справа № 2о-80\08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

8 липня 2008 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді     Смолки І.О.

при секретарі     Боєвій К.Ю.

з участю адвоката     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2, зацікавлена особа: четверта Запорізька Державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, у якій просить встановити факт який має юридичне значення, а саме, що квартира АДРЕСА_1 та 1\10 частина будинковолодіння №61 по вул.  Гоголя в м. Запоріжжі, є одним і тим же приміщенням і саме тим приміщенням, про яке вказано в заповіті ОСОБА_3. У поданій заяві ОСОБА_2 зазначила, що вона, ОСОБА_2 прописана та проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2.

Раніше за вищевказаною адресою проживала ОСОБА_3, яка була власником вищевказаного помешкання. ОСОБА_3 була одинокою людиною, а саме не мала ні сім'ї ні дітей.

25 серпня 2007 року помирає ОСОБА_3, по що свідчить свідоцтво про смерть.

Тривалий термін часу за ОСОБА_3 доглядала, ОСОБА_2 і на її користь було складено заповіт від 13 червня 2006 року. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №643.

12 січня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про відкриття права на спадщину, але в нотаріальній конторі їй було відмовлено з наступних підстав:

В складеному заповіті спадкодавець вказала спадкове майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3, так як раніше в технічному паспорті на квартиру було вказано саме квартира 5, а отримавши витяг з реєстру прав власників на нерухоме майно встановлено, що за покійною, ОСОБА_3 встановлено право власності на домоволодіння в будинку №61 по вул.  Гоголя, в розмірі 1\10 частки.

Згідно виданого свідоцтва на право власності №988 на будинко володіння від 18 червня 1997 року також вказано, що ОСОБА_3 належить 1М0 частин будинковолодіння будинку №61 по вулиці Гоголя.

ОСОБА_2 вказала, що вона прописана в даній квартирі і на сторінці паспорту де ставиться відмітка про місце проживання також вказано адресу: АДРЕСА_2. хоча реєстрація проводилася в 2006 році, а саме після видачі свідоцтва на право власності на будинковолодіння, тож можна зробити висновок, що і в паспортному столі ЖЄУ №2 також значиться квартира №5, а не 1\10 частини.

Після смерті ОСОБА_3, заявник виконувала всі обов'язки які покладені на власника житлового приміщення, а саме сплачувала всі комунальні послуги, слідила за порядком і коли підійшов термін оформлення спадку з'ясовується, що в

документах є ряд не точностей які затрудняють на сьогоднішній день вступити в право на спадок.

У судовому засіданні представник заявника подану заяву підтримала.

Матеріалами справи встановлено, що в заповіті на користь ОСОБА_2, який зареєстровано в реєстрі за №643, вказано майно заповітодавця, а саме квартира АДРЕСА_4.

Згідно технічного паспорту складеного в 1996 року за покійною ОСОБА_3 було визнано право власності на квартиру АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва на право власності №774 видане Жовтневою рай адміністрацією 29.08.1996 року.

В подальшому вище вказаний технічний паспорт було погашено на підставі нового виданого свідоцтва №988 від 18 червня 1997 р. на право власності на будинковолодіння у будинку №61 по вул.  Гоголя де вже вказано не квартира АДРЕСА_6, а 1\10 частина будинковолодіння №61 по вул.  Гоголя. Також доданими до заяви матеріалами, а саме довідкою наданою з ЖЄД №2, встановлено, що заявник зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25 жовтня 2006 року та проживає за вказаною адресою по сьогоднішній день і виконує функції покладені на власника нерухомого майна.

Враховуючи викладене, пояснення представника заявника по справі, докази, які дослідженні у судовому засіданні, інші матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 130, 174, 234, 256, 257 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Встановити факт, який має юридичне значення, а саме визнати що квартира АДРЕСА_7 та 1\10 частина будинковолодіння № 61 по вулиці Гоголя в м. Запоріжжі, є одним і тим же приміщенням і саме тим приміщенням про яке вказано в заповіті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.