Справа № 1-81/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.     

за участю прокурора Заболотного А.Л.    

захисника: ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього підсудного: ОСОБА_2

представника служби у справах дітей: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого,

що обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст.122 України.

В С Т А Н О В И В:

04 вересня 2010 року, близько 23 години 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4, знаходячись на перехресті вулиць Ватутіна та Миру в с.Здовбиця Дубенського району Рівненської області, під час суперечки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, завдав одного удару дерев'яною штахетою від паркану по лівій руці ОСОБА_5.

В результаті нанесення вказаного удару ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому середньої-нижньої треті лівої ліктьової кістки, яке згідно висновку судово- медичної експертизи №304-Е від 06.10.2010 року викликає розлад здоров'я на тривалий час і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_415. винним у скоєнні інкримінованого йому злочину визнав себе повністю, та дав слідучі показання. 4 вересня 2010 року він з друзями прийшов ввечері на дискотеку в клуб с.Здовбиця Дубенського району. Потім побачили, що в село приїхали хлопці з м.Дубно. розбиратись за якусь бійку, що була тиждень часу раніше. Хлопців з села було чоловік десять, і десь так само Дубенських хлопців. Зійшлись біля сільського медпункту, що розташований в центрі села. Коли підходили до тієї компанії, ОСОБА_4, та деякі інші хлопці виламали з паркану дерев'яні штахети, бо бачили, що дубенські хлопці настроєні агресивно. Коли зійшлись спочатку почалась словесна перепалка, а потім потерпілий ОСОБА_5 висловився до ОСОБА_4 образливо, тому він замахнувся і наніс йому удар дерев'яною штахетою. Удар хотів нанести по тулубу чи обличчю, але ОСОБА_5 закрився від удару рукою, і удар прийшовся в ліву руку. Після нанесення удару один з дубенських хлопців наніс удар ОСОБА_4 в область обличчя. Після цього люди почали кричати, що викликали міліцію, і всі розбіглися. У скоєному розкаюється, просить пробачення у потерпілого, з яким давно помирився і навіть стали товаришувати.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується показаннями потерпілого, свідків, документами по справі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що за тиждень до подій про які йдеться у справі, він зі своїм товаришем їздили в с.Здовбиця до знайомої дівчини, і там їх ні за що, тобто безпричинно побили місцеві хлопці. Тому слідуючої неділі, 4 вересня 2010 року він з товаришами, двома автомобілями поїхав в с.Здовбиця з'ясувати, за що їх було побито. Приїхали в село, сходили до клубу, але дискотеки ще не було. Вийшовши з клубу, побачили, що місцеві хлопці вже чекають їх неподалік, тримаючи в руках штахети з паркану. Коли зійшлися, спочатку почалась словесна перепалка, в ході якої ОСОБА_5 дійсно висловився образливо на адресу одного з хлопців, ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_4 наніс йому удар дерев'яною штахетою по руці. Удар був націлений десь в область плеча, але оскільки ОСОБА_5 захистився рукою, до удар прийшовся в руку. Від удару потерпілий впав. А хлопці ще трохи пошарпались між собою, а потім хтось крикнув, що викликали міліцію, і хлопці розбіглися. На даний час потерпілий примирився з підсудним та просить його суворо не карати.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 28 серпня 2010 року зі своїм товаришем, ОСОБА_5 приїзджав в с.Здовбиця на дискотеку. Там їх безпричинно побили місцеві хлопці, які спровокували бійку. Через тиждень, 4 вересня 2010 року свідок з компанією хлопців, чоловік вісім, двома автомобілями поїхали в с.Здовбиця на дискотеку, щоб з'ясувати причину побиття. Зайшли в клуб, але там майже нікого не було. Коли вийшли з клубу, побачили, що компанія місцевих сільських хлопців більше десяти чоловік вийшла з бару. По дорозі місцеві хлопці виламали з паркану дерев'яні штахети, коли підходили до дубенчан. Коли зустрілись в центрі села, почався спір, з приводу того, хто з місцевих хлопців побив минулої неділі ОСОБА_5 та ОСОБА_7, після чого ОСОБА_4 наніс удар штахетою від паркану ОСОБА_5 по руці. У відповідь на це, ОСОБА_8 наніс удар ОСОБА_4 в обличчя. Хлопці ще трохи пошарпались між собою, та розбіглись, бо хтось крикнув, що їде міліція.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 4 вересня 2010 року він зі своїми товаришами приїхали в с.Здовбиця. щоб з'ясувати за що було побито незадовго ОСОБА_5 та ОСОБА_7 місцевими хлопцями. Дубенських хлопців приїхало чоловік 7-8. Спочатку зайшли в клуб, але там нікого не було. Коли вийшли з клубу, в центрі села вже зібрались місцеві хлопці, які тримали в руках дерев'яні штахети. Під час словесної перепалки між сільськими хлопцями та дубенськими, ОСОБА_4 наніс удар штахетою по руці ОСОБА_5. Тому і свідок наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_4, після чого всі розійшлися.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 4 вересня 2010 року знаходився на зупинці с.Здовбиця і побачив, що в село приїхали дубенські хлопці, яких було чоловік 15, а може й менше. Хлопці з села Здовбиця зібралися біля бару в центрі села, де потім всі зійшлися і почалася бійка. У хлопців з села в руках були дерев'яні штахети, дубенські хлопці в руках нічого не мали. Свідок бачив, як ОСОБА_4 зламали щелепу, а як було нанесено удар по руці ОСОБА_5 свідок не бачив. За тиждень до цих подій також відбулась бійка між сільськими хлопцями та дубенськими.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що разом зі своїми товаришами 4 вересня 2010 року приїхав в с.Здовбиця щоб з'ясувати, за що побили в цьому селі його товаришів. Зайшли в клуб, але там нікого не знайшли. Коли вийшли то зустрілись з компанією місцевих хлопців, з якими відбулась розмова. Свідок розпитував, чому побили тиждень тому його товаришів. Бачив, що троє з місцевих хлопців тримали в руках штахети від паркану. Потім почалась шарпанина і оскільки свідок стояв спиною до ОСОБА_5, то не бачив, хто і як наніс йому удар.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 4 вересня 2010 року приїхав в с.Здовбиця з дубенськими хлопцями на дискотеку, та щоб поговорити, за що незадовго побили його товаришів. Спочатку зайшли до клубу, а коли вийшли звідти, побачили, що біля бару їх вже чекають місцеві хлопці з штахетами. Дубенські хлопці хотіли поговорити, чому сталась та бійка, але після перепалки почалась шарпанина. Самого удару штахетою свідок не бачив, бо було вже досить темно, лише бачив як у світлі «блиснула» штахета.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що був в клубі с.Здобиця 4 вересня 2010 року і самої бійки не бачив. Коли з клубу вийшов на вулицю, побачив, що мати ОСОБА_4 кричала що викликала міліцію.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що чув, що за тиждень до цих подій мала місце бійка між дубенськимим хлопцями та здовбицькими, і спровокували бійку хлопці із с.Здовбиця. 4 вересня 2010 року свідок стояв біля клубу, коли приїхали в село хлопці з м.Дубно та питали ОСОБА_9. Бійки свідок не бачив, бо пішов у клуб. Потім побачив, що в брата зламана щелепа.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що бійки 4 вересня 2010 року не бачив, а був присутній лише тоді, коли тиждень до того місцеві хлопці побились з дубенськими.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що працює завідуючою клубом с.Здовбиця. 4 вересня 2010 року ввечері була на роботі, коли до клубу зайшли незнайомі хлопці, з цигарками та пивом. Вона їх виставила з клубу, зробивши зауваження. Потім хтось сказав, що на вулиці відбувається бійка. В цей час було вже темно, і що там відбувалось, вона не розібрала, лише крикнула, що викликала міліцію.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що 28 серпня 2010 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 була на зупинці в с.Здовбиця і сільські хлопці, спровокувавши бійку побили ОСОБА_5 та ОСОБА_7. 4 вересня 2010 року побачила, що приїхали хлопці з Дубно, їх було багато, тому вона пішла додому і нічого не бачила, лише потім чула, що ОСОБА_5 зламали руку.

Висновок судово- медичної експертизи №304-Е від 6 жовтня 2010 року вказує на те. що на час звернення за медичною допомогою у ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження - перелом середньої-нижньої треті лівої ліктьової кістки. Тілесне ушкодження у ОСОБА_5 утворилося після контактування з тупим предметом, таке ушкодження викликає розлад здоров'я на тривалий час (більш ніж на 21 день) і тому відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Вказане ушкодження могло утворитися від удару по руці дерев'яною штахетою, могло утворитися від одного удару. Тілесне ушкодження могло утворитися 04.09.2010 року. (а.с.64.65.)

Потерпілий ОСОБА_5, свідок ОСОБА_17, свідок ОСОБА_18, свідок ОСОБА_19 свідок ОСОБА_20, свідок ОСОБА_7 свідок ОСОБА_12 та підсудний ОСОБА_4 показали та розказали як було спричинено тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_5 підсудним ОСОБА_4, на що вказують протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю цих осіб та фототаблиці до протоколів. (а.с.67-71, а.с.72-78. а.с.79-83, а.с.84-87, а.с.88-91, 92-98, а.с.99-103, а.с. 116-122.)

За висновком додаткової судово медичної експертизи №304-Д. виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_5 могли утворитися при обставинах, на які вказують ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в протоколах їх допиту та при проведенні з ними слідчих дій в досудовому слідстві, (а.с. 125.126.)

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний ОСОБА_4, а його дії вірно кваліфіковано за ч.І ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання - щире розкаяння у скоєному злочині і сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину неповнолітнім. Обставин що обтяжують покарання не встановлено. Суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, в червні 2010 року втратив батька.

Враховуючи дану сукупність обставин, що пом'якшують покарання, даних що характеризують особу, суд приходить до висновку що перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання наближеного до нижньої межі санкції ч.І ст. 122 КК України.

Керуючись ст.323, 324 КГІК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч.І ст.122 КК України і призначити покарання - позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити з випробуванням та встановленням іспитового терміну тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Лубенський міськрайонний суд. 

Суддя :