Справа №11-50/07 ст. 189 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Ющук О.С. Доповідач Олексюк ЯМ.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка ЯМ.
суддів Матата О.В., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора Артиша Л.Д.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, раніше судимий 1.11.2005 року Шацьким районним судом за ст. 185 ч.З, ст.75 до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 31.01.2006 року Луцьким міськрайонним судом за ст 190 ч.2, ст. 75, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном на 3 роки, засуджений за ст. 189 ч.2 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, остаточно визначено 4 /чотири/ роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_2постановлено змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою.
Строк покарання постановлено рахувати з 22 листопада 2006 року.
Цим же вироком засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5ч, які не подавали апеляцій.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він 9 червня 2006 року за попередньою змовою з ОСОБА_5та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, в будинку АДРЕСА_2 в м. Луцьку повторно з погрозою фізичного насильства та застосування психологічного тиску вимагали в ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 150 гривень.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 в апеляції просить пом'якшити засудженому ОСОБА_2 покарання, не оспорюючи
2
винуватості та правильності кваліфікації, посилаючись на те, що
суд при призначенні покарання не врахував усіх обставин справи та даних про особу засудженого.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів встановила, що апеляція підлягає до задоволення.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений та правильність кваліфікації грунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при обранні покарання засудженому ОСОБА_2дійшов до висновку про відсутність пом'якшуючих покарання обставин. Однак судом не враховано, що по справі є інші, не зазначені в ч.1 ст.66 КК України обставини, які слід було визнати такими, що пом'якшують покарання засудженому. Зокрема, до них відноситься другорядна роль засудженого у вчиненні вимагання, позитивно характеризується по місцю проживання, потерпілі не настоювали на суворому покарання.
Крім того, суд, визнаючи засудженого ОСОБА_2 винним лише в одному епізоді вимагання, обрав йому покарання більш суворе ніжОСОБА_5 у якого три епізоди вимагання.
Не врахувавши наведених обставин, суд призначив ОСОБА_2покарання з порушенням вимог ст.65 КК України.
За наявності у справі наведених підстав з врахуванням особи засудженого і тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів вважає за можливе обрати засудженому ОСОБА_2мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 189 ч.2 КК України, вважаючи, що таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого.
Враховуючи наведене, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_3 задовольнити, вирок Луцького міськрайонного суду від 22 листопада 2006 року відносно ОСОБА_2 змінити. За ст. 189 ч.2 КК України обрати ОСОБА_2 покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків за даним вироком та вироком Луцького міськрайонного суду від 31.01.2006 року, шляхом часткового складання остаточно визначити 3 /три/ роки 8 /вісім/ місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.