру, виконавши вимоги ст.214 КПК України.

          Заявник у судовому засідання скаргу підтримав, на її задоволенні наполягав.

          Прокурор у судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення повідомлявся.

          Заслухавши думку заявника, а також дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.

Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно до вимог статті 169 кодексу, а також у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником, чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Частиною 1 ст. 214 КПК України, встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, звернувся з заявою від 04 грудня 2013 року до прокуратури Дніпропетровської області. На час розгляду скарги відомості про вчинений на думку заявника злочин до ЄРДР внесені не були.

Аналізуючи доводи скаржника, якими останній обґрунтовує наявність факту скоєння злочину, в контексті з вимогами кримінального процесуального кодексу, суд приходить до наступного.

Статтею 214 КПК України встановлено можливість звернення осіб до правоохоронних органів, в тому числі органів прокуратури, з заявами про вчинені злочини. Також нормою зазначеної статті визначено обов’язковість внесення заяв та повідомлень саме про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Так, слід відокремлювати заяви на ті, що містять в собі ознаки злочину та на ті, що не містять таких. При цьому виходити в такому випадку слід саме зі змісту поданої заяви.

Адже, зважаючи на наявність інших форм звернення особи за захистом своїх законних прав та інтересів до правоохоронних органів, а також заходів реагування на їх порушення, передбачених, окрім іншого, Законом України «Про прокуратуру», подання саме по собі заяви про злочин, яка за змістом не містить в собі фактів та обставин, що б свідчили про вчинення будь-якою особою кримінального правопорушення, не може бути підставою для внесення цих відомостей до ЄРДР. В той же час форми реагування на такі заяви, встановлюються іншими нормативними актами, а не КПК України, а тому оскарження цих дій та бездіяльності правоохоронних органів, не повинно здійснювати в порядку ст.303 КПК України.

Надаючи оцінку заяві ОСОБА_1, яку останній розцінює, як заяву про вчинений злочин, суд не погоджуючись з позицією заявника, вважає, що в ній відсутні ознаки складу кримінального правопорушення. Так, доводи скаржника в цілому, не можуть розцінюватися як вчинений злочин, оскільки процесуальні дії слідчого при здійсненні ним досудового розслідування кримінального провадження, самі по собі не можуть свідчити про вчинення злочину. Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень ст. 40 КПК України, слідчий здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень є недопустимим.

Враховуючи відсутність ознак злочину у поданій ОСОБА_1 заяві, суд вважає, що підстави для задоволення його скарги відсутні, оскільки предметом оскарження відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України може бути виключно факт невнесення до ЄРДР заяви, що містить відомості про вчинене кримінальне правопорушення, обов’язок вносити до реєстру зави, що не містять в собі таких відомостей, у прокурора відсутній.

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги відсутність факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, суд вважає вимоги скаржника не обґрунтованими, у зв’язку з чим у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110, 214, 303-307 КПК України,-

УХВАЛИВ:

          У задоволенні скарги директора ТОВ «Дніпропетровський вуглекислотний завод» ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 04 грудня 2013 року - відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

          Слідчий суддя:            Галічий В.М.