Справа №2-1934/09                                                                                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 року                                                              Ленінський районний суд міста Вінниці

в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Універсал Банк” в особі Вінницького відділення №1 Київської філії №2 відкритого акціонерного товариства „Універсал Банк” про розірвання кредитного договору , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ „Універсал Банк” про розірвання кредитного договору та зобов’язання до вчинення дій.  

Позов мотивовано тим, що 23.11.2007 р. між позивачем та ВАТ „Банк Універсальний" (правонаступником якого є ВАТ „Універсал Банк”) укладено кредитний договір № 15\04\1322к-07, предметом якого було те, що банк надає позичальнику грошові кошти у розмірі 22 870 (двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят) доларів США у тимчасове платне користування строком на 84 місяців на тій умові, що за користування кредитом позичальник сплачуватиме банку процентну ставку у розмірі 12,5 % річних.  10.09.2008 р. позивачем отримано лист-повідомлення про те, що починаючи з 15.07.2008 р. нарахування відсотків за зазначеним кредитним договором відбуватиметься за процентною ставкою в 17 % річних та з процентною ставкою у разі прострочення платежу в 51 %, при чому в даному листі були відсутні будь-які посилання на  пункти договору та не вказана конкретна підстава, за якою банк переглядає істотні умови договору.

П. 7.1.2. кредитного договору визначено умови, за яких банк має право переглянути (а не підвищити) встановлену п.1.1 процентну ставку по кредитному договору: „зміна облікової ставки НБУ, інфляційного індексу чи кон’юнктури ринку попиту на кредитні ресурси. . .”. При цьому, в жодному із пунктів договору прямо не вказано на те, яким чином банк встановлюватиме нову процентну ставку, натомість п.11.4 договору регламентовано наступне: усі зміни до договору оформляються в письмовій формі додатковими угодами, що є невід’ємними частинами договору. Таким чином, банком порушено умови договору, оскільки зміна процентної ставки є зміною істотних умов договору, оформлення яких можливе лише у вигляді додаткової угоди.    

Станом на 26.11.2007 р., офіційний курс долара США по відношенню до гривні був встановлений у розмірі 5,05 гривень за 1 долар США, тому щомісячна сплата тіла та відсотків становила суму, що еквівалентно 2 525 грн. Після укладання кредитного договору, значення курсу долара змінювалось, проте такі зміни були незначними, саме тому, більше року сплата тіла та відсотків за користування кредитними коштами, відбувалась згідно з графіком, але в кінці 2008 р. уся ринкова система України зазнала значного потрясіння: почалася світова економічна криза, яка триває і досі. При цьому, значно зростає значення курсу долара США: станом на 29.04. 2009 р., 1 долар США можна придбати за 7,70 (сім гривень 70 копійок) за даними НБУ України. Проте, придбавати долари для погашення  валютного кредиту сьогодні, позивач не має змоги, оскільки: купити долари можливо за міжбанківським курсом приблизно 8 грн. за 1 долар США; погашення кредиту сьогодні неможливо і по тій причині, що усього місячного доходу не вистачає для того, аби придбати 550 доларів щомісячно. Ситуація на валютному ринку є непрогнозованою, так само і значення курсу долару США прогнозувати неможливо. Зважаючи на викладене вище, позивач вважає зміну значення курсу долару зміною істотних умов, якими сторони керувались при укладанні кредитного договору № 15\04\1322к-07 від 23.11. 2007 р., оскільки: в момент укладення договору сторони виходили з того, що значення курсу долару буде на рівні 5 гривень за 1 долар; зміна обставин зумовлена причинами, які позичальник не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності; виконання договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позичальника того, на що він розраховував при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе   заінтересована  сторона.   Усі  ризики  (у  тому  числі   валютні),  банк  має  нести самостійно,    так   як   являється       тим    господарюючим    суб'єктом,    що    здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик.

За наведених обставин позивач була змушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила суд ухвалити рішення про розірвання кредитного договору № 15/04/1322к-07, що був укладений  23.11.2007 р. між нею та ВАТ „Банк Універсальний”, правонаступником якого є ВАТ „Універсал Банк”.  

Представник відповідача позовні вимоги не визнав посилаючись на доводи викладені в запереченнях та просив суд в позові ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд, прийшов до переконання в тому, що позов обґрунтований, доведений та  підлягає задоволенню з наступних підстав.

23.11.2007 р. між ВАТ „Банк Універсальний” в особі Вінницької філії ВАТ „Банк Універсальний” та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 15/04/1322к-07, а 28.04.2008 р. між ВАТ „Універсал Банк” та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до даного кредитного договору, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1, як позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування 22 870,00 дол. США, строком на 84 місяці, з терміном погашення до 22.11.2014 р., з сплатою  12,5 % річних за користування коштами (а. с. 6).  

Згідно абз. 5 п.4.4. кредитного договору сплата суми кредиту та процентів здійснюється в валюті отриманого кредиту, тобто в доларах США, також графік погашення заборгованості, який є невід’ємною частиною договору, складено також у валюті кредиту і відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту середньомісячна сплата кредитних коштів складає 272,26 дол. США.      

Як вбачається з листа ВАТ „Універсал Банк” № 2722ГО/394 (1) від 10.09.2008 р., адресованого ОСОБА_1, позичальнику було повідомлено про те, що починаючи з 15.07.2008 р. нарахування процентів за кредитним договором відбуватиметься на тих умовах, що базова процентна ставка встановлюється в розмірі 17 % річних, а підвищена процента ставка (у разі прострочення платежу) встановлюється в розмірі 51 % річних (а. с. 5).  

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, що стверджується п. 3 ч.1 ст.3 ЦК України.

В ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тобто, досягнувши згоди щодо усіх істотних умов сторони укладають договір і згідно вимог ч. 1  ст. 629 ЦК України він є обов'язковим для виконання сторонами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що також не заперечувалось представником відповідача, те, що позивач, як позичальник здійснювала усі необхідні дії, направлені на належне виконання взятих на себе зобов’язань, що передбачені кредитним договором, проте в вересні їй було повідомлено про зміну відсотків, що істотно вплинуло на суму щомісячного платежу.

В ч.1 ст. 651 ЦК України законодавець визначив, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а в п. 1 ст. 654 ЦК України вказано, зокрема, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

В п. 7.1.2. кредитного договору визначено умови, за яких банк має право переглянути встановлену п.1.1 процентну ставку по кредитному договору, а саме при зміні облікової ставки НБУ, інфляційного індексу чи кон’юнктури ринку попиту на кредитні ресурси. . .”, а в п. 11.4 договору регламентовано, що всі зміни до договору оформляються в письмовій формі додатковими угодами, що є невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, і в ч.1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що розмір процентів встановлюється договором.

Тобто зважаючи на вказані положення кредитного договору та норм цивільного законодавства України слідує, що розмір відсоткової ставки фіксується у договорі, що оформлюється у письмовій формі, зміна умов договору можлива лише за згодою обох сторін і має бути виражена додатковою угодою до основного договору.      

Крім того, сім’я позивача складається з трьох чоловік, а саме її, чоловіка та їх малолітньої дочки, що також стверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1, відповідно до якого батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. є ОСОБА_3 та ОСОБА_1        

Позивач та її чоловік, отримують свій прибуток в національній валюті - гривні, оскільки як вбачається з довідки №36 від 06.05.2009 р., за підписом генерального директора ТОВ „Магігранд” ОСОБА_1 працює на посаді начальника юридичного відділу ТОВ „Магігранд” та її середня заробітна плата за останні півроку складає (за період з 11.2008 р. по 04.2009 р.) складає 638,33 грн. і відповідно до довідки Управління житлового господарства Вінницької міської ради №2 від 08.05.2009 р., середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3, за період з 11.2008 р. по 04.2009 р., становить 1756,01 грн.

Враховуючи наведені обставини ОСОБА_1 повинна купувати валюту кредитного договору (долари США) за гривню, при цьому витрачаючи набагато більше, ніж при укладенні договору.

Позивач наполягає на тому, що на момент укладення кредитного договору вона зважала на стабільну фінансову ситуацію на валютному ринку країни і зважала на положення ст. 6 Закону України „Про Національний Банк України”, згідно якої основною його функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України.  

За наведених обставин суд вважає, що на час розгляду справи існує зміна обставин, і ця зміна значно погіршує становище позивача за її зобов’язаннями перед ВАТ „Універсал Банк”.

Відповідно до ч.1 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, а в ч. 2 цієї ж статті, зокрема, йдеться про те, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених частиною четвертою цієї статті – змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи.

Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України договір  може бути  змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що у спорі що виник відносно кредитного договору № 15/04/1322к-07 від 23.11.2007 р. наявні усі умови, зазначені в вищевказаних нормах Цивільного Кодексу України, а тому позов слід задовольнити та розірвати зазначений кредитний договір.

Разом з тим при вирішенні справи суд констатує, що факт розірвання зазначеного кредитного договору не скасовує зобов’язання позивача ОСОБА_1 повернути ВАТ „Універсал Банк” основну суму кредиту.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 626, 629, 651, 652, 1048, 1055   ЦК України, ст.ст. 10, 60,61, 88, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.  

Розірвати кредитний договір № 15/04/1322к-07 від 23.11.2007 р. укладений  між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством „Універсал Банк”.

Судові витрати залишити за позивачем.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: