ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

          

15.06.06                                                                                           Справа№ 4/916-21/117

    

Суддя Масловська Л.З.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ОНИСС”, с.Визирка Комінтернівський район  Одеська область

до відповідача: Українсько-Польського СП  Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄТРУС”, м.Дубляни, Жовківського району Львівської області

про стягнення 32256,43грн.

Представники:

від позивача: Ануфрієв-предст.  доручення  № 3/06 від 20.03.2006року

від відповідача:  Костич-предст. доручення б/н від 5.06.2006року

   Суть спору:

   Ухвалою господарського суду від 03.05.2006року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ОНИСС” про стягнення із Українсько-Польського СП  Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄТРУС”  21919,67грн. основної заборгованості, 8877,46грн. пені та 1459,30грн. річних  за  договором  купівлі-продажу  № 6 від 23.12.2004року та призначено до розгляду на 06.06.2006 року.

   Ухвалою господарського суду від 06.06.2006 року розгляд справи було відкладено з причин викладених у відповідній  ухвалі.

    Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

    Відповідач проти позовних вимог заперечує частково з підстав, викладених у відзиві від 15.06.2006 року, а саме в частині штрафних санкцій. Крім того, відповідач у відзиві просить про припинення провадження у справі у зв’язку з погашенням основної заборгованості в сумі 21 919,67 грн.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив.

    23.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №6, за яким позивач зобов’язувався передати у власність відповідача відповідну продукцію, а відповідач зобов’язувався належним чином прийняти та сплатити поставлену продукцію.

   Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

   Пунктом 2.2.3. договору передбачена оплата поставленої продукції не пізніше 20 банківських днів від дати оформлення накладної на поставку партії товару.

   Згідно накладної №1656,1657 відповідачеві була поставлена продукція на загальну суму 88723,44 грн.

   З 10.01.2006 року по 12.04.2006 року відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції у розмірі 66803,77 грн.

   За невиконання умов договору позивачем нараховано пеню, що склала 8877,46 грн. та  3% річних в розмірі 1459,30 грн.

    В судове засідання 15.06.2006 року відповідачем представлено акт взаємозвірки за 01.04.2006 року –19.05.2006 року, відповідно до якого заборгованість відповідача в частині основного боргу відсутня, внаслідок повної проплати відповідно 11.05.2006 року  на суму 10000,00 грн. та  18.05.2006 року на суму 11919,67 грн.

   З огляду на викладене, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості, що складає 21919,67грн.

    Щодо нарахованої позивачем пені та річних, суд відмовляє у їх задоволенні частково, з огляду на наступне.

    Відповідно до ст. 230 ГКУ, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарськокої діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

   В даному випадку віповідачем допущено прострочення в оплаті вартості товару на 81 день.

    Відповідно до ч.1 ст. 231 ГКУ, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

    Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22 листопада 1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  Таким чином, розмір пені відповідно до облікової ставки НБУ, що складала 9,5% за 81день прострочки виконання зобов’язання становить 923,25 грн., щодо 3% річних, то їх розмір складає 145,59 грн.

    Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини у відповідності до ст. 49 ГПК України.

    Керуючись ст.ст. 627, 638, 639 ЦК України, ст. ст. 49, 80, 82-84, 116 ГПК України:

 

                                         В И Р І Ш И В:

   1. Позов задоволити частково.

   2. Стягнути із Українсько-Польського СП  Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄТРУС”, м.Дубляни, Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 23270759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ОНИСС”, с.Визирка Комінтернівський район  Одеська область  (код ЄДРПОУ 20955698) - 923,25 грн. пені, 145,59 грн. 3% річних, 229,88 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

    3. В частині стягнення 21919,67грн. боргу провадження у справі припинити.

    4. У решті позовних вимог –відмовити.

    Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                                       Масловська Л.З.