ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011 2-а-921/11

Суддя Рубіжанського міського суду О.І.Новіков, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком, пенсія виплачується їй відповідачем у відповідності до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У лютому 2011 року вона звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про перерахунок пенсії, з урахуванням набутого стажу та заробітку. Перерахунок її пенсії відповідач був повинен здійснити у відповідності до вимог ч.4 статті 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року перерахунку.

Оскільки страхові внески в 2009 - 2010 роках нею були сплачені та перераховані підприємством в повному обсязі, то перерахунок пенсії згідно Закону, проводиться за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, яким є 2010 рік - із застосуванням показника середньої заробітної плати, що дорівнює 1982,31 грн.

Але відповідач, порушуючи вимоги ст.42 вищезазначеного Закону, при проведенні перерахунку пенсії застосував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік (1197,91 грн.).

Посилаючись на вищевказане позивачка просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належної їй пенсії з 01 лютого 2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати, який складає 1982,31 грн.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позовних вимог, позовні вимоги не визнає.

Суд, дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.  7 лютого 2011 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Рішенням відповідача з 1.02.2011 року було зроблено перерахунок раніш призначеної пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік. 28 березня 2011 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про застосування показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні при перерахунку пенсії, але отримала відмову. Відмовляючи у перерахунку пенсії, відповідач послався на відсутність правових підстав для застосування при перерахунку показника заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує року перерахунку, оскільки ця норма міститься у ч.2 ст.40 Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на яку ст. 42 цього Закону не посилається.

Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.

    Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від  перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.

Далі, сам термін “перерахунок пенсії”за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього закону, зокрема, при її призначенні.

Згідно частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

       П = Зп х Кс, де:

       П - розмір пенсії, у гривнях;

      Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

         Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

З приводу обчислення коефіцієнту страхового стажу між сторонами спір відсутній.

Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV.

Відповідно до її положень заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року –за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

    Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

          Зп = Зс х (Ск : К), де:

          Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

          Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

            Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць(Кз1+Кз2+Кз3+...+Кn);                        

           К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

    Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України і доступні на його офіційному сайті pfu.gov.ua.

Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.

Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону.

Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.

Відповідачем, з врахуванням сумісного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.09 № 20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.09 № 4096/02/01 (далі – лист від 11.03.09), застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, незважаючи на звернення пенсіонера за перерахунком пенсії в 2010 році.

Проте, це суперечить положенням частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Фактично Законом № 107-VІ (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.

Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV Законом № 107-VІ, визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.

В зв’язку з прийняттям Закону № 107-VІ та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV, зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3, та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.

В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837, було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Зазначені положення пункту 11 постанови № 530, яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.

Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій.

Позиція органу пенсійного фонду ставить під сумнів можливість реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення.

Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з застосуванням показника заробітної плати за 2010 рік, який складає 1982,31 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”від 28.05.2008 № 530, ст.ст. 46, 55 Конституції України, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року перерахунку (2010 рік).

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року перерахунку (2010 рік) в розмірі 1982,31 грн., починаючи з 01 лютого 2011 року, з урахуванням здійснених раніше виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанову допустити до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає ,до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу і проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Новіков.