ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 2-а-325/11

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Новікова О.І.

при секретарі - Прудовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку пенсії як інваліду ЧАЕС.

В обґрунтування позову позивач вказав, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 1 групи захворювання пов’язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримує пенсію.

Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначений розмір пенсії для інвалідів 1 групи не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій.

Відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 1 групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Він звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії і додаткової пенсії, але отримав відмову, тому позивач просить визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області у проведенні мені перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області у проведенні мені перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області зробити перерахунок моєї основної пенсії в розмірі не менш 10 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і додаткової пенсії в розмірі не нижче 100 % пенсії за віком у відповідності до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”починаючи з 1.10.2010 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти позову, просить справу розглянути без її участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши і оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 03.11.2005 року йому встановлена перша група інвалідності, пов’язана з наслідками аварії на ЧАЄС (а.с.5,16).

Позивач отримує пенсію, яка призначена йому у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

В статі 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”зазначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по I групі інвалідності —10 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах - інвалідам I групи —100 процентів мінімальної пенсії за віком.

Цим же законом визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Позивач звертався до відповідача з заявою про нарахування державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених зазначеною нормою Закону, на що відповідачем було відмовлено в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи.

Суд вважає висновок відповідача помилковим з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам І групи - 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 01.11.1996 року № 9 судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосовувати закон, який регулює ці правовідносини.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум”від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення п. 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, для позивача як інваліда І групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після внесення змін у ч. 3 ст. 54 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування„ /17 листопада 2005 року/, обчислення і призначення пенсій по інвалідності здійснюється за правилами Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування„ і розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування„ перерахунок призначеної пенсії проводиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування„ документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Судом встановлено, що 22.09.2010 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”але відповідач відмовив йому у перерахунку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання дій Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області неправомірними, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Рубіжне Луганської області зробити перерахунок основної пенсії в розмірі не менш 10 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і додаткової пенсії в розмірі не нижче 100 % пенсії за віком у відповідності до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”починаючи з 1.10.2010 року, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,71,94,100,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання проведення перерахунку пенсії задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжному Луганської області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідності зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Рубіжне Луганської області зробити перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії в розмірі не менш 10 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”і додаткової пенсії в розмірі не нижче 100 % пенсії за віком у відповідності до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”починаючи з 1.10.2010 року.

Судовий збір віднести за рахунок Державного бюджету.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою , яка її подає ,до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І.Новіков.