Судове рішення #490557
Справа №11-18/07

 

Справа №11-18/07

Категорія ст.ст. 309 ч. 2, 310 ч.2

307 ч. З, ст.27 ч.5, 309 ч.2 КК України

Головуючий в 1 інстанції ВойтюкЛЖ Доповідач Хомицький A.M.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                            23 січня   2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Хомицького A.M. суддів Лозовського А.О., Пазюка О.С. з участю прокурора Скучинського Є.М. засуджених ОСОБА_1,ОСОБА_2захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Любомльського районного суду від 31 жовтня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженка м. Червонограда Львівської області, мешканкаАДРЕСА_1, вірменка, громадянка України, з вищою освітою, не одружена, не працює, має на утриманні дочку -інваліда дитинства, раніше судима вироком Нововолинського міського суду від 17.05.2006 року за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 311 ч.1, 263 ч. 1, 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, засуджена, -

за ст. 309 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднане невідбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду від 17.05.2006 року і остаточно призначеноОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Строк відбування покарання засудженійОСОБА_1 визначено рахувати з 13 липня 2006 року.

Вирішено долю речових доказів по справі.

Окрім того, вказаним вироком засуджені: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за ст.ст. 309 ч.2, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 3 роки; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, за ст.ст. 27 ч. 5,  309 ч.2, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 3 роки; ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, за ст. 307 ч. З із застосуванням ст. 69 ч. 1, ст.ст. 310 ч.2, 70, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 3 роки, апеляції відносно яких не надходили.

Із засуджених солідарно стягнуто в доход держави судові витрати по справі в сумі 282 грн. 46 коп, за проведення експертизи.

 

 

2

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що у травні 2005 року, на земельній ділянці, яка знаходиться в с. Ладинь Любомльського району, незаконно, без мети збуту, посіяв і виростив близько 1000 рослин снотворного маку.

В період жовтня-листопада 2005 року ОСОБА_2 за місцем свого проживання в с. Ладинь Любомльського району незаконно, з метою збуту, з вирощених та висушених рослин маку, виготовив шляхом подрібнення особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену макову солому, загальною вагою 5944,5 г, що є особливо великим розміром, який розфасував в полімерні пакети та зберігав.

06 червня 2006 року ОСОБА_2 в с Ладинь Любомльського району частину зазначеного наркотичного засобу, а саме масою 2978,2 г., що є великим розміром, незаконно збув, аОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_4 і при пособництвіОСОБА_4 незаконно, без мети збуту, придбали подрібнену макову солому.

В ніч з 07 на 08   червня 2006 року   ОСОБА_2 в с. Ладинь Любомльського району решту  наркотичного засобу, а саме масою 2966,3 г., що є великим розміром, незаконно  збув,   а  ОСОБА_1,  яка  здійснювала  оперативну  закупку,      при  пособництвіОСОБА_4, придбала подрібнену макову солому.

1              В   поданій   на   вирок   апеляції  засуджена   ОСОБА_1,   не   оспорюючи

 доведеність вини, зазначає, що вона активно сприяла розкриттю злочину, брала участь  в оперативній закупці наркотичних засобів, що на її думку, не було враховано судом,

    як пом'якшуючі покарання обставини. Окрім того, як вбачається зі змісту апеляції,

    вважає, що до неї слід застосувати положення ст. 309 ч. 4 КК України.

                В запереченні на апеляцію засудженої   прокурор, який брав участь у розгляді

 справи судом першої інстанції, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 вірною, а обране їй покарання справедливим, тому просить апеляцію залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції і заперечення на неї, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка апеляцію підтримала, засудженогоОСОБА_2та захисника ОСОБА_3., які проти неї не заперечували, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженої до задоволення не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким не оспорюються.

Злочинним діям ОСОБА_1 дана правильна юридична оцінка за ст. 309 ч. 2 КК України.

У відповідності до ст. 309 ч. 4 КК України за певних умов особа може бути

звільнена від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї

статті.                                                                                           

А згідно ст. 307 ч. 4 КК України особа також може бути за певних умов звільнена від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті та ч. 1 ст. 309 КК України.

 

3

Як вірно встановлено судом,ОСОБА_1., будучи судимою за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, повторно, за попередньою змовою в групі осіб, незаконно, без мети збуту, придбала наркотичний засіб у великому розмірі. Тому її дії обґрунтовано кваліфіковано за ч. 2 ст. 309.

За таких обставин суд першої інстанції правильно не знайшов підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ч.4 ст. 309 та ч. 4 ст. 307 КК України.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст.ст. 50, 65, 71 КК України вірно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, яка раніше засуджувалась за вчинення, в тому числі і тяжкого, злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, однак після винесення попереднього вироку, вчинила аналогічний злочин, що свідчить про її небажання стати на шлях виправлення.

Разом з тим, при призначенні покарання обґрунтовано враховані судом і пом'якшуючі обставини покарання, в тому числі і ті, на які посилається в апеляції засуджена, тому обґрунтовано застосовано принцип часткового складання покарань за сукупністю вироків.

За таких обставин підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 чи пом'якшення покарання, про що ставиться питання в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 93 КПК України стягнув із засуджених судові витрати по справі солідарно, а не персонально з кожного з них, тому резолютивна частина вироку підлягає відповідному уточненню.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛ ИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду від 31 жовтня 2006 року відносно неї - без зміни, уточнивши, що судові витрати в доход держави підлягають стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_4,ОСОБА_2не солідарно, а по 70 (сімдесят) грн. 62 (шістдесят два) коп. з кожного.

Головуючий  \ підпис \ Хомицький A.M.

Судді \ підпис \  \ підпис \ Лозовський А.О., Пазюк О.С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація