Справа № 22-6235                                                   Головуючий у 1 -й інстанції: Демидовська А. І.

                                                                                                                           Доповідач: Гончар В.П.

Рішення

Іменем України

12 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого: Гончара В.П.

суддів: Корчевного Г.В., Слюсар Т.А.

при секретарі:  Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 травня 2007 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору про виконання робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

У лютому 2007 р. ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2про розірвання договору про виконання робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 16.10.2006 р. між нею та приватним підприємцем ОСОБА_2що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію № 272060 від 19.01.2004 p., був укладений договір, згідно якого постачальник ОСОБА_2зобов'язався виготовити та передати у власність покупця, позивачки, меблі - шафу-купе.

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна сума договору складає 8 580 грн.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 договору, позивачкою була внесена відповідачеві попередня оплата у розмірі 6 000 грн.

З  п.3.2  договору вбачається, що товар повинен бути виготовлений та поставлений позивачці протягом 14 робочих днів з моменту підписання договору.

На підставі п. 3.4 договору, постачальник залишив за собою право продовжити термін виробництва та поставки меблів до трьох робочих днів без попередження покупця. Тобто з урахуванням вищевказаних умов договору, термін його виконання не повинен був перевищувати 17 робочих днів і відповідно закінчився 08.11.2006 р.

У передбачений договором термін шафа - купе виготовлена і поставлена позивачці не булла, тому просила суд розірвати договір та стягнути з відповідача 6 000 грн., які позивачка сплатила йому як попередню оплату за виконання робіт.

Також позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 10 000 грн., посилаючись на те, що з вищевикладених причин вона відчуває фізичні та моральні страждання, оскільки перебуває в постійному пригніченому емоційному стані, постійному чеканні, вимушена витрачати нераціонально свій час та сили на безрезультатні з'ясовування стосунків з відповідачем, а також звернення до юридичних організацій та до суду.

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 18.05.2007 р. У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання договору про виконання робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що суд невірно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Як вбачається із матеріалів справи 16.10.2006 р. між ОСОБА_1та Приватним підприємцем ОСОБА_2., що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію № 272060 від 19.01.2004 p., був укладений договір, згідно якого постачальник ОСОБА_2зобов'язався виготовити та передати у власність покупця - ОСОБА_1., меблі - шафу-купе (а. с. 7).

Відповідно до п. 2.2 Договору, загальна сума договору складає 8 580 грн.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 Договору, ОСОБА_1було внесено Приватному підприємцю ОСОБА_2попередню оплату у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Товар має бути виготовлений та поставлений Покупцю - ОСОБА_1на протязі 14 робочих днів з моменту підписання Договору. На підставі п. 3.4 Договору, Постачальник залишив за собою право продовжити термін виробництва та поставки меблів до трьох робочих днів без попередження Покупця.

Тобто, з урахуванням вищевказаних умов Договору, термін його виконання не повинен був перевищувати 17 робочих днів і відповідно закінчився 08.11.2006 р.

Встановлено, що у передбачений Договором термін шафа-купе виготовлена і поставлена ОСОБА_1не була. Ніяких попереджень про затримку строку виконання роботи Покупець від Постачальника не отримувала.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1не укладала договір із Приватним підприємцем ОСОБА_2., а уклала його із особою, яка діяла від імені Приватного підприємця ОСОБА_2та на момент укладання договору незаконно скористалася печаткою, яка йому належить, не підтверджуються наявними у справі доказами.

Довідка Начальника ЦСВМ Києво - Святошинського РВ ГУМВС України у Київській області від 02.03.2007 p., де зазначається, що 28.02.2007 р. ОСОБА_2звернувся до ЦСВМ Києво - Святошинського РВ ГУМВС України у Київській області із заявою щодо дій громадянина ОСОБА_3., 1976 р.н., який незаконно використав у жовтні 2006 р. печатку приватного підприємця, що належить ОСОБА_2. не підтверджує того факту, що Договір від 16.10.2006 р. не було укладено між ОСОБА_1та Приватним підприємцем ОСОБА_2.

В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б той факт, що Приватний підприємець ОСОБА_2намагався розірвати договір, який, як він стверджує, було укладено особою, яка викрала його печатку.

Суд приходить до висновку, що наявний у матеріалах справи гарантійний лист від 12.12.2006 р. підтверджує те, що Приватним підприємцем ОСОБА_2. визнано факт укладення договору між ним та ОСОБА_116.10.2006 р. та зобов'язання повернути ОСОБА_16 000 грн. у зв'язку із неможливістю виконати роботи за Договором (а. с. 9). Даних обставин ОСОБА_2не заперечував в ході судового розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. , споживач має право відмовитися від виконання договору по виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Судом встановлено, що Приватним підприємцем ОСОБА_2було істотно порушено договір, не було виконано роботи по виготовленню меблів у строки, передбачені договором, не було доставлено меблі замовнику - ОСОБА_1., внаслідок чого остання була позбавлена можливості отримати замовлені меблі у строки, передбачені сторонами у договорі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розірвання договору між Приватним підприємцем ОСОБА_2та ОСОБА_1., зобов'язавши при цьому Приватного підприємця повернути сплачені кошти в розмірі 6 000 грн. ОСОБА_1.

Що стосується вимоги ОСОБА_1стягнути із Приватного підприємця ОСОБА_2на її користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., то суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення апеляційної скарги в цій частині.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. , захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог позивача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення із Приватного підприємця ОСОБА_2на користь ОСОБА_1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин є підстави для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 18 травня 2007 року скасувати.

Ухвалити нове рішення суду.

Позов ОСОБА_1до Приватного підприємця ОСОБА_2про розірвання договору про виконання робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір від 16 жовтня 2006 року про виконання робіт між ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути із Приватного підприємця ОСОБА_2на користь ОСОБА_16 000 гривень відшкодування матеріальної шкоди та 500 гривень відшкодування моральної шкоди, а всього 6 500 гривень.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_268 грн. 50 коп. судових витрат в дохід держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.