ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

29.04.09                                                                                           Справа  № 15/284

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                    Бойко С.М.,

суддів:                                          Бонк Т.Б.,

                                                     Марко Р.І.,

при секретарі Гулик Н.,

з участю представників:

від скаржника (позивача)  –   з”явилися,

відповідача – з»явився,

третіх осіб  –    не з”явилися,

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства «Воланд», смт.Красне Львівської області

на рішення    господарського  суду Львівської області від 09.02.2009 року, суддя Костів Т.С.,   у справі    № 15/284

за позовом: приватного підприємства «Воланд», смт.Красне Львівської області

до відповідача:  Буської районної споживчої спілки, м.Буськ

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Гілевича Володимира Едуардовича, м.Буськ

2. Савчук Марії Степанівни, м.Буськ

3. Мартюк Івана Васильовича, м.Зборів

4.Волошин Наталії Михайлівни, м.Глиняни

5. Судин Орисі Георгіївни, м.Буськ

про зобов»язання до укладення договору,

                                                              ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського  суду Львівської області від 09.02.2009 року відмовлено в позові   приватного підприємства «Воланд»до  Буської районної споживчої спілки про зобов»язання до укладення  договору купівлі-продажу 256/1000 частин приміщення загальною площею 500 кв.м., розташованого  на першому і другому поверхах триповерхової цегляної торгово-адміністративної будівлі за адресою: м.Буськ, майдан Незалежності,5.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не наведено, а судом не встановлено наявність в спірному випадку правових підстав для укладення договору купівлі-продажу 256/1000 частин приміщення загальною площею 500 кв.м., розташованого  на першому і другому поверхах триповерхової цегляної торгово-адміністративної будівлі за адресою: м.Буськ, майдан Незалежності,5, оскільки не доведено наявності домовленостей між сторонами щодо продажу саме цього приміщення, не доведено наявності згоди власників приміщення, яке перебуває у спільній частковій власності, на продаж його частки та не доведено наявності законодавчо визначених підстав для укладення такого договору в судовому порядку.

В апеляційній скарзі скаржник просить рішення  суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, в зв”язку з неповним з»ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення місцевим судом норм матеріального права, апелюючи тим, що підставою для укладення спірного договору купівлі-продажу є укладений між сторонами договір  №1 від 06.04.2007 року оренди з правом викупу, за умовами якого  відповідач зобов»язався передати в оренду з правом викупу нежитлове приміщення райспоживспілки площею 232 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Буськ, майдан Незалежності,10, починаючи з 01.06.2007 року на 11 місяців.

Скаржник вважає, що оскільки протягом дії договору жодних порушень з сторони орендаря не було, доказів зворотнього відповідачем не подано, у позивача існують правові підстави для купівлі спірного приміщення, про що сторонами було досягнуто згоди згідно п.1.2 договору оренди та правлінням Буської райспоживспілки прийнято постанову від 14.09.2007 року «Про дозвіл на продаж нежитлового приміщення ресторану «Над Бугом»в м.Буську, майдан Незалежності,5.

Скаржник не погоджується з висновком суду про відсутність між сторонами згоди щодо приміщення на майдані Незалежності,10, оскільки укладений між сторонами договір оренди стосується приміщення на майдані Незалежності,5, покликаючись на те, що спірне приміщення числиться в різних документах під різною нумерацією, проте це не свідчить про існування двох приміщень –ресторану «Над Бугом».  Досягнення між сторонами згоди щодо продажу спірного приміщення  підтверджує  факт виставлення відповідачем рахунку про оплату, яка згідно умов договору сплачується за фактичне користування приміщенням та  зараховується  в рахунок погашення майбутніх платежів за викуп спірного приміщення при укладенні договору купівлі-продажу

Скаржник також  не погоджується з висновком суду про відсутність згоди на продаж спірного приміщення всіх співвласників цього приміщення, оскільки в матеріалах справи наявні нотаріально посвідчені заяви всіх співвласників та відповідний витяг з Реєстру власників, які свідчать про погодження ними продажу спірного приміщення позивачу. Крім цього, єдиним орендарем на момент продажу спірного приміщення є позивач, що підтверджується листом  Буської РРС від 04.08.2007 року за №Юр-51/8.

Скаржник покликається на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині незалучення в якості третіх осіб інших співвласників спірного приміщення, які зазначені згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.01.2009 року №21540521, і питання надання згоди яких щодо відчуження спірного приміщення судом не досліджувалось взагалі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що станом на 02.05.2008 року договір оренди від 06.04.2007 року припинив свою дію в зв»язку із закінченням терміну дії договору. Оскільки за умовами договору передбачено можливість викупу спірного приміщення у випадку досягнення сторонами взаємної згоди щодо вказаного питання, якої в спірному випадку не досягнуто, а тому відсутні підстави для укладення договору купівлі-продажу спірного приміщення, що є предметом даного спору.

В судове засідання представники третіх осіб не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд вважає за можливе  розгляд справи провести без їх участі за наявних в справі документів про права і обов”язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши та оцінивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.04.2007 р. між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) укладено договір №1 оренди з правом викупу нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1. та п.1.2. якого орендодавець зобов'язався передати орендарю в оренду з правом викупу нежитлове приміщення Буської райспоживспілки площею 432 кв.м., що знаходиться за адресою м.Буськ, майдан Незалежності,10, починаючи з 01.06.2007 р. на   термін 11 місяців; а при досягненні двосторонньої згоди продати вищеназване приміщення орендодавцю (сторонами визнано, що орендодавцем помилково названо орендаря), як першочерговому покупцю до терміну закінчення даного договору.

Доказів передачі орендарю приміщення в оренду, що встановлено п.1.4 договору, тобто акту прийому-передачі, суду не подано, як і не подано, які саме приміщення передано в оренду. Зі змісту договору вбачається, що приміщення, яке відповідач передав в оренду позивачу і щодо якого відповідач зобов'язався при досягненні взаємної згоди укласти договір купівлі-продажу, розташоване за іншою адресою - майдан Незалежності, 10 та має іншу, ніж спірне приміщення площу - 432 кв.м.

В судовому засіданні судом з»ясовано, що приміщення, яке було об»єктом договору оренди №1 від 06.04.2007 року та яке є предметом спору - є приміщення, розташоване за адресою: м.Буськ, майдан Незалежності,5. Різниця в площі приміщення, яке було предметом оренди (432 кв.м.) та предметом спору(500 кв.м.) полягає в тому, що ця частина приміщення була предметом оренди за іншим договором з іншою особою, проте, позивач просить укласти договір купівлі-продажу на  всю площу другого поверху спірного приміщення, яка становить 500 кв.м. Даний факт сторонами підтверджено в судовому засіданні.

Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.01.2009 р. №21540521, адміністративно-торговий комплекс за адресою м.Буськ, майдан Незалежності (пл.Перемоги, 5), літ. А-3 (магазин, ресторан, адмінкорпус з підвалом) має загальну площу 1954,6 кв.м. належить Буській райспоживспілці на праві колективної власності  у вигляді 479/1000 частин вказаної будівлі.

Зазначеним витягом також підтверджується, що окремі частини вказаної будівлі належать Гілевичу Володимиру Едуардовичу (4/500), Судин Орисі Георгіївні (6/500; 6/1000), ТзОВ "Виробнича компанія "Львівхолод" (6/1000), Дячку Ігорю Богдановичу (6/1000), Ружило Тетяні Романівні (6/1000), Гулі Богднаі Олексіївні (6/1000; 13/1000), Майбі Ігорю Євгеновичу (9/1000), Макаку Олегу Омеляновичу (11/200), Кошілю Василю Івановичу (28/1000), Лабінській Світлані Стефанівні (29/1000), Мартюку Івану Васильовичу (35/1000), Савчук Марії Степанівні (47/1000).

Спірне приміщення, на яке позивач просить укласти договір купівлі-продажу складає 256/1000 частин від цілої будівлі, а саме: на першому поверсі: 1/4,3 кв.м., 2/38,4 кв.м.; на другому поверсі: 22/44,7 кв.м., 23/2,7 кв.м., 24/1,2 кв.м., 25/1,2 кв.м., 26/2,7 кв.м, 28/17,3 кв.м, 29/28,7 кв.м, 30/10,1 кв.м, 31/44,5 кв.м, 32/39,0 кв.м, 33/13,4 кв.м, 34/14,4 кв.м, 35/11,8 кв.м, 36/8,9 кв.м, 37/10,1 кв.м, 40/35,9 кв.м, 41/37,6 кв.м, 42/133,1 кв.м, усього загальною площею 500 кв.м., у відповідності до висновку спеціаліста про вартість майна, затвердженого 02.10.2007 р.- становить 129 232 грн.

Судом встановлено, що право на продаж належних відповідачу приміщень надано згідно п.8 положення змін до статуту Буської районної спілки споживчих товариств, затверджених  розпорядженням голови  Буської РДА №338 від 20.08.1996 року, яким внесено зміни до п.41 статуту спілки, а саме щодо передачі конференцією права володіння, користування та розпорядження майном райспоживспілки раді або  правлінню райспоживспілки, включаючи право продажу, ліквідації, передачі іншим організаціям і підприємствам, надання в оренду з правом викупу, обміну безкоштовного користування або в позику основних засобів.

Відповідно до вищевказаного, постановою правління Буської райспоживспілки від 14.09.2007 р. "Про дозвіл на продаж нежитлового приміщення ресторану "Над Бугом" в м.Буську майдан Незалежності, 5,  надано дозвіл на продаж нежитлового приміщення ресторану "Над Бугом" в м.Буськ, майдан Незалежності, 5 в цілому площею 500 кв.м. згідно акту оцінки. В.о. голови Буської райспоживспілки  уповноважено підписати договір купівлі-продажу даного приміщення. Проте, зі змісту вказаної постанови вбачається лише надання дозволу та повноважень, а тому покликання скаржника на вказану постанову в підтвердження обов»язку відповідача продати спірне приміщення є безпідставним та так судом не розцінюється, а є лише наміром, без вчинення наступних дій, який за собою не тягне будь-яких правових наслідків.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зі змісту договору оренди №1 від 06.04.2007 року, а саме п.1.2 вбачається обов»язок  орендодавця  при досягненні  двохсторонньої згоди продати спірне майно орендарю, як першочерговому покупцю до терміну закінчення цього договору. Доказів досягнення сторонами згоди щодо продажу спірного майна позивачем не подано.

Відповідно до ч.2 ст.649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом. Відповідно до ст. 187 ГК України, лише ті спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди №1 від 06.04.2007 року не передбачено можливості укладення спірного договору в судовому порядку та не передбачено такого порядку укладення такого договору діючим законодавством. Відповідно до п.1.2 договору оренди №1 від 06.04.2007 року передбачено можливість укладення спірного договору до закінчення терміну дії договору, тобто до 01.05.2008 року та за наявності спільної згоди, що в спірному випадку відсутнє, а тому відсутні підстави для укладення спірного договору в іншому порядку та в інші терміни.

Згідно із ч.2 ст.14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Крім цього, згідно із ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, є спільною частковою власністю, а згідно ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. При цьому, продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Лише якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Позивачем не подано доказів відмови всіх співвласники від використання свого переважного права на придбання приміщення, що планувалось для відчуження. При цьому, місцевим судом підставно враховано при визначенні відносин сторін ті обставини, які мали місце на дату розгляду справи судом, у тому числі щодо кола співвласників.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Недоведення позивачем своїх вимог належними та допустимими доказами є підставою для відмови в їх задоволенні.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду  відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки прийнято внаслідок правильного застосування місцевим судом норм матеріального права та відповідності висновків суду зібраним у справі доказам, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

                                                          

                                                   п о с т а н о в и в:

рішення господарського суду Львівської області від 09.02.2009 року в справі за номером  15/284 -  залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Воланд»–без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя:                                   С.М.Бойко

Судді:                                                            Т.Б.Бонк

       

                                                                       Р.І.Марко