ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
05.05.09 Справа № 02.04/10-3011
ПОСТАНОВА
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Давид Л.Л.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області № 2572/05 від 31.03.09 р.
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.09 р.
у справі № 02.04/10-3011
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства ЕК “Закарпаттяобленерго”, м.Ужгород-Оноківці
про визнання протиправним та скасування протоколу № 12 від 03.02.09 р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Тячівського РЕМ
За участю представників сторін:
від позивача –не з’явився;
від відповідача – не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 20.03.09 року справі № 02.04/10-3011 (суддя Івашкович І.В.) у прийнятті позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області відмовлено.
Ухвала суду мотивується тим, що оскаржуваний протокол засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ не має характеру акту, що може бути предметом самостійного оспорювання, зазначений спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 20.03.2009 року по справі № 02.04/10-3011, а справу передати на розгляд господарського суду Закарпатської області.
Зокрема, скаржник зазначає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не надали.
У зв’язку із зайнятістю судді Процика Т.С. в іншому судовому засіданні та відповідно до розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.04.2009 року справу № 02.04/10-3011 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Давид Л.Л.
Сторони у судове засідання, яке відбулося 05.05.2009 року, повноважених представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 17.04.2009 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75.
Крім того, про належне повідомлення сторін у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання представниками сторін ухвали суду від 17.04.2009 року.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка представників сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позов заявлено Управлінням Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»про визнання протиправним та скасування протоколу № 12 від 03.02.09 р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Тячівського РЕМ.
Статтею 1 ГПК України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підвідомчість –це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
За змістом цієї норми, акт державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді, –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Предметом оскарження у даній справі є протокол № 12 від 03.02.09 р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Тячівського РЕМ.
Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією (затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28, у редакції постанови названої Комісії від 17.10.2005) на підставі акта порушень (виявлених у споживача електричної енергії) уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків, рішення комісії оформлюється протоколом, який разом з іншими документами надається споживачу.
У постанові Верховного Суду України від 12.06.2007 зі справи N 3/576н викладено правову позицію, згідно з якою:
- рішення комісії постачальника електричної енергії та протокол, яким воно оформлене, за своїми ознаками не належить до актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин; такі рішення та протокол є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією;
- зазначені акти можуть бути використані як докази у разі звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду і підлягають оцінці останнім згідно з вимогами статті 43 ГПК.
Таким чином, споживач електричної енергії в разі незгоди з рішенням названої комісії не позбавлений права та можливості доводити в суді ті обставини, на які він (споживач) посилається як на підставу своїх заперечень проти такого рішення.
Враховуючи те, що протокол № 12 від 03.02.09 р. засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПКЕЕ Тячівського РЕМ не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Закарпатської області про те, що даний спір не підлягає вирішенню господарськими судами України. А тому колегія вважає, що Господарським судом Закарпатської області обґрунтовано прийнято 20.03.2009 року ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Закарпатської області від 20.03.09 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку місцевого господарського суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 99, 101 ,103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.03.09 р. у справі № 02.04/10-3011 без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу направити у Господарський суд Закарпатської області.
Головуючий-суддя Скрипчук О.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Давид Л.Л.