ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 2-а-1360/11

Суддя Рубіжанського міського суду О.І.Новіков, розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що вона є пенсіонером за віком, пенсія виплачується їй відповідачем у відповідності до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У червні 2011 року вона звернулася із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про перерахунок пенсії з урахуванням 2 років страхового стражу, набутого після призначення пенсії.

Але відповідач, порушуючи вимоги ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при проведенні перерахунку пенсії у 2011 році застосував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік (1573,99 грн.), тоді як повинен був застосувати показник заробітної плати за 2010 рік - 1982,63 грн.

Посилаючись на вищевказане позивачка просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок належної їй пенсії з червня 2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, який складає 1982,63 грн.

Представник відповідача надав суду заперечення, у яких позовні вимоги не визнає.

Суд, дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”у зв’язку з тим, що після призначення пенсії продовжує працювати, що підтверджується трудовою книжкою та пенсійним посвідченням.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності  здійснення органами пенсійного фону перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2008 рік.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”(далі –Закон №1058-IV) та  Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”(далі –Постанова №530).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є працюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком.

Судом та не спростовано відповідачем, що позивач набув право на перерахунок пенсії, оскільки після призначення пенсії він продовжував працювати і на дату звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії позивач відпрацював 24 місяці.

Згідно відповідей Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 24 червня 2011 року № 329/Г-14 (арк. спр. 7) та від 4 серпня 2011 року № 377/Г-14 (а.с.8), позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV, який був здійснений з урахуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу  в цілому по Україні за 2008 рік.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов'язані з перерахунком пенсії стосовно осіб, які продовжували працювати, врегульовані в частині 4 статті 42 Закону № 1058-ІУ, в якій визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Відповідно до підпункту “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, частина 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”була викладена у новій редакції: “У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 у справі про страхові виплати зміни, внесені підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, визнані такими, що не відповідають Конституції У країни (є неконституційними).

За правилами, встановленими у статті 152 Конституції України, статті 73 Закону “Про Конституційний Суд України”, положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, на підставі вказаного Рішення Конституційного Суду України нова редакція частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”втратила чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція даної статті згідно до Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, яка є чинною на теперішній час.

Незважаючи на прийняте Конституційним Судом Рішення, у підпункті 3 пункту 11 постанови від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”Кабінет Міністрів України фактично відтворив редакцію частини 4 статі 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, яка визнана неконституційною: “У разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону”

З огляду на наведе суд дійшов висновку, що на теперішній час питання визначення порядку і умов проведення перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, регулюються нормою частини 4 статті 42 Закону № 1058 в редакції від 09 липня 2003 року та положеннями постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Приписами частини 3 статті 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови та порядок пенсійного забезпечення. У статті 5 цього Закону наголошується, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, як визначено в частині 4 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, виходячи з встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, дії нормативно-правового акту у часі, загальних засад пріоритетності законів на підзаконними актами, суд вважає, що при вирішенні даного адміністративного спору підлягають застосуванню положення частини 4 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058, які є чинними на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії.

Правова норма зазначеного Закону єдиною підставою для перерахунку пенсії визнає урахування страхового стажу після призначення пенсії. У формулі заробітної плати для перерахунку пенсії не містяться вимоги про застосування показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.

Таким чином, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у посадових осіб відповідача законних підстав для перерахунку пенсії у заявлені позивачем умови і спосіб немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, Конституцією України, ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії залишити без задоволення за їх необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає ,до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя : О.І.Новіков.