Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Суддя : Юзьвяк Б.Г.,

при секретарі : Свирида М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом Радивилівського відділення «Першої всеукраїнської кредитної спілки» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що 06 лютого 2008 року між Радивилівським відділенням Першої всеукраїнської кредитної спілки (далі Кредитор) та ОСОБА_1 (далі «Позичальник»), було укладено кредитний договір №59 від 06.02.2008 року. Відповідно до цього договору Позичальнику було надано кредит в сумі 25 тисяч гривень строком на 24 місяці, тобто до 06.02.2010 року. Цього ж дня з метою забезпечення повернення кредитних коштів по договору, між позивачем, ОСОБА_1, та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі Поручителі) було укладено договори поруки від 06.02.2008 року.

Відповідно до п.1.1. договорів поруки, Поручителі зобов’язалися перед Кредитором відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_1, що витікають із кредитного договору від 06.02.2008 року. А відповідно до п.2.2. договорів поруки Поручителі і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором в повному обсязі.

За умовами пунктів 2.5 та 2.6 кредитного договору, Позичальник повинен був щомісячно сплачувати частку основної суми кредиту та відсотки по ньому. Розмір щомісячного платежу становив 1597 грн.99 коп. Графік погашення заборгованості було доведено Позичальникові і він отримав один примірник графіка.

Починаючи з моменту видачі кредиту Позичальник почав порушувати графік погашення основної суми кредиту та процентів по ньому. Проплату за користування кредитом проводив не регулярно, в менших сумах, як достатньо для погашення заборгованості. Останній платіж в сумі 1300 гривень надійшов ще в червні 2008 року. Про необхідність погашення заборгованості Позичальник неодноразово попереджувався, йому робились нагадування працівниками відділення. Однак ніякої реакції Позичник не виявляв. Тому позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по кредитному договору, що на день подачі позову до суду, тобто 12.12.2008 року складає 37162 грн 82 коп., згідно подано позивачем розрахунку. В подальшому через затягування відповідачем розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги, і просив стягнути заборгованість за кредитним договором станом на 02 березня 2009 року, що становить згідно поданого позивачем розрахунку 44034 грн 53 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві. Пояснив, що в лютому 2008 року до Радивилівського відділення кредитної спілки звернувся ОСОБА_1 з приводу отримання кредиту. Перевіривши всі необхідні документи, його заяву було задоволено. Крім того було укладено договори поруки з двома поручителями для забезпечення виконання зобов’язань позичальником. Кредитні кошти сумі 25 тисяч гривень було видано позичальнику. Тобто позивач виконав всі умови кредитного договору зі своєї сторони. Позичальник же після отримання готівкових коштів в погашення кредиту і процентів за користування кредитними коштами

зробив всього лише два платежі. Після цього працівниками відділення йому неодноразово робились нагадування, попередження, але ніякої реакції щодо погашення кредиту зі сторони ОСОБА_1 не було. На теперішній час вже й закінчився термін користування кредитними коштами і позивач має повне право вимагати їх повернення. Позивач робив навіть спроби укладення мирової угоди, тобто нарахування відсотків за менший період, але ні на які пропозиції позичальник не реагує, намагаючись уникнути повернення боргу.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позову не визнав та пояснив слідуюче. В отриманні кредиту на його думку була не лише його зацікавленість, а й зацікавленість інших осіб. Ця угода на його думку укладена на підставі суперечливих законів, документи на видачу кредиту працівниками Радивилівського відділення спілки не перевірялись, заяву про згоду на отримання кредиту від його дружини заповнила не дружина ОСОБА_1, а інші особи. Хоча того, що він підписував кредитний договір, та отримав готівкові кошти він не заперечує. Повернути їх він теж розуміє що потрібно, але вважає щоб відповідали і інші особи. Щодо відповідачки ОСОБА_2, інтереси якої він має право представляти по дорученню, ОСОБА_1 пояснень давати не бажав.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, хоча були повідомлені про місце та час розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача ОСОБА_1, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Згідно копії договору про надання кредиту від 06 лютого 2008 року укладеного між Радивидівським відділенням «Першої всеукраїнської кредитної спілки» та ОСОБА_1 кредитодавець зобов’язався видати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25 тисяч гривень а ОСОБА_1 зобов’язалась повернути ці грошові кошти до 06 лютого 2010 року. За користування кредитом, Позичальник сплачує проценти в розмірі 0,123% від неповернутої суми кредиту за кожний день користування кредитом. Кредит повертається згідно з графіком погашення кредиту, що є додатком до цього договору. (а.с.5,6.)

Графік погашення заборгованості по кредиту та процентів по ньому, який є додатком до кредитного договору і який підписав ОСОБА_1. встановлював суми проплати та строки проплати кожного місяця в повернення кредитних коштів. (а.с.10.)

Згідно видаткового ордера від 06.02.2008 року №158 кошти в сумі 25 тисяч гривень було видано ОСОБА_1 (а.с.7.)

Договори поруки від 06.02.2008 року укладені кредитодацем з ОСОБА_2, та ОСОБА_3 свідчать про те, що вони виступили поручителями за виконання ОСОБА_1 зобов’язань по укладеному ним кредитному договору про надання кредитних коштів в сумі 25 тисяч гривень. (а.с.8,9.)

Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов’язання та вносив належно платежі по цьому графіку погашення заборгованості ним не представлено. Відповідач не заперечував що підписав договір кредиту, отримав готівкові кошти, натомість не навівши обґрунтованих аргументів, чому він не визнає позову. Не оспорював позивач і суми заборгованості що вимагається позивачем.

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені докази, та нормативні акти, вимоги позивача є обґрунтовані, і позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,60, 212 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 солідарно на користь Радивилівського відділення «Першої всеукраїнської кредитної спілки» 44034 (сорок чотири тисячі тридцять чотири) гривні 53 копійки заборгованості по кредитному договору,

371 (триста сімдесят одну) гривню витрат по сплаті судового збору, та

31 (тридцять одну) гривню витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 44436 (сорок чотири тисячі чотириста тридцять шість) гривень 53 копійки

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави 68 (шістдесят вісім) гривень 72 копійки недоплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд з поданням в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням у 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги.

Рішення також може бути оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня проголошення

рішення.

У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але після цього у 20 денний строк після подання заяви про апеляційне оскарження не буде подано апеляційної скарги, рішення теж набирає законної сили.

В разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили у разі його не скасування судом апеляційної інстанції.

Суддя: