Справа № 1-113/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Б. Г. Юзьвяк

при секретарі Свирида М.І.

за участю прокурора Стецюка О.М.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Лабінськ Красноярського краю, Росії, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, вул Березняківська,6 кв.64 (зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3), водія ТзОВ "Енглер-Україна" м.Київ, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, громадянина України, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2010 року, біля 01 години, ОСОБА_1 керував автомобілем "МАН LЕ 12.180", номерний знак НОМЕР_1 в районі 395 км.+900 м. автодороги Київ-Чоп між селами ОСОБА_2 та Птича Дубенського району Рівненської області. В салоні автомобіля, в якості пасажира знаходився ОСОБА_3.

Рухаючись в напрямку з м.Броди в сторону м.Дубно, на ділянці дороги, де проводиться її реконструкція та регулювання руху транспортних засобів відбувається з допомогою тимчасового світлофора, ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:

-п.2.3 п/п "б" де вказано: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;

-п.12.1, де вказано: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

-п.12.3, де вказано: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху, об'їзду перешкоди;

-п.13.1, де вказано: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу що перевозиться, стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За цих умов, порушивши вказані вимоги Правил дорожнього руху, ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не справився з керуванням автомобіля, та скоїв зіткнення з напівпричіпом "Пактон Оплегер" номерний знак НОМЕР_2, автомобіля НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який стояв перед вказаним тимчасовим світлофором в попутньому напрямку на проїзній частині дороги.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3, що знаходився в автомобілі під керуванням ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток правої гомілки із розчавленням м'яких тканин, закритого перелому правої стегнової кістки із зміщенням уламків, скальпованої обширної рани лівої гомілки, що супроводжувались травматичним шоком третього ступеню, зроблено ампутацію правої ступні і формування кукси.

Відкритий перелом кісток правої гомілки за критерієм небезпеки для життя в момент виникнення, згідно висновку судово-медичної експертизи №16 від 12 січня 2011 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та дав слідуючі показання. 10 листопада 2010 року він біля 22 години на автомобілі, що належить ТзОВ "Енглер Україна", з вантажем виїхав з м.Львова до м.Києва. В якості пасажира взяв працівника цього підприємства, ОСОБА_3, у якого у м.Львові поламався автомобіль, і який повертався до м.Києва по запчастини. Біля 1 години ночі, вже 11 листопада, коли рухався між селами Птича та ОСОБА_2 району, побачив, що виставлені дорожні знаки "Ремонт дороги", "Обмеження швидкості руху 60 км/год." і "Світлофор". Оскільки рухався зі швидкістю 60-65 км./год, то скинув швидкість і продовжував рух. Бачив, що попереду горять задні габарити якогось автомобіля. Але через те, що йшов дощ, на дорозі був покладений свіжий асфальт, який відблискував, подумав, що цей автомобіль рухається перед ним, а не стоїть. Світлофора теж не помітив, бо світлофор стояв надто близько до проїзної частини дороги. Коли ще наблизився до світлофора, то виявив, що передній автомобіль не рухається, а стоїть на проїзній частині. Застосував різке гальмування, та автомобіль на мокрій дорозі понесло юзом і сталось зіткнення з автомобілем, що стояв на проїзній частині дороги перед тимчасовим світлофором. Внаслідок зіткнення, пасажира ОСОБА_3 через деформацію кузова зажало в кабіні автомобіля і він зазнав тілесних пошкоджень, що наведені в обвинувальному висновку. У скоєному щиро розкаюється, просить врахувати, що вчинив зіткнення не навмисно. Після аварії приймав міри для допомоги потерпілому, посилав йому по 500 гривень щомісячно, за виключенням останнього місяця. Має стаж водія з 1997 року, а великогабаритними автомобілями керує на протязі 7-8 років. Після події що сталась на підприємстві був переведений на посаду слюсаря, де працював 5 місяців, а на теперішній час знову працює водієм, бо це єдиний засіб для заробітку та відшкодування збитків для потерпілого. Крім того допомагає матері яка потребує нагляду, як паралізована.

Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудного, та документів, що характеризують особу підсудного. При цьому суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності його позиції немає.

Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні міри покарання суд приходить до висновку, що обставинами що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, та часткове добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, що обтяжують покарання в судовому засіданні не встановлено. Суд враховує особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризуються позитивно, має на утриманні матір, що потребує стороннього догляду, до кримінальної відповідальності притягується вперше. Зважаючи та такі обставини, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Крім того суд бере до уваги, що підсудний має на утриманні престарілих батьків, що потребують догляду та допомоги, повинен відшкодовувати заподіяні збитки для потерпілого і позбавлення його права керування транспортними засобами призведе до позбавлення єдиної професії, яку він має, та засобів для існування та скорішого відшкодування заподіяної потерпілому шкоди. З наведених підстав суд не застосовує додаткового покарання.

Кошти затрачені ОСОБА_2 міською лікарнею на лікування потерпілого відшкодовані підсудним в процесі судового розгляду добровільно.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно ст.75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі – автомобіль "МАН LЕ 12.180", номерний знак НОМЕР_1, що знаходиться на стоянці поста ДАІ "Луцьке перехрестя" Рівненської роти УДАІ УМВС України в Рівненській області, повернути власнику - ТзОВ "Енглер Україна", а речовий доказ, напівпричіп "Пактон Оплегер", номерний знак НОМЕР_2, переданий власнику, ОСОБА_4, залишити у власності останнього.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :