Справа №22-ц-4448/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Гагіна М.В.

суддів - Ільченко О.Ю., Ведмедь Н.І.

з участю секретаря судового засідання - Федини Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У червні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що у липні 2006 року вона домовилася з відповідачем про те, що він у термін до 31 грудня 2007 року виконає ремонті роботи у належній їй квартирі та на дачній ділянці зведе фундамент. При цьому обумовлена вартість матеріалів мала становити 10000 грн., а вартість ремонту - 6000 грн. У зв'язку з тим, що вона до 19 серпня 2006 року передала відповідачу 16750 грн., а останній виконав роботи не в повному обсязі та неякісно, то просила стягнути з ОСОБА_2 збитки, які становлять 8402 грн. вартості робіт по приведенню оздоблення стін і підлоги у приміщеннях №1, 2, 3 та влаштування електропостачання в квартирі у відповідність з вимогами будівельних норм і правил, а також просила стягнути кошти за невиконані роботи в сумі 10305 грн. та моральну шкоду 10000 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 серпня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 10305 грн., отриманих відповідачем, 1000 грн. відшкодування моральної шкоди, 195 грн. 57 коп. повернення судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 587 грн. 80 коп. витрат на оплату дослідження спеціаліста-будівельника та 1000 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2С, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та направити справу на новий розгляд. Зокрема, зазначає, що всі передані йому позивачкою грошові кошти були витрачені на придбання будівельних матеріалів, а за виконані ним роботи ОСОБА_3 не розрахувалась.

Крім того, зазначає, що суд не вирішив питання щодо допиту його свідків та що висновком спеціаліста не були вирішені питання щодо фактично виконаних ним робіт.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 домовилася з відповідачем про те, що він у термін до 31 грудня 2007 року виконає ремонті роботи у належній їй квартирі АДРЕСА_1. Сторони обумовили вартість будівельних матеріалів - 10000 грн., та вартість робіт - 6000 грн.

ОСОБА_3 в період з 10 липня 2006 року по 19 серпня 2006 року передала ОСОБА_2 16750 грн. (а.с.4). В подальшому позивачка неодноразово зверталась до відповідача з вимогою щодо виконання умов договору, однак він від виконання ухилявся. Суд, дослідивши наявні докази, дійшов висновку про неякісне проведення окремих робіт у квартирі позивачки, тому стягнув на її користь заподіяні збитки

Заслухавши пояснення представника позивачки - ОСОБА_4, який заперечував доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення в частині вимог щодо моральної шкоди, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існувала домовленість на виконання відповідачем ремонтних робіт у квартирі, належній позивачці, тобто між сторонами склалися договірні відносини, що регулюються Параграфом 2 «Побутовий підряд» ЦК України.

Відповідач не виконав роботи в повному обсязі і зазначена обставина підтверджується його поясненням в матеріалах перевірки заяви ОСОБА_3 №2915 за 2007 рік про відмову в порушенні кримінальної справи, де ОСОБА_2 підтвердив, що отримав від ОСОБА_3 14000 грн. та окремі роботи не виконав, тому суд обґрунтовано задовольнив позов щодо стягнення коштів у сумі 10305 грн. за невиконані роботи по зведенню фундаменту та виготовленню шафи.

Крім того, з висновку спеціаліста-будівельника №2011 від 21 листопада 2007 року вбачається, що ремонтні роботи, проведені у квартирі АДРЕСА_1, а саме: оздоблення стін і підлоги у приміщеннях №1, 2, 3 та влаштування електропостачання в квартирі, не відповідають вимогам будівельних норм та правил (а.с. 16-24).

Згідно з висновком спеціаліста-будівельника від 28 грудня 2007 року вартість приведення вказаних робіт у відповідність з вимогами будівельних норм та правил становить 8402 грн., тобто фактично ця сума є витратами на усунення недоліків.

Відповідно до ч.І ст.872 ЦК України якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника він має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідач з 2007 року по день ухвалення рішення не усунув недоліки, то за таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача матеріальних збитків та вірно визначився з їх розміром, що узгоджується з положеннями ч.З п.2 вищезазначеної норми закону.

Однак, що стосується висновку суду щодо відшкодування моральної шкоди, то, думку колегії суддів, він є помилковим, оскільки зроблений у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України є відшкодування моральної шкоди. Параграфом 2 Глави 61 ЦК України, відшкодування такої шкоди не передбачено, і позивачкою не надано доказів на підтвердження наявності договору з відповідачем про відшкодування моральної шкоди у разі неналежної якості робіт.

Згідно з ч.З ст.865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК України, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Задовольняючи вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1000 грн., суд першої інстанції послався на ст.24 Закону України «Про захист прав споживачів», але ця норма діяла в редакції до 01 грудня 2005 року, а спірні правовідносини виникли з липня 2006 року.

Відповідно до п.5 ч.І ст.4 зазначеного Закону відшкодовується моральна шкода, заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

За викладених умов відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а у позові про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про те, що суд не вирішив питання щодо допиту його свідків, то вони не є підставою для скасування рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, він неодноразово був присутнім у судовому засіданні суду першої інстанції, проте письмових клопотань щодо виклику свідків не заявляв, крім того, не надав відомостей щодо їхніх адрес. В апеляційній скарзі він також не ставить питання про виклик конкретних свідків.

За наявності висновків спеціаліста відповідач та його представник не заявляли клопотання про призначення експертизи з приводу будь-яких питань, тому його доводи про те, що суд повинен був призначити експертизу, є безпідставними.

Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.2; 309 ч.І п.п.З, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 11 серпня 2010 року в частині відшкодування моральної шкоди та відмовити в цих вимогах. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -