Ржищевський міський суд Київської області

м. Ржищів, вул. Леніна, 87, 9230, (04573) 2-11-04

СПРАВА №2-194/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 груддя 2010 року Ржипцвський міський суд Київської області в складі:

головуючого судці:ОСОБА_1

при секретарі: Проценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ржищів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення (повернення) грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулася до Ржищівського міського суду з позовом до ОСОБА_4, про стягнення (повернення) грошових коштів.

Свої вимоги мотивує тим, що в липні 2010 року оглянувши будинок відповідача, який розташований: м. Ржищів, Київської області, вул. 8-го Березня, 111, погодилась його придбати. На підтвердження домовленості з відповідачем про купівлю-продаж належного йому будинку, передала завдаток 8000 грн., про що відповідач надав розписку. Через декілька днів ОСОБА_2 і ще передала відповідачу в рахунок оплата вищевказаного будинку 2600 доларів США, про що він надав ще одну розписку.

На момент їхньої домовленості, станом на 26.07.2010 року єдиною перешкодою укладення договору купівлі-продажу між ними, була відсутність у відповідача належним чином оформленого Акту на право власності земельної ділянки, в зв'язку з чим ОСОБА_3 просив почекати та повідомив, що в найближчий час він отримає належним чином оформлений Акт.

В жовтні 2010 року ОСОБА_3О, повідомив позивача, що будинок він вже продав іншим покупцям та повернув їй 2600 доларів США, які отримав в рахунок оплати будинку, а завдаток у розмірі 8000 грн. з невідомих позивачці причин так і не повернув.

Позивач позовні вимоги в судовому засіданні підтримала у повному обсягу та наполягає на тому щоб з ОСОБА_3 стягнули суму завдатку в подвійному розмірі, моральну шкоду та судові витрати, оскільки в добровільному порядку він борг повертати не збирається.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що вони з позивачкою домовилися, що він не буде їй повертати завдаток, на погодження цього позивачка при ньому порвала розписку, а тому просить в позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши сторони у справі, перевіривши матеріали цивільної справи, надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

З пояснень сторін та наданих сторонами доказів встановлено, що 26 липня 2010 року між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 було досягнуто згоди, щодо продажу відповідачем позивачці житлового будинку № 111 по вул. 8-го Березня в м. Ржищів, Київської області, тобто було укладено попередній договір купівлі-продажу, що оформлено у вигляді письмової розписки.

За вказаним попереднім договором на виконання майбутніх своїх зобов'язань, позивачкою було передано відповідачу аванс в розмірі 8000 грн.

Відповідач же на підтвердження свого наміру продати саме позивачці зазначений будинок взяв на себе зобов'язання оформити належним чином державний Акт на право власності на земельну ділянку та в подальшому укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу.

У жовтні 2010 року відповідач продав, належний йому житловий будинок іншій особі, при цьому отриманий від позивачки аванс в розмірі 8000 грн. не повернув.

Оскільки сторонами при укладенні попереднього договору не дотримано передбачені ст. ст. 635 та 657 ЦК України вимоги законодавства щодо форми укладення попереднього договору та його обов'язкового нотаріального посвідчення, що дає підстави для визнання такого договору у відповідності до вимог ч. 4 ст. 635 ЦК України договором про наміри.

Згідно ст. 570 України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами.

Оскільки судом встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку в установленому законом порядку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не укладено, передана відповідачу ОСОБА_3 сума у розмірі 8000 грн. є авансом, який підтягає поверненню позивачці у цьому ж розмірі.

В частині щодо стягнення з відповідача моральної шкоди то вимоги в цій частині не грунтуються на нормах матеріального права та зобов'язаннях що виникли між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення судових витрат підлягають задоволенню в частині 190 грн. - державного мита та 120 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 208, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 8000 грн. (вісім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 сплачене нею державне мито в сумі 190 грн. (сто дев'яносто) грн., та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: