ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2009 Справа№ 25/299-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,
секретар судового засідання Врона С.В.
за участю прокурора: Струков Є.О. посвідчення №158 від 19.08.08р.;
за участю представників сторін:
від позивача: Лазуренко К.О., довіреність №4/11-541 від 26.12.08, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №4-2385 від 03.06.07, представник;
представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2009р. у справі № 25/299-08
за позовом прокурора Індустріального району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Дніпропетровськ
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. у справі №25/299-08 (суддя Чередко А.Є.) задоволено позов прокурора Індустріального району м.Дніпропетровська, пред'явлений в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Дніпропетровської міської ради земельну ділянку площею 0,0006 га за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 та зобов’язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення кіоску.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 не погодилася з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції по даній справі та залишити позов без розгляду.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що не мала можливості приймати участь в слуханні справи і надати суду документи в обґрунтування своєї позиції; рішення суду не відповідає вимогам процесуального права, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності; суд, приймаючи рішення, виходив тільки з вивчення доказів поданих прокурором; прокурор та його заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форм власності; Дніпропетровська міська рада, як суб'єкт повноважень та юридична особа, яка здійснює контроль за земельними ділянками, що передані у користування, має самостійну процесуальну правоздатність і дієздатність, сама має право звернутися до суду з позовною заявою; згідно ст. 5 Земельного Кодексу України, одним із принципів земельного законодавства є «невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом»; у взаємовідносинах між підприємцем ОСОБА_3 та міською радою м.Дніпропетровська не можуть порушуватися інтереси держави, а мають місце тільки господарські взаємовідносини.
Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав.
Позивач в письмових поясненнях просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, враховуючи, що повноваження міських рад в системі земельних відносин врегульовані ст. 12 Земельного кодексу України, за якою до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інше.
Третя особа просить розглядати справу без їх представника у зв’язку з великою завантаженістю (т.1 а.с.146).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі слід припинити, виходячи з наступного.
Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області 13.11.2006р. проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3 під час користування земельною ділянкою за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці площею 0,0006га розташований кіоск, земельною ділянкою ОСОБА_3 користувалася на підставі договору оренди від 27.12.01р. №605, який станом на 13.11.2006р. втратив чинність.
За наслідками перевірки складено протокол №445 від 13.11.2006р. та винесена постанова №445 про адміністративне правопорушення. За допущене порушення - несвоєчасне повернення земельної ділянки площею 0,0006га по АДРЕСА_1 під кіоск, відповідно до статті 54 Кодексу України про адміністративні порушення на ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 85 грн.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Статтею 34 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
На підставі акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області від 13.11.2006р., припису №501 від 13.11.2006р., постанови №445 від 13.11.2006р., п.п. 5.1 та 7.4.8. договору оренди земельної ділянки від 28.12.1998р., враховуючи норми ст.ст. 80, 83, 116, 125, 152, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»суд першої інстанції задовольнив позов прокурора та зобов'язав відповідача повернути державі в особі Дніпропетровської міської ради земельну ділянку площею 0,0006 га за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1
Проте, з висновком суду першої інстанції не можна погодитись.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов’язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в наведеній статті, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем п.п. 5.1 та 7.4.8. договору оренди земельної ділянки від 28.12.1998р., але зазначений договір взагалі не містить таких пунктів, крім того, цей договір укладено позивачем з ТОВ «Світло»(т.2 а.с.22).
Позовні вимоги обґрунтовані також посиланням на рішення від 02.06.2004р. №54/17 Дніпропетровської міської ради сесії ХХІУ скликання, відповідно до змісту якого у зв'язку з набуттям чинності нової редакції Закону України «Про оренду землі»та затвердженням постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004р. №220 Типового договору оренди землі процедура поновлення дії договорів оренди земельних ділянок у місті вимагає уточнень, змін та доповнень. З метою забезпечення дотримання вимог чинного законодавства міська рада визначила, що всі договори оренди земельних ділянок, укладені міською радою, припиняються у разі закінчення строку, на який їх було укладено; укладання договорів оренди на новий строк здійснюється виключно за письмовим зверненням орендаря, на підставі рішення ради про передачу земельної ділянки в оренду у встановленому порядку; комітету комунальної власності міської ради доручено забезпечити завчасне повідомлення від імені міської ради кожного з орендарів земельних ділянок про заперечення використання земельної ділянки після припинення дії договору оренди (т.2 а.с.21).
Доказів повідомлення від імені міської ради відповідача про заперечення використання земельної ділянки після припинення дії договору оренди позивачем та прокурором не надано.
Відповідач зверталася до міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду (т.1 а.с.107-108), відповідачем було погоджено розміщення торговельного кіоску з відповідними організаціями (т.1 а.с.109). Однак міська рада не розглянула вказане клопотання і відповідне рішення з цього приводу не прийняла.
Стаття 33 Закон України «Про оренду землі» передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці розташований кіоск, право власності на який виникло у відповідача 09 липня 2002р. згідно договору купівлі-продажу кіоску типу ІІ площею 5,4 кв.м., розташованого за адресою м.Дніпропетровськ АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17).
Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, прокурором та позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві.
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу за відсутністю відповідача, яка не була повідомлена належним чином про час і місце засідання суду, що є порушенням норм процесуального права - ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Згідно п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Заява скаржника про винесення на підставі ст.90 Господарського процесуального кодексу України окремої ухвали по факту порушення закону суддею Чередко А.С. та надіслання повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури задоволенню не підлягає, оскільки порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №247 від 03.05.2009р. відповідач по справі підприємець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
За змістом частини першої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»смерть фізичної особи - підприємця тягне за собою державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої особи
У наведеній ситуації смерть фізичної особи унеможливлює подальше здійснення судочинства по справі стосовно даної особи.
Згідно п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
Відтак провадження у справі підлягає припиненню по п. 6 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у справі немає інших відповідачів.
Керуючись п.6 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.09р. у справі №25/299-08 скасувати, провадження по справі припинити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Суддя Т.А. Верхогляд