Справа №22-ц-4536/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія -

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року м.Суми

колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Маслова В.О.,

суддів - Дубровної В.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15 вересня 2010 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу по оплаті за спожитий природний газ,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 15 вересня 2010 року позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» 2047 грн. 57 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природній газ станом на 01 грудня 2008 р., а також 51 грн. судового збору, по 25 грн. 50 коп. з кожного, і 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, по 15 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з”ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач свої вимоги обгрунтоває тим, що надає відповідачам послуги з газопостачання. Відповідачі, проживаючи у квартирі № 2 будинку по вул.1 Продольна, 28 в м. Суми і користуючись такою послугою, їх не оплачують.

Станом на 01.12.2008 р. утворилась заборгованість у сумі 2047 грн. 57 коп. , яку позивач просив стягнути на свою користь, з відшкодуванням понесених судових витрат.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, крім того, суд вважав, що позивач не пропустив строк позовної давності, так як вчинені позивачем дії по оплаті заборгованості за спожитий природний газ визнав такими, що свідчать про визнання заборгованості по платежам за надані послуги.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, так як вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Встановлено, що ПАТ „Сумигаз" надає населенню послуги по забезпеченню природним газом / а.с. 4 /. Позивач надає таку послугу і в квартиру АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 2047 грн. 57 коп., яка, за розрахунками позивача, утворилась за період січень 2004 року –листопад 2008 року, а також до цієї суми заборгованості позивач додав суму заборгованості, яка існувала за договором про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ.

Названий договір реструктуризації заборгованості був укладений сторонами 23 жовтня 2003 року і за умовами цього договору позивач надавав відповідачу розстрочку на погашення заборгованості за послуги з газопостачання, що утворились станом на 01.07.2003 р., в сумі 947 грн. 96 коп. (ас.35).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для поновлення позовної давності у даній справі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що проживає разом з дружиною у житловому будинку, у якого, окрім нього, є ще один співвласник. Названа частина будинку дісталась йому у спадщину від матері. І він, і його дружина являються інвалідами П групи, отримують мінімальну пенсію.

ОСОБА_2 пояснив, що договір про реструктуризацію заборгованості він уклав вимушено, оскільки це було умовою встановлення в його частині будинку лічильників, але не збирався сплачувати зазначену в ньому заборгованість, так як не погоджувався з розрахунками, за якими вона була підрахована. Про це він весь час зазначав у своїй переписці з позивачем та у своїх скаргах на його дії. Частину такої переписки та скарг він додав до справи.

Крім того ОСОБА_2 пояснив про те, що не погоджуючись з розрахунками поточних платежів, зробленими позивачем, вважаючими їх такими, що зроблені по завищеним тарифам, він на протязі 2004-2008 рр. сплачував поточні платежі за розрахунками, зробленими ним самим. Тому категорично заперечував той факт, що хоча б одного разу при сплаті поточних платежів, сплачував заборгованість за минулий час.

Колегія суддів вважає названі доводи ОСОБА_2 такими, що заслуговують на увагу, так як вони узгоджуються з інформацією, яка міститься у розрахунку заборгованості, наданого позивачем (ас.5-6). З цього документу вбачається, що

у 2005 р. за газопостачання нараховано 747,54 грн., а сплачено відповідачем 214,8 грн.;

у 2006 р. нараховано 567,13 грн., а сплачено 242,58 грн.;

у 2007 р. нараховано 569,89 грн грн., а сплачено 389,58 грн.;

у 2008 р. нараховано 169,65 грн грн., а сплачено 310 грн.

Оплату платежів у 2008 р. у більшому, ніж нараховано, розмірі ОСОБА_2 пояснив тим, що за браком коштів не сплачував у повному обсязі поточні платежі за попередній рік.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивач не надав доказів на спростування доводів відповідача про те, що з 2004 року він оплачував тільки поточні платежі і не сплачував сум на погашення заборгованості минулих років.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що звертаючись 19 грудня 2008 р. з позовом у даній справі до суду, позивач пропустив 3-х річну позовну давність, про застосування якої заявлено стороною у спорі, у межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права (ас.16) . Підстав для поновлення цього строку колегія суддів не вбачає.

Крім того. З матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг з газопостачання. Колегія суддів вважає, що до укладення названого договору позивач також надавав послуги з газопостачання ОСОБА_2, як одному із співвласників житлового будинку.

Керуючись положеннями ст.ст. 509, 526 ЦК України та укладеним сторонами 06 серпня 2008 року договором, колегія суддів вважає, що з підстав, зазначених у позові, заборгованість за послуги з газопостачання в межах позовної давності може бути стягнута тільки з власника житлового будинку, тобто ОСОБА_2. Правові підстави для стягнення цієї заборгованості з ОСОБА_3 відсутні.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

З ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» 431 грн. 37 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за період з 01 грудня 2005 року по 30 листопада 2008 року.

У задоволенні позову ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» до ОСОБА_3 колегія суддів вважає за необхідне відмовити у зв’язку з його необгрунтованістю.

У задоволенні позову в іншій частині ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Судові витрати колегія суддів вважає за необхідне покласти на сторони в розмірах, фактично ними понесених.

Колегія суддів вважає, що позивач надав суду докази щодо вірності застосування товариством тарифів у своїх розрахунках оплати послуг за спожитий природний газ, в той же час заперечення ОСОБА_2 з цього приводу, викладені в апеляційній скарзі, не є переконливими.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, пп. 2, 3, 4 ч. ст.309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 вересня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» 431 грн. 37 коп. заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за період з 01 грудня 2005 року по 30 листопада 2008 року.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» до ОСОБА_3 відмовити у зв’язку з його необгрунтованістю.

У задоволенні позову в іншій частині публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Судові витрати покласти на сторони в розмірах, фактично ними понесених.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів .

Головуючий -

Судді -