УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в
складі :
головуючого Головчук С.В.
суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.
при секретарі Прищепі О.А.
з участю сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної
шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 2
листопада 2006 року, -
встановив:
в вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до
ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
заподіяної внаслідок залиття водою його квартири. Він зазначав, що
з вини відповідачки, яка проживає поверхом вище, 10.08.2006 року
була залита водою квартира АДРЕСА_1, що належить йому на праві
власності. Внаслідок цього було пошкоджено покриття стелі в
приміщенні кухні площею 11,7 кв.м. Вартість відновлювальних робіт
та матеріалів згідно кошторису становить 1957 грн. Крім того,
залиття квартири призвело до моральних страждань, які полягають в
порушенні нормальних життєвих норм, у вимушених незручностях.
Вимоги про відшкодування моральної шкоди оцінив у 1000 грн.
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від
25.10.2006 року замінено відповідачку ОСОБА_3 на ОСОБА_2.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 2
листопада 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з
відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1957 грн.
майнової шкоди, 250 грн. відшкодування моральної шкоди, 51 грн.
судових витрат; в дохід держави ЗО грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про
скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Він зазначає, що позивач не надав доказів на підтвердження розміру
Справа №22ц/178 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Гичко М.Г.
Категорія 23 Суддя-доповідач Головчук С.В.
реальних збитків, а суд не звернув уваги на те, що він пропонував
зробити ремонт власними силами.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах
доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не
підлягає з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що 10.08.2006 року мешканцем кв.17
ОСОБА_2, розташованої поверхом вище, була залита водою
квартира АДРЕСА_1, , яка належить на праві власності позивачу. Такі
обставини стверджуються актом будинкоуправління НОМЕР_1, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - працівників ВЖРЕП, які оглядали квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_7- сусідки сторін, яка проживає на першому
поверсі в квартирі, розташованій під квартирою позивача. Крім
того, свідок ОСОБА_5 підтвердила, що в акті допущено описку
в даті його складання.
Відповідачем ОСОБА_2 визнано факт залиття водою
квартири позивача, яке сталося 10.08.2006 року внаслідок
неуважності: він не закрив кран у ванній кімнаті.
Задовольняючи позов, суд правильно вважав, що залиття
квартири позивача сталося з вини ОСОБА_2
Враховуючи викладене, суд правильно задовольнив вимоги про
відшкодування майнової та моральної шкоди, застосувавши до спірних
правовідносин ст.1166,1167 ЦК України.
Розмір майнової шкоди у сумі 1957,76 грн. визначено на'
підставі кошторису на виконання робіт на а.с.7. Відповідачем не
спростовано зазначений письмовий доказ та не надано доказів про
інший розмір заподіяної внаслідок залиття водою шкоди, від
проведення експертизи він відмовився.
Судом встановлено, що в зв'язку з залиттям квартири водою
позивач був змушений докласти додаткові зусилля до організації
свого життя. Отже діями відповідачів йому завдані втрати
немайнового характеру.
Розмір відшкодування моральної шкоди визначено судом з
врахуванням характеру та обсягу моральних страждань в межах
заявлених вимог.
Суд повно з'ясував обставини справи, перевірив доводи сторін
та виніс законне і обґрунтоване рішення. Підстав для його
скасування немає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, суд -
ухвалив :
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 2 листопада
2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та
може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох
місяців з дня її проголошення.