Справа №22-ц-1514/10 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія -
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року м.Суми
колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Маслова В.О.
суддів - Ільченко О.Ю., Гагіна М.В.
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 19 березня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист права власності, усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення до будинку.
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частку в будинку у порядку спадкування, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на частку у нерухомому майні, припинення права власності на частку у будинку і стягнення грошової компенсації,
встановила:
У жовтні 2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зазначеним позовом,
який обґрунтовувала тим, що 16 вересня 2003 року уклала договір довічного
утримання з ОСОБА_5. Після смерті останнього 04 червня 2006
року вона набула у власність 45/100 частин домоволодіння №3 по проїзду
Добролюбова в м.Суми, проте користуватись своєю власністю вона не може у зв'язку
з тим, що дочка померлого - ОСОБА_3, чинить їй перешкоди, тому вона просила
зобов'язати останню не чинити їй перешкод у користування жилим будинком та
вселити її у спірний будинок.
ОСОБА_3 свої зустрічні вимоги мотивувала тим, що її батько - ОСОБА_5
І.Ю., будучи власником 45/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в
м.Суми, у 1964 році уклав шлюб з ОСОБА_6, з якою проживав
до дня смерті 23 вересня 1987 року. Під час перебування у шлюбі її батьки на
підставі відповідного дозволу спільно здійснили прибудови, в результаті чого
реальна частка батька у домоволодінні збільшилась до 49/100, з яких 20/100 є частка
матері - ОСОБА_6 Оскільки вона після смерті матері фактично прийняла
спадщину у вигляді 20/100 частин домоволодіння, то просила визнати за нею право
власності на зазначене майно у порядку спадкування, визнати частково недійсним
договір довічного утримання від 16 вересня 2003 року на домоволодіння №3 по
проїзду Добролюбова в м.Суми. припинити право власності ОСОБА_2 на 29/100
часток спірного будинку, стягнувши на користь останньої компенсацію за цю частку
сумі 47227 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 19 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено - вселено її до будинку №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми, зобов'язано ОСОБА_3 1.1, повернути їй ключі від будинку. Стягнуто з ОСОБА_3 1.1. на користь ОСОБА_2 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Позов ОСОБА_3 1.1. задоволено частково - визнано факт прийняття нею спадщини після смерті 23 вересня 1987 року її матері - ОСОБА_7, та визнано за ОСОБА_3 1.1, прво власності на 9/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми у порядку спадкування. Визнано частково недійсним договір довічного утримання від 16 вересня 2003 року, укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_2. в частині передачі у власність останній 9/100 частин зазначеного домоволодіння. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 36/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми на підставі договору довічного утримання. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.
8 апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначене рішення суду
в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 1.1. і ухвалити нове рішення про
відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що суд дійшов невірного висновку про наявність підстав вважати, що ОСОБА_3 1.1, прийняла спадщину після смерті матері, а також - що частина спірного домоволодіння була спільним майном подружжя ОСОБА_8.
ОСОБА_3 1.1, в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі. При цьому зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що частка її батьків у будинку збільшилася з 45/100 до 49/100 частин. Вважає, що вона має право на все спадкове майно після смерті матері.
Колегія суддів, дослідивши доводи апеляційних скарг, які підтримали кожна з апелянтів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає ОСОБА_2, а скарга ОСОБА_3 1.1, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Сумського міського суду від 23 квітня 1963 року за ОСОБА_8 визнано право власності на 45/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми, 55/100 частин) належить іншому співвласнику (т.1 а.с.44)
09 червня 1964 року ОСОБА_8 уклав шлюб з ОСОБА_8 Г'.В. (т.1 а.с.45), від
якого в 1965 році народилась позивачка - ОСОБА_9 (т.1 а.с.23).
Подружжям ОСОБА_9 під час спільного проживання на підставі дозвол) Сумської міської ради від 02 лютого 1967 року було здійснено у належній ОСОБА_8 частині будинку переобладнання та прибудови, що введено в експлуатацію 17 лютого 1987 року (т.1 а.с.20, 142). Після проведення зазначеного будівництва ідеальна частка в будинку ОСОБА_8 збільшилась на 78% і склала 49/100 частині домоволодіння (а.с.98-118).
Із матеріалів справи, зокрема, з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 19 грудня 2006 року вбачається, що після отримання у власність 45/100 частин спірного домоволодіння, що складалося з житлових кімнат 1-4 та 1-5 та І/2 частини огорожі, подружжя ОСОБА_8 протягом 1967-1970 років виконали роботи по переобладнанню кухні у житлову кімнату, прибудовано житлові кімнати 2-3 і 2-4, кухня 2-1, тамбур 1, збудовано два сараї «В» і «Е», прибудову «в», вбиральню «Д», у зв'язку з чим ідеальна частка збільшилась до 49/100 частин домоволодіння. Частки у спірному домоволодінні, з урахуванням спільного будівництва, склали: ОСОБА_8 - 29/100 частин, ОСОБА_10 - 20/100 частин.
Зазначені обставини не спростовані ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції оглянуто інвентаризаційну справу №15998 на будинок №3 по вул.Добролюбова в м.Суми. На поетажному плану 1970-1974 роки (а.с.3, 4) міститься гриф «Погашено», що свідчить про те, що станом на січень 1970 року прибудови до будинку вже існували, отже, доводи ОСОБА_2 про те, що частка ОСОБА_8 у домоволодінні збільшилась уже після смерті дружини - ОСОБА_6, є безпідставними.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для визначення ідеальних часток ОСОБА_8 та ОСОБА_6 з урахуванням добудов, у зв'язку з чим помилково визначив частки сторін у спірному майні, виходячи з ідеальної частки 45/100 частин, а не 49/100 частин, як було встановлено в ході розгляду справи.
Після смерті ОСОБА_6 23 вересня 1987 року відкрилася спадщина на належну їй ідеальну частку - 20/100 частин домоволодіння.
Спадщину відповідно до ст.529 ЦК України в редакції 1963 року прийняли спадкоємці першої черги за законом: чоловік - ОСОБА_8, та дочка - ОСОБА_8 (ОСОБА_3) 1.1., оскільки на момент смерті спадкодавця вони проживали та були прописані у будинку №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми, зокрема, ОСОБА_3 1.1. - з 1986 року по 1994 рік (а.с.21). Ці обставини підтверджуються записами домової книги на спірне домоволодіння, що була оглянута в судовому засіданні. На підтвердження своїх доводів щодо непроживання ОСОБА_3 на день смерті матері в будинку ОСОБА_2 не надала ніяких доказів.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 успадкували по 10/100 частин спірного домоволодіння кожен. Отже, ОСОБА_2 за договором довічного утримання мало бути передано у власність 39/100 частин (29/100 + 10/100), а не 45/100.
Та обставина, що ОСОБА_3 не отримала свідоцтво про право на спадщину, не є підставою вважати, що вона не набула прав на спадкове майно, оскільки законом, чинним на момент виникнення правовідносин, оформлення зазначеного права у часі не обмежувалось.
Колегія суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що питання про зміну часток у спірному домоволодінні сторонами не ставилось, оскільки з уточненої позовної заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона просила визнати право власності на майно, виходячи з 49/100 частин (а.с.191-192).
Суд першої інстанції зазначені обставини не врахував, тому рішення в цій частині підлягає зміні.
Стосовно доводів ОСОБА_3 про те, що вона має бажання сплатити! грошову компенсацію ОСОБА_2 за її частку, а суд не задовольнив її вимогу прої припинення права власності ОСОБА_2 на частку у будинку, то колегія суддів знаходить ці доводи безпідставними, оскільки вона відповідно до ч.2 ст.365 ЦКІ України не надала доказів своєї платоспроможності. За таких умов рішення суду в частині вирішення цих вимог та інших зустрічних вимог підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 307 ч.І п.2; 309 ч.І п.4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія
суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 частково задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 19 березня 2010 року змінити частині визначення розміру часток та визнати за ОСОБА_3 право власності на 10/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми у порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_6, а за ОСОБА_2 - право власності на 39/100 частин домоволодіння № 3 по проїзду Добролюбова в м.Суми на підставі договору довічного утримання від 16 вересня 2003 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої Сумської державної нотаріальної контори, зареєстрований за №1-2122.
Визнати частково недійсним договір довічного утримання від 16 вересня 2003 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої Сумської державної нотаріальної контори, зареєстрований за №1-2122, в частині передачі ОСОБА_8 у власність ОСОБА_2 10/100 частин домоволодіння №3 по проїзду Добролюбова в м.Суми, а не 9/100 частин, як вказав суд першої інстанції.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий -
Судді -