ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2009 Справа№ 14/233-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Згурський Дмитро Юрійович, представник,
довіреність №б/н від 10.01.09.
від позивача: Рудаков Олександр Генадійович, директор,
паспорт серія ВВ№ 003455 від 06.09.97.
від відповідача: П’ятигорець Юрій Олександрович, представник,
довіреність №1017 від 02.04.09.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. у справі №14/233-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна вагонна компанія”, м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 10 295 251,31 грн. та зобов’язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. (суддя Панна С.П.) у справі №14/233-08 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Розірвано договір поставки №01/183-2007 від 20.07.2007р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, та товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна вагонна компанія”, м.Київ. З відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна вагонна компанія”, м.Київ, стягнуто 6 626 610,00 грн. попередньої оплати за 27 залізничних універсальних люкових піввагонів, 1 003 483,70 грн. пені, 1 275 750,00 грн. штрафу, 25 585,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 275 750,00 грн., скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, 1 275 750,00 грн. штрафу, оскільки, на думку скаржника, зазначене рішення в оскаржуваній частині прийнято судом за умов неповного з’ясування значущих для вирішення спору обставин та порушенням чинного законодавства України.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, 20.07.2007р. між сторонами було укладено договір поставки №01/183-2007, за умовами якого відповідач зобов’язався поставити на адресу позивача товар (люкові піввагони), а позивач, в свою чергу, зобов’язався даний товар прийняти та оплатити відповідно до умов договору.
Пункт 2.1. договору передбачає поставку товару покупцеві партіями, відповідно до специфікацій, що є невід’ємними чистинами договору поставки №01/183-2007 від 20.07.2007р.
Оплата поставленого за даним договором товару, згідно п.5.2., здійснюється окремо за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Передача товару здійснюється за актом приймання-передачі, що підписується повноважними представниками сторін за наявністю товаросупровідних документів згідно п.2.6. договору.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до умов специфікації №3 до договору поставки, платіжним дорученням №74 від 25.09.2007р. (а.с.23,24) позивачем було перераховано відповідачеві 15 952 950,00 грн. передоплати за товар (люкові піввагони), строк поставки яких визначений п.6 зазначеної вище специфікації, що є невід’ємною частиною договору, на протязі 10 днів з моменту повної оплати, тобто, кінцевий термін поставки –05.10.2007р.
В порушення умов договору, протягом періоду з 28.11.2007р. по 05.09.2008р. відповідачем було поставлено лише 38 люкових піввагони на загальну суму 9 326 340,00 грн., що підтверджено відповідними актами приймання-передачі (а.с.30-35,115), проте, 27 одиниць товару на загальну суму 6 626 610,00 грн. поставлені так і не були, незважаючи на неодноразові звернення позивача листами №354 від 05.10.2007р., №374 від 10.10.2007р., №008 від 10.01.2008р., №016 від 23.01.2008р., №042 від 11.02.2008р. та №110 від 24.03.2008р. (а.с.36-63) з вимогою виконати умови договору належним чином.
Позовні вимоги щодо розірвання спірного договору поставки, стягнення суми попередньої оплати та неустойки за неналежне виконання договірних умов відповідачем визнані у повному обсязі, проте, відповідач заперечує проти стягнення з нього штрафу у розмірі 1 275 750,00 грн. та наполягає на його зменшенні до 4 050,00 грн., як то передбачено умовами договору та чинним законодавством України.
Отже, предметом даного спору є неналежне виконання відповідачем договору поставки.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вимог і умов –у відповідності зі звичаями ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачене договором або законом.
Стаття 693 Цивільного кодексу України передбачає право покупця вимагати передачу товару або повернення суми передплати, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати, у встановлений строк товар не передав.
Окрім того, ст.625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не передбачений договором або законом.
На думку судової колегії, прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення в частині розірвання спірного договору поставки №01/183-2007 від 20.07.2007р. цілком відповідає вимогам чинного законодавства України та обґрунтовано невиконанням відповідачем належним чином умов даного договору, що призвело до їх істотного порушення та в результаті чого інтерес до даного договору позивачем було втрачено.
Окрім того, рішенням суду першої інстанції вірно стягнуто з відповідача 6 626 610,00 грн. попередньої оплати за 27 залізничних універсальних люкових піввагонів згідно приписів ст. 693 Цивільного кодексу України, та 1 003 483,70 грн. пені, оскільки п.9.2. договору передбачено сплату постачальником (відповідач у справі) неустойки у розмірі 0,3% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення. (а.с.123).
Проте, колегія суддів вважає помилковим стягнення судом першої інстанції з відповідача штрафу у сумі 1 275 750,00 грн., з огляду на викладене нижче.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено поняття неустойки, а саме, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пеня. Штраф же є видом неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства та від кількості днів прострочення не залежить.
Отже, відповідно до вимог п.9.2. договору, що передбачає відповідальність постачальника у вигляді штрафу в розмірі 150,00 грн. за кожну оплачену, але непоставлену одиницю товару, та, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено недопоставку товару у кількості 27 одиниць, стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 4 050,00 грн. (тобто із розрахунку: 27 одиниць товару помножене на 150,00 грн.).
З огляду на викладене вище, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача за неналежне виконання умов договору поставки в розмірі 1 275 750,00 грн. є помилковою, тому рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вбачає підстави щодо зміни рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. в частині визначення суми штрафу, в інших частинах рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. у справі №14/233-08 - задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2009р. у справі №14/233-08 в частині третій –змінити, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю “Енерго-МИГ”, м.Дніпропетровськ, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна вагонна компанія”, м.Київ, 4 050,00 грн. штрафу. В інших частинах рішення залишити без змін.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін