ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
справа № 201/15921/13-к
провадження № 1кс/201/5704/2013
УХВАЛА
26 грудня 2013 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – слідчого судді Галічого В.М.
При секретарі – Баштаненко І.О.
За участю:
Прокурора – Чепурко А.С.
Заявника – ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24 жовтня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 24 жовтня 2013 року. В обґрунтування своєї скарги заявник вказувала на те, що нею було до прокуратури Дніпропетровської області було надано заяву про скоєне кримінальне правопорушення. Прокуратурою на її адресу було направлено відповідь, відповідно до якої відомості за її заявою до ЄРДР внесені не були, у зв’язку з чим скаржник просила зобов’язати прокуратуру внести відомості до реєстру, виконавши вимоги ст.214 КПК України.
Заявник у судовому засідання скаргу підтримала, на її задоволенні наполягала.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на законність прийнятого рішення та відсутність в фактах викладених заявником ознак злочину.
Заслухавши думку сторін, а також дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно до вимог статті 169 кодексу, а також у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником, чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Частиною 1 ст. 214 КПК України, встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, 24 жовтня 2013 року звернулась з заявою, про вчинений на її думку злочин, до прокуратури Дніпропетровської області. Листом прокуратури Дніпропетровської області від 25 жовтня 2013 року, заявнику було відмовлено у внесенні відомостей зазначених у заяві до ЄРДР, у зв’язку з відсутністю в зверненні будь-яких відомостей, що могли б вказувати на вчинене кримінальне правопорушення.
Аналізуючи дії прокуратури в контексті з вимогами кримінального процесуального кодексу суд приходить до наступного.
Статтею 214 КПК України встановлено можливість звернення осіб до правоохоронних органів, в тому числі органів прокуратури, з заявами про вчинені злочини. Також нормою зазначеної статті визначено обов’язковість внесення заяв та повідомлень саме про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Тому слід відокремлювати заяви на ті, що містять в собі ознаки злочину та на ті, що не містять таких. При цьому виходити в такому випадку слід саме зі змісту поданої заяви.
В той же час, зважаючи на наявність інших форм звернення особи за захистом своїх законних прав та інтересів до правоохоронних органів, а також заходів реагування на їх порушення, передбачених, окрім іншого, Законом України «Про прокуратуру», подання саме по собі заяви про злочин, яка за змістом не містить в собі фактів та обставин, що б свідчили про вчинення будь-якою особою кримінального правопорушення, не може бути підставою для внесення цих відомостей до ЄРДР. В той же час форми реагування на такі заяви, встановлюються іншими нормативними актами, а не КПК України, а тому оскарження цих дій та бездіяльності правоохоронних органів, не повинно здійснювати в порядку ст. 303 КПК України.
Надаючи оцінку заяві ОСОБА_1, яку остання розцінює, як заяву про вчинений злочин, суд погоджуючись з позицією прокуратури, вважає, що в ній відсутні ознаки складу кримінального правопорушення. Так, доводи скаржника в цілому, не можуть розцінюватися як вчинений злочин, оскільки процесуальні дії судді при розгляді ним судових справ, самі по собі не можуть свідчити про вчинення злочину.
Враховуючи відсутність ознак злочину у поданій ОСОБА_1 заяві, суд вважає, що підстави для задоволення її скарги відсутні, оскільки предметом оскарження відповідно до положень ч.1 ст.303 КПК України може бути виключно факт невнесення до ЄРДР заяви, що містить відомості про вчинене кримінальне правопорушення, обов’язок вносити до реєстру зави, що не містять в собі таких відомостей, у прокурора відсутній.
З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги відсутність факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, суд вважає вимоги скаржника не обґрунтованими, у зв’язку з чим у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 110, 214, 303-307 КПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей стосовно кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 24 жовтня 2013 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: Галічий В.М.