Справа №22-ц-4466/10 Суддя-доповідач - Попруга
Категорія -
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м.Суми
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
Головуючого: Попруги С.В.
Суддів: Криворотенка В.І., Хвостика С.Г.
з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 серпня 2010 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області, третя особа: колективне сільськогосподарське підприємство «Мир» в особі арбітражного керуючого ОСОБА_2, про стягнення одноразової допомоги у зв‘язку з травмою на виробництві,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 30 серпня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ромни Сумської області (далі - Відділення) на користь ОСОБА_1 одноразову допомогу у зв‘язку з травмою отриманою на виробництві в сумі 3970,58 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі Відділення фактично посилаючись на неповне з‘ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність позивачем обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції.
Відповідач доводить, що з 01 квітня 2001 року займається страховими виплатами, до цього ці виплати потерпілим на виробництві виплачував роботодавець.
Позивач отримав травму на виробництві 14 вересня 1994 року, тому до правовідносин слід було застосовувати норми матеріального права, які діяли на той час.
Правонаступник КСП «Мир» - агрофірма «Мир» передала Відділенню документи щодо позивача, в яких не значиться заборгованість по одноразовій допомозі у зв‘язку з травмою на виробництві. Позивачем не доведено, що таку допомогу він не отримував. Оскільки сам позивач також винний в отриманні травми, то розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню.
У судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач ОСОБА_1 - заперечував проти них, вважав рішення суду першої інстанції законним і обгрунтованим.
Судом першої інстанції фактично встановлено, що ОСОБА_1 з 10 липня по 12 листопада 1994 року працював різноробочим в КСП «Мир», розташованого в с. Русанівка Липоводолинського району Сумської області.
14 вересня 1994 року з ОСОБА_1, під час виконання трудових обов‘язків стався нещасний випадок, про що 15 вересня 1994 року було складено акт за формою Н-1.
У зв‘язку з отриманою травмою на виробництві ОСОБА_1 14 грудня 1995 року було встановлено третю групу інвалідності, безстроково, ступінь професійної втрати працездатності 60%.
КСП «Мир» та його правонаступники не нарахували та не виплатили потерпілому ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди заподіяної здоров‘ю одноразову допомогу. У жовтні 2004 року правонаступника КСП «Мир» ліквідовано без правонаступника.
Документи щодо потерпілого ОСОБА_1 передано в установленому порядку відповідачу який зобов'язаний виплатити позивачеві заборгованість по одноразовій допомозі в розмірі 3 970, 58 грн.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції врахував всі факти, що входять до предмета доказування. Обставини, якими мотивовано рішення підтверджуються належними й допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду про те, що позивач не отримав від роботодавця на відшкодування матеріальної шкоди за заподіяну йому травму на виробництві суму одноразової допомоги, і борг з цієї допомоги зобов'язаний сплатити відповідач, відповідають встановленим фактам. Суд дійшов цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, на які послався В рішенні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Як убачається з копії акту про нещасний випадок щодо потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 6 — 7) відшкодування на виплату потерпілому одноразової допомоги не визначалась.
Допитана в якості свідка в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 показала, що вона на час отримання травми позивачем, і в подальшому працювала в КСП «Мир» на підприємствах правонаступниках інженером по охороні праці. Також вона очолювала профспілковий комітет підприємства. В на приймала участь у розслідуванні нещасного випадку з ОСОБА_1, підписала акт Н-1. Їй відомо про те. що ОСОБА_1 не було виплачено роботодавцем спірну одноразову допомогу.
З архівних довідок наданих позивачем суду (а.с. 9, 10), не вбачається, що роботодавець виплатив позивачеві спірну одноразову допомогу.
Згідно довідки Русанівської сільської ради (а.с, 27), колгосп «Зоря комунізму» перейменовано в КСП «Мир» 28 листопада 1992 року. КСП «Мир» реорганізовано в ТОВ «Мир» 16 березня 2000 року.
Згідно довідки державного реєстратора ТОВ «Мир» ліквідовано у зв'язку з визнанням його банкрутом та виключено з Єдиного державного реєстру 01 жовтня 2004 року і не має правонаступника.
Ліквідатор ОСОБА_2 (третя особа) в судовому засіданні підтвердив, що йому не передавались документи, які б підтверджували факт виплати позивачеві спірної одноразової допомоги.
За таких обставин, суд підставно не прийняв до уваги заперечення відповідача проти позову, з посиланням на довідки (а.с. 45, 46), в яких не значиться борг ТОВ «Мир» та ТОВ АФ «Козак» перед позивачем по одноразовій допомозі, оскільки первинних бухгалтерських документів про виплату такої допомоги потерпілому відповідач не надав.
Законом не передбачено право суду на зменшення розміру спірної одноразової допомоги. Вирішення цього питання віднесено до компетенції встановлених законодавством осіб.
Відповідно до п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на. виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних шпадків.
Відповідач, як юридична особа, входить до системи органів вищезгаданого Фонду. Справа потерпілого ОСОБА_1 перебуває у Відділенні, тому саме з нього підлягає стягненню спірна сума одноразової допомоги, розмір якої відповідач не оспорює.
Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 291,303. 304, 307, 308, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів.
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Ромни Сумської області відхилити.
Рішення Липоводолинського районного оскаржуваній частині залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Верховного Суду У країни.
Головуючий
Судді