Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22.04.2009 |
Справа № 2-а-30/09/0108 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
сторони не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоусов Е.Ф.) від 28.01.09 у справі № 2-а-30/09
за позовом ОСОБА_1 (вул.АДРЕСА_1)
до ОСОБА_2 (вул. АДРЕСА_2)
про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.01.09 у справі № 2-а-30/09 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано відмову у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та одноразової допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 від 07.11.08 неправомірною і зобов'язано ОСОБА_2 виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною з 01.12.07 по 31.12.07 у сумі 437,36грн.; з 01.01.08 по 31.12.08 у сумі 6226,32грн. та доплату допомоги при народженні дитини у сумі 1963,80грн., а всього -8627,48грн.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернулося з апеляційною скаргою, вважає оскаржувану постанову суду незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням чинного законодавства, просить її скасувати, ухвалити нову постанову суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 22.04.2009.
В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов'язання відповідача виплачувати зазначену допомогу у встановленому законом розмірі та стягнути з відповідача на користь позивача недоплату допомоги при народженні у сумі 1963,80грн. та недоплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 6480,73грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що допомога при народженні дитини була їй сплачена у сумі 8500,00грн. замість 10463,80грн., а щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 130,00грн., яка є меншою за прожитковий мінімум, встановлений для дітей віком до 6 років.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є матір'ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5) та має право на отримання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
07.112008 Управлінням праці та соціального захисту населення Керченської міської Ради Автономної Республіки Крим на звернення позивача з приводу виплати їй допомоги при народженні дитини та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановлених законом розмірах було відмовлено.
Відповідно до статей 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»№ 2240-ІІІ від 18.01.2001 позивач має право на отримання допомоги у розмірі, встановленому правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
На підставі пунктів 7 і 14 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 489-V від 19.12.2006 дію статей 41 та 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення "Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” зупинено.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп від 09.07.2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Законом України “Про Державний бюджет України” інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3 частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій та третій статті 95 Конституції України. Також зазначеним рішенням визнані неконституційними положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема: абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; пункту 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки позивач не надала суду доказів, що підтверджували поважність причин пропуску зазначеного строку.
Також суд першої інстанції правомірно зазначив, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 02.02.2008 проводиться в розмірі, перед баченому п. 23 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»№ 107-УІ від 28.12.2007, однак як передбачено рішенням Конституційного Суду України від 27.11.2008 № 26-рп/2008 законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав та свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».
Судом першої інстанції також правомірно зазначено, що оскільки інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2008 рік законодавцем не визначений, то вимоги позивача про перерахунок допомоги з догляду за ди тиною у розмірі, встановленому статтею 43 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" також підлягають задоволенню за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" № 2240-Ш від 18.01.2001 позивач має право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі встановленому правлінням Фонду, але не менше розміру про житкового мінімуму, встановленого Законом.
Положення п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-У від 19.12.2006 про розмір допомоги при народженні дитини рішеннями Конституційного суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 та № 10-рп від 22.05.2008 визнані неконституційними, а також те, що інший розмір цієї допомоги на 2007 рік законодавцем не визначений, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо пе рерахунку допомоги при народженні дитини, виходячи з суми кратної 22,6 розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, що складав на момент народження дитини - 463,00грн., у розмірі визначеному статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Разом з тим, судова колегія вважає, що ухвалюючи рішення про визнання незаконною бездіяльності ОСОБА_2, суд першої інстанції не обґрунтував та не встановив обставини, що свідчили б про протиправність бездіяльності відповідача, а саме, судом не з'ясовано чи були відповідні перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача для виплати їх особам, на яких розповсюджується Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", з якого розрахунку на кожну особу надходили ці кошти, чи має відповідач право проводити виплати за рахунок інших платежів.
Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача.
Керуючись статтями 195,196, п. 2 ч. 1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, п .2 ч. 1 ст. 205, ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.01.09 у справі № 2-а-30/09 змінити.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині вимог щодо визнання неправомірними дій ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Суддя Н.П.Горошко