Котелевський районний суд Полтавської області
смт. Котельва, вул. Жовтнева, 235, 38600, (05350) 2-12-31
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2011 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого – судді Островського Р.В.,
При секретарі Білик Н.О.,
З участю прокурора - Кравченка Ю.О.,
Адвокатів ОСОБА_1, Балабанова JI.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Котельва справу про
обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, працюючого менеджером ПП «Мінераліз», раніше не судимого,
В скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він близько 18 години 17.08.2010 року керував автомобілем BA3-21063, державний номер НОМЕР_1, і рухаючись по автодорозі між селами Матвіївка та Глобівка, Котелевського району, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на мопед марки «ORIENT», що рухався у попутному напрямку, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_3 В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку з переломом кісток черепа, гематом та саден шкіри голови, кінцівок, які віднесені експертом до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.
У судовому засіданні підсудній свою вину в скоєнні злочину не визнав і пояснив, що дійсно 17.08.2010 року близько 18 годин керував автомобілем BA3-21063, державний номер НОМЕР_1 по автодорозі між селами Матвіївка та Глобівка, Котелевського району. Разом з ним у машині перебували його дружина ОСОБА_4 з малолітнім сином, та знайомі ОСОБА_5, ОСОБА_6 Переїхавши місток ОСОБА_2 помітив, що у попутному напрямку рухається мопед під керуванням підлітка. Приступивши до обгону вказаного транспортного засобу і майже порівнявшись з ним ОСОБА_2 помітив, що мопед різко повертає ліворуч. Застосувавши екстрене гальмування ОСОБА_2 зупинив автомобіль, але у зв’язку з тим, що мопед почав маневр безпосередньо перед автомобілем, відбулося зіткнення транспортних засобів. У результаті цього мопед з водієм впав на дорогу і ОСОБА_3 вдарився головою об її покриття. ОСОБА_2 та всі особи, що перебували в автомобілі, підійшли до неповнолітнього, надали йому першу можливу допомогу, після чого повідомили про подію в лікарню та міліцію.
Вину ОСОБА_2 не визнав тому, що вважає, що сам ОСОБА_3 грубо порушив Правила дорожнього руху, що й стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 17.08.2010 року близько 18 годин допомагав пасти корів поблизу автодороги між селами Матвіївка та Глобівка Котелевського району. Без дозволу свого діда ОСОБА_7 поїхав на його мопеді марки «ORIENT» по вказаній дорозі в бік с. Глобівка. Під’їжджаючи до польової дороги, котра знаходилася зліва від основної, ОСОБА_3 увімкнув лівий покажчик повороту на мопеді, жестом лівої руки показав намір здійснити маневр, та почав переміщатися до центру проїзної частини. Також ОСОБА_3 стверджує, що у дзеркала заднього огляду помітив, що його наздоганяє автомобіль. Доїхавши до повороту ліворуч на польову дорогу потерпілий приступив до повороту, але у цей час відчув удар та втратив свідомість. Інших обставин події не пам’ятає.
Покази ОСОБА_3 підтвердили свідки ОСОБА_7, дід потерпілого, та
ОСОБА_8, його тітка. Вказані свідки дали однакові покази, зокрема пояснили, що ОСОБА_7 попросив онука відкотити мопед до польової дороги, розташованої зліва від автодороги між селами Матвіївка та Глобівка, Котелевського району. Спочатку неповнолітній ОСОБА_3 котив мопед, а через деякий час завів та поїхав по дорозі. Свідки бачили, що через міст, у попутному напрямку, переїхав автомобіль ВАЗ. Обидва допитаних свідки стверджують, що ОСОБА_3 увімкнув покажчик повороту та показав лівою рукою намір здійснити поворот, але автомобіль ВАЗ приступив до обгону мопеда і допустив зіткнення. В результаті падіння на покриття дороги ОСОБА_3 отримав травму голови і був доставлений до лікарні.
В ході досудового слідства та судового розгляду справи також були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6, котрі під час вказаних подій перебували у автомобілі BA3-21063, державний номер НОМЕР_1 в якості пасажирів. Вказані свідки пояснили, що ОСОБА_2 керував автомобілем, рухався зі швидкістю близько 70 кмгод. Коли автомобіль переїхав через місток, свідки помітили, що у попутному напрямку рухається мопед під керуванням підлітка. Не звертаючи особливої уваги на його дії та маневри, свідки, які перебували у автомобілі стверджують, що мопедист ніяких сигналів про наміри повороту не вмикав, рукою не показував, а безпосередньо перед автомобілем здійснив різкий поворот ліворуч, у той час як автомобіль виконував його обгін, вдарився об праве крило машини і впав на дорогу. ОСОБА_2 відразу зупинив автомобіль і всі хто перебував у ньому вийшли та почали надавати допомогу неповнолітньому потерпілому. Відразу ж до них підійшли дід та тітка потерпілого, котрого посадили у затінку біля автомобіля, де він і знаходився до приїзду його батька.
Органи досудового слідства та державне обвинувачення вважають підтвердженням вини ОСОБА_2 покази всіх вказаних свідків, а також: протоколами огляду місця події та огляду транспортних засобів від 17.08.2010 року; протоколом додаткового огляду місця події від 21.08.2010 року; висновком спеціаліста № 66 від 26.08.2010 року, та висновком судової авто-технічної експертизи № 138 від 29.11.2010 року, згідно яких у діях водія ОСОБА_2 вбачаються порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, котрі знаходяться у причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, а також, що ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог вказаного пункту Правил.
В ході дослідження обставин справи, аналізуючи ситуацію, що склалася на час виникнення дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.
За клопотанням підсуднього та його захисника по справі було проведено повторну авто-технічну експертизу, виконання котрої було доручено експертам ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса. Згідно висновку цієї експертизи № 1407 від 31.03.2011 року, дії ОСОБА_3 не відповідають вимогам п. 10.1 та 10.4 Правий дорожнього руху України, створювали аварійну обстановку, та знаходилися у причинному зв’язку з виникненням дорожньої пригоди. Водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти зіткненню, та в його діях не вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які б створювали аварійну обстановку, та знаходилися у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (а.с.4-18 т.2).
Висновки вказаної експертизи про те, що саме дії неповнолітнього ОСОБА_3 стали причиною дорожньо-транспортної пригоди, знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи. Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, на момент дорожньо-транспортної пригоди не досяг шістнадцятирічного віку, що є прямим порушенням вимог п. 6.1. Правил дорожнього руху України, згідно якого рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного віку. Крім того, згідно пояснень свідка ОСОБА_7, котрий одночасно є власником мопеда, його онук не мав достатніх навичок керування вказаним транспортним засобом, лише кілька разів їздив на мопеді польовими дорогами і нетривалий час. А тому суд також не вважає достовірними покази потерпілого та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про дублювання наміру здійснити поворот за допомогою жесту лівою рукою, під час чого необхідно керувати транспортним засобом, здійснювати поворот, за допомогою однієї руки.
Вказане породжує в суду сумніви щодо чіткого виконання Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_3 при здійсненні повороту ліворуч. У своїх показах ОСОБА_3 пояснив, що помітив у дзеркалі заднього огляду автомобіль, що наближався, але описуючи обставини початку руху на мопеді, потерпілий вказав, що не налаштовував сидіння та дзеркала транспортного засобу під свій зріст, а тому в суду є всі підстави сумніватися у правдивості цих його показів, оскільки зріст ОСОБА_3 та ОСОБА_7 значно відрізняється.
До сумніву в правдивості показів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 приводить також аналіз їх пояснень на досудовому слідстві та під час слухання справи в суді. ОСОБА_7 пояснив, що попрохав онука відкотити мопед до польової дороги, а сам пішов завернути корів, котрі паслися поблизу. Згідно його-ж показів пасовище розташоване значно нижче рівня дороги, зліва по ходу руху транспортних засобів - учасників ДТП. Суд вважає, що покази свідка ОСОБА_7 не можна розцінювати як достовірні, бо згідно його показів з місця де він' перебував не можливо було чітко спостерігати за виконанням маневру мопеда. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснювала, що не спостерігала за рухом племінника, в той же час намагалася переконати суд, що він увімкнув покажчик повороту та жестом вказав наміри здійснити маневр.
Судом системно досліджено та проаналізовано всі зібрані по справі докази, а можливість зібрання додаткових доказів вичерпано. Відмовлено в задоволенні клопотання потерпілої сторони про проведення додаткових відтворень обстановки та обставин події, бо на думку суду це лише призведе до тривалого розгляду справи і не вплине на об’єктивність вирішення поставлених перед судом завдань. З усіма учасниками та очевидцями дорожньо-транспортної пригоди проведено вказані слідчі дії, в яких одночасно приймали участь їх захисники, котрі не вносили до протоколів заяв про будь які порушення законодавства при проведенні відтворення (а.с. 75-92 т.1). Також суд не вважає за доцільне проведення ще однієї авто технічної експертизи по справі з аналогічними питаннями, що ставилися на вирішення попередніх експертиз, та з однаковими вихідними даними про обстановку дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки досліджені судом докази не підтверджують вчинення підсудним даного злочину, тому ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України повинен бути виправданий у зв’язку з відсутністю в його діях складу означеного злочину.
Долю речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Виходячи з викладеного суд не знаходить також підстав для задоволення заявленого потерпілим цивільного позову в кримінальній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України ,суд,
ПРИСУДИВ:
Визнати невинним та виправдати ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Обрану відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд скасувати.
Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1, повернути власнику - ОСОБА_10 (а.с.156-157 т. 1); мопед марки «ORIENT» повернути власнику ОСОБА_7.
Арешт, накладений на майно підсуднього постановою від 30.11.2010 року (а.с.134 т.1) - скасувати, звільнивши з під арешту автомобіль ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_1.
В задоволенні позову представника потерпілого ОСОБА_11 в інтересах - неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 відмовити.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий : Р.В. Островський