Справа №11-78/07 ст. 286 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції Кихтюк P.M. Доповідач Польовий М.І.
_____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ_____________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2007 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Пазюка О.С., Оксентюка В.Н.
з участю прокурора Редька П.П.
представника потерпілої ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 09 жовтня 2006 року, якимОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженецьАДРЕСА_1 Луцького району, громадянин України, українець, працюючий водієм, не судимий, проживаючий вАДРЕСА_1 Луцького району Волинської області,
засуджений за ст.286 ч.1 КК України на 1 /один/ рік обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК УкраїниОСОБА_2 звільнено від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь Луцької районної ради 421 грн. 58 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_31500 грн. за надання правової допомоги.
Згідно вироку судуОСОБА_2 засуджений за те, що 08 лютого 2006 року, близько 9 год., керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц" д.н. НОМЕР_1 по б-ру Дружби народів в напрямку вул. Станіславського в м. Луцьку, проявив безпечність та неуважність, не вибрав безпечну швидкість в конкретній дорожній обстановці, внаслідок чого не справився з керуванням автомобіля і виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Опель-Астра" д.н.НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3В результаті зіткнення остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляції засудженийОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що вирок
2
побудований на припущеннях і висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Він визнає, що ДТП сталося з його вини, але категорично заперечує, що при цьому потерпіла отримала тілесні ушкодження. Після пригоди тілесних ушкоджень у потерпілої не було, а її описаний стан є лише симуляцією з метою порушити щодо нього кримінальну справу і шляхом залякування стягнути додаткові кошти.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, представника потерпілої ОСОБА_1, який апеляцію заперечив, міркування прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи, колегія судців встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 злочинів, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Зокрема, самОСОБА_2 визнав, що у вказаному у вироку часі і місці, керуючи автомобілем, виїхав на полосу зустрічного руху і допустив зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілої.
Ці обставини підтверджуються також показаннями потерпілої ОСОБА_3, протоколом огляду місця події та схемою до нього і фактично не оспорюються в поданій апеляції.
По висновку судово-медичної експертизиНОМЕР_3 р. потерпілій спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Питання щодо характеру, механізму, часу отримання потерпілою тілесних ушкоджень ретельно судом перевірено і твердження ОСОБА_2про те, що при ДТП потерпіла тілесних ушкоджень не отримала з обгрунтуванням судом спростовано з наведенням у вироку відповідних мотивів.
Підстав не вірити показанням ОСОБА_3у суда не було, оскільки вони об'єктивно підтверджуються висновком судово-медичної експертизи та дослідженою судом медичною документацією щодо потерпілої.
Вірно оцінивши зібрані по справі докази в сукупності суд обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_2за ст.286 ч.1 КК України.
При призначенні засудженому покарання врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про його особі і воно відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Підстав для скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду від 09 жовтня 2006 року залишити без змін, а апеляцію засудженогоОСОБА_2 - без задоволення.