Справа № 22а/ 557 Головуючий в суді 1і інст. Брагін В.І.
Категорія 13 Доповідач Худяков А.М.
Ухвала
Іменем України
"23" листопада 2006року
Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого: Худякова A.M.,
суддів: Кашапової Л.М., Омельчука М.І.,
при секретарі - Прищепі О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі
матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про
відшкодування шкоди, завданої незаконними діями прокуратури,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 12
січня 2006 року,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Андрушівського районного суду Житомирської
області від 12 січня 2006 року визнано неподаною та повернуто
заяву ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконними
діями прокуратури.
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу,
в якій порушує питання про скасування цієї ухвали, посилаючись на
порушення судом норм процесуального права. На думку апелянта у
суду не було підстав для повернення заяви.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах
доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи ОСОБА_1 заяву суддя
виходив з того, що позивач своєчасно не усунув її недоліки.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді
Андрушівського районного суду Житомирської області від 10 грудня
2005 року заява ОСОБА_1 була залишена без руху з мотивів
невідповідності її вимогам ч.2 ст.119,120 ЦПК України і заявнику
був наданий строк до 30.12.2005 року для виправлення її недоліків
(спір підлягає розгляду в позовному проваджені, нe додано доказів
на відшкодування матеріальної шкоди, доказів витрат на юридичну
допомогу, доказів заподіяння моральної шкоди та обґрунтування її
розміру).
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 подав заяву, в
якій як на підставу своїх вимог посилався на Закон України «Про
порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними
діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».
Підстав для залишення без руху поданої заяви ОСОБА_1
у судді не було, оскільки розгляд даного спору згідно вказаного
Закону не передбачений в позовному проваджені.
Як видно із змісту заяви ОСОБА_1, ним зазначались
докази заподіяння йому моральної шкоди та обґрунтовувався її
розмір.
Крім того, залишаючи без руху заяву через ненадання
доказів на відшкодування матеріальної шкоди, суддя не взяв до
уваги, що така вимога ОСОБА_1 взагалі не заявлялась.
За вказаних обставин, оскаржувана ухвала не може
залишатись в силі та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.304,307,312,314,315 ЦПК України, апеляційний
суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Андрушівського районного суду Житомирської
області від 12 січня 2006 року скасувати.
Заяву ОСОБА_1 направити до того ж суду для вирішення
питання про можливість її прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на
протязі двох місяців.