УКРАЇНА

КОМПАНІЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 1-11/2009

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 травня 2009 року                                                                    селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

                                   головуючого – судді  Брегея Р.І.,

                                   при секретарі Городніцькій Г.І.,

                                   за участі прокурора Мороза В.С.,

                                   захисника – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, котрий проживає по АДРЕСА_1 с.Нове м.Кіровоград та на час події не мав судимості, відповідно до ст.89 КПК України, однак засуджений вироком Гайворонського районного суду даної області від 28 липня 2008 року за ст.ст.191 ч.4, 366 ч.2  КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконувати такі обов’язки за спеціальним повноваженням на 1 рік та звільнений від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,    

у  вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим середньої тяжкості і тяжке тілесне ушкодження, а також загибель інших осіб за таких обставин.

28 листопада 2003 року близько 18:30 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи на 98 км. + 450 м. автодороги «Олександрівка-Кіровград-Миколаїв» автомобілем                       «Опель Рекорд Е» НОМЕР_1, повертаючись з м.Миколаїв в напрямку м.Кіровоград, в порушення вимог п.13.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено, що під час зустрічного роз’їзду необхідно дотримуватись безпечного інтервалу з метою не створювати небезпеки для дорожнього руху, не справився з керуванням і виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21011» НОМЕР_2, яким керував         ОСОБА_3, а в салоні транспортного засобу перебували пасажири ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Внаслідок зіткнення транспортних засобів ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження, котре відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я; ОСОБА_6 – тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння; а                   ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень померли на місці вчинення злочину.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, що ставився у провину, визнав, не заперечуючи факту керування транспортним засобом у стані сп’яніння, однак не погоджувався з встановленою концентрацією алкоголю в крові.  

Вина підсудного, окрім власних пояснень, доведена показаннями потерпілих, свідків та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, котрі в сукупності та логічному поєднанні вказують на те, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та що його скоїв ОСОБА_2

Так, потерпілий ОСОБА_6 показав, що того дня повертався на автомобілі, яким керував ОСОБА_3, з  м.Кіровограда у м.Бобринець. Обставин події не пам’ятає, так як втратив свідомість на тривалий час.

Потерпілий ОСОБА_5, протокол допиту якого оголошений в судовому засіданні, надав показання, що в момент події спав, а тому нічого не може пояснити.(том І а.с.105-106)

Свідок ОСОБА_8 показав, що о 18:45 годині того дня повідомили про дорожньо-транспортну подію.

Коли прибув на місце, то побачив зіткнення автомобілів «ВАЗ» і «Опель», який знаходився на зустрічній смузі руху, оскільки родина ОСОБА_3 поверталась з м.Кіровоград у м.Бобринець, про що достовірно знав, так як працював разом з ОСОБА_4

Проводячи огляд місця події від 28 листопада 2003 року, працівники органу дізнання зафіксували місце зіткнення, пошкодження транспортних засобів, відомості про учасників події та інші обставини.(том І а.с.8-25)

Судом встановлено, що з урахуванням висновку судово-автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля «Опель Рекорд Е» №2579/18 від                 10 грудня 2003 року гальмівна система, ходова частина і рульове керування до події знаходились в технічно справному стані, а тому дозволяло водію контролювати швидкісний режим автомобіля в залежності від намірів і гальмувати з відомою ефективністю.(том І а.с.34-35)

Отже, пояснення підсудного щодо несправностей механізмів і агрегатів транспортного засобу спростовуються висновком експерта, який суд визнає мотивованим, оскільки містить детальне обґрунтування стосовно механізму утворення виявлених ушкоджень при огляді.

Разом з тим, з урахуванням висновку судово-автотехнічної експертизи по транспортно-трасологічному дослідженню обставин зіткнення автомобілів №2591/19 від 09 грудня 2003 року встановлено, що в момент зіткнення автомобіль «Опель Рекорд Е» знаходився на смузі зустрічного руху.(том І а.с.53-57)

Суд встановив, що з урахуванням висновку судово-автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів №2582/18 від                 10 грудня 2003 року ОСОБА_2 порушив п.13.3 Правил дорожнього руху України, а саме, при зустрічному роз’їзді не дотримався безпечного інтервалу з метою не створювати небезпеки для дорожнього руху.(том І а.с.46-48)        

Відтак, дії водія ОСОБА_3 знаходилися під впливом аварійної ситуації, винуватцем якої є підсудний.

Оглядаючи труп ОСОБА_4, експерт виявив такі тілесні ушкодження: субарахноїдальний крововилив в лівій потиличній і правній лобній ділянках; переломи ребер зліва 5, 6, 7, 8 по середньо-лопаточній лінії, 6, 7, 8 по    середньо-ключичній лінії; переломи ребер з права 6, 7 по середньо-ключичній лінії; переломи плечової кістки в правій та середній третині; перелом променевої кістки; перелом ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині, які згідно висновку судово-медичної експертизи №141 від 25 грудня 2003 року відносяться до тяжких, як небезпечних для життя в момент завдання, а причиною смерті є травматичний шок.(том І а.с.89-90)

Оглядаючи труп ОСОБА_3, експерт виявив такі тілесні ушкодження: перелом ребер; перелом грудини; переломи правої стегнової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №142 від 25 грудня 2003 року відносяться до тяжких, як небезпечних для життя в момент завдання, а причиною смерті є також травматичний шок.(том І а.с.84-85)

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №19 від 09 лютого 2004 року встановлено, що ОСОБА_5 спричинено такі тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма; перелом зовнішньої лодижки лівої гомілки, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров’я.(том І а.с.118)  

 Проводячи судово-медичну експертизу №54 від 17 лютого 2004 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6, експерт встановив наступне: перелом лобної кістки з права з переходом на основу передньої черепної ямки, який відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.(том І а.с.219-220)  

Факт керування підсудним транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння доводиться наступними доказами.

 Із записів у медичній карті стаціонарного хворого слідує, що при доставлянні до медичного закладу лікар-хірург ОСОБА_9 для з’ясування стану ОСОБА_2 звернувся за допомогою до лікаря-нарколога ОСОБА_10, котрий вирішив відібрати зразки крові для проведення токсикологічного дослідження.(том І а.с.79-80)  

 В судовому засіданні, будучи допитаними як свідки, лікарі підтвердили достовірність записів медичної карти та показали, що кров відбирала медсестра ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_11 дала показання суду, що дійсно відібрала зразки крові підсудного, котрі надалі вилучили працівники правоохоронних органів.

За інформацією медичного закладу зразки крові ОСОБА_2                          28 листопада 2003 року вилучили працівники органу дізнання.(том ІІ а.с.77)

Проводячи судово-медичну експертизу №5040 від 04 грудня 2003 року, встановлено, що у крові підсудного виявлено етиловий спирт.(том І а.с.78)

Описуючи об’єкт дослідження, експерт зазначив, що кров знаходилась у пробірці ємністю 15 мл., котра закрита гумовою пробкою, заклеєною лейкопластиром, з биркою, із змісту тексту на якій слідує про дату відібрання та походження від ОСОБА_2, а це узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_11    

А тому, у суду не має жодних сумнівів, що експерт досліджував саме кров підсудного.

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого              ч.3 ст.286 КК України, доведена.

Однак, пред’являючи обвинувачення підсудному орган досудового слідства допустився помилок, котрі підлягає виправленню.

У постанові про притягнення в якості обвинуваченого зазначено, що внаслідок події ОСОБА_7 спричинено легкі тілесні ушкодження.(том І а.с.270)

Диспозиції частин ст.286 КК України не містять посилання на завдання внаслідок дорожньо-транспортної події легких тілесних ушкоджень.

Отже, з обвинувачення ОСОБА_2 слід виключити спричинення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_7

    Разом з тим, з обвинувачення слід виключити, як причину події, посилання на порушення підсудним п.2.9 Правил дорожнього руху України з таких підстав.

Згаданий пункт Правил забороняє керувати автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.

Диспозиція ст.286 КК України є бланкетною, тобто відсилає до іншого нормативно-правового документа, з порушення положень якого виникає кримінальна відповідальність.

Таким чином, органи досудового слідства у обвинуваченні повинні зазначати пункти Правил дорожнього руху України, котрі порушив підсудний, внаслідок чого наступили негативні наслідки.

Відтак, між діями та наслідками повинен існувати причинний зв'язок.

Суд звертає увагу, що сам факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння не є причиною дорожньо-транспортної події, а є обставиною, котра характеризує спроможність водія адекватно реагувати на зміну обстановки на автодорозі.

Під час досудового та судового слідства ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15 заявили позови про стягнення матеріальної і моральної шкоди, які не підтримали в судовому засіданні.(том І а.с.98, 110, 114, 244-245, 308-309, 312-317, 336)

Також, позовні заяви, в інтересах медичних закладів, про стягнення витрат на лікування потерпілих заявив прокурор, котрий в дебатах просив залишити їх без розгляду.(том І а.с.291-293, том ІІ а.с.106)  

Отже, усі позови підлягають залишенню без розгляду.

Судом встановлено, що потерпілі та прокурор фактично не підтримали позови, оскільки підсудний добровільно усунув заподіяну шкоду.(том І а.с.341- 345, 392-394, 465, том ІІ а.с.51, 96)

    Загалом, ОСОБА_2 відшкодував потерпілим, завдану шкоду, на загальну суму, що перевищує 66 000 грн.

Підсудний вчинив необережний злочин, котрий класифікується як тяжкий.

За місцем проживання та роботи ОСОБА_2 характеризується виключно позитивно.(том ІІ а.с.101-103)

Підсудний утримує малолітню дитину.(том ІІ а.с.95)

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає також разом з матір’ю, яка досягла пенсійного віку, та надає їй допомогу.(том ІІ а.с.94, 101)

Після дорожньо-транспортної події підсудний тривалий час лікувався в  медичних закладах зі стаціонарним режимом та після того ще неодноразово звертався за наданням відповідної допомоги.(том І а.с.126-127, 325, 339,                   том ІІ а.с.90, 97-98)

Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 в судових дебатах вину визнавав повністю, суд не встановив ознак щирого каяття з таких підстав.

На досудовому і на початку судового слідства підсудний беззаперечно визнавав обставини події, однак причину останньої доводив неналежним технічним станом автомобіля, котра спростована слідством, що провів суд.     (том І а.с.272)

Разом з тим, факт вживання алкогольного напою (одна пляшка пива) перед тим, як сісти за кермо автомобіля, визнав лише по закінченню судового слідства.  

Пояснення ОСОБА_2 стосовно вжиття незначної кількості алкогольного напою спростовуються висновком судово-медичної експертизи №5040 від 04 грудня 2003 року, в котрому зазначено, що у крові підсудного виявлено етиловий спирт в кількості, яка визначає середню ступінь сп’яніння (методичні рекомендації проведення судово-медичної діагностики смертельних отруєнь етиловим алкоголем, які узгоджені Міністерством охорони здоров’я України у 2004 році).(том І а.с.78)

Більше того, під час судового розгляду справи підсудний відповідно до ухвал апеляційного суду цієї ж області та постанови даного суду перебував у розшуку тривалий час.(том І а.с.403, 413-415, 441, 471-472, 511)

Судом встановлено обставину, що пом’якшує покарання                              ОСОБА_2 – добровільне усунення заподіяної шкоди.

Обтяжуючою обставиною покарання підсудного є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, поведінку останнього під час судового розгляду, наявність обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що    ОСОБА_2 є небезпечним для суспільства, а виправлення можливе лише за умови ізоляції від суспільства.

Суд зазначає, що при призначені покарання не вправі застосовувати положення п.4 ст.70 КК України, так як у даному випадку вироки повинні виконуватись самостійно, оскільки підсудний вчинив даний злочин до постановлення вироку у першій справі, за який буде засуджений до покарання, що належить відбувати реально.

Керуючись ст.ст.321-324, 333-335 КПК України,  суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід засудженому на період апеляційного оскарження вироку залишити попередній – утримання під вартою.

Строк відбуття покарання відраховувати з 16 грудня 2008 року.

Позовні заяви прокурора Компаніївського району Кіровоградської області в інтересах тієї ж обласної, Бобринецької та Компаніївської районних лікарень залишити без розгляду.

Позовні заяви ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_15 залишити без розгляду.

Скасувати постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_2 від 16 грудня 2003 року.

Речові докази – автомобілі «Опель Рекорд Е» НОМЕР_1 повернути ОСОБА_16, а  «ВАЗ 21011» НОМЕР_2 – ОСОБА_14.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – з часу вручення копії.

Суддя _____________