ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                 

05.05.2009                                                                                           Справа  № 9/22

За позовом дочірнього підприємства "Газ - тепло" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло", м. Мукачево

про стягнення 16 212 367, 52 грн.

                                                                                                 Суддя Бобрик Г.Й.

Представники:

від позивача - Городнянський В.В. - представник по дов. від 20.03.09 р. № 09/33  

від відповідача - Демчук О.М. - представник по дов. від 18.11.2008 р. № 13-1/392

СУТЬ СПОРУ: дочірнє підприємство "Газ - тепло" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ заявило позов до Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло", м. Мукачево про стягнення          16 212 367, 52 грн., з них 9 627 239,76 грн. основного боргу, 673 906,78 грн. штрафу, 510 375, 59 грн. три проценти річних, 4 232 964,93 грн. інфляційні витрати та 1 167 880,46 грн. пені.   

Представникам сторін роз"яснено права і обов"язки передбачені статтями 20 і 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.

Уповноважений представник позивача, присутній у засіданні суду по розгляду справи позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на їх законність та обгрунтованість матеріалами справи.

Позивач, у наданих  суду письмових поясненнях від 05.05.2009 р., додатково пояснив, що заборгованість відповідача формувалась наростаючим підсумком, як різниця між сумарною вартістю переданої теплової енергії згідно договору комісії № 12-05-362 від 01.10.2005 р. та оплатою здійсненою відповідачем. Всі оплати відповідача зараховувалися  у календарному порядку, що відображено у розрахунку суми позову, який долучено до позовної заяви (а.с.55-59).

З цього розрахунку видно, що загальна вартість майна (теплової енергії) переданого позивачем за спірний період з жовтня 2005 р. по вересень 2006 р. складає 19 688 058,95 грн., відповідач здійснив оплату  в сумі 10 060 819, 19 грн. Борг відповідача станом на день подання позову в суд 24 лютого 2009 р. склав 9 627 239,76 грн., який підтверджений первинними документами.

На думку позивача  заборгованість виникла за період з березня-місяця 2006 р.  до травня 2006 р., а тому не погашена строком позовної давності.

Позивач  не надав суду  на виконання вимог ухвали  від 23.04.2009 р.         обгрунтований розрахунок заборгованості відповідача  за жовтень - грудень 2005 р. та  січень - лютий місяці  2006 р. із зазначенням доказів часткової сплати  боргу відповідачем.

Відповідач у відзиві на позов (а.с.75-77) зазначає, що сума боргу за договором № 12/05-362 від 01.10.2005 р. складає 9 627 239,76 грн. Водночас, визнає позов частково в частині стягнення основного боргу суми 3 527 940,43 грн., у зв”язку із погашенням решти суми боргу за період жовтень, листопад, грудень –місяці 2005 р. та січень, лютий –місяці 2006 р. строком позовної давності. Просить суд застосувати трьохрічний строк позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України.

          Представник відповідача, присутня в засіданні суду по розгляду справи, повідомила суд про те, що вина відповідача у виникненні заборгованості відсутня, так як, за умовами п.п. 4.5, 5.1 договору № 12/05-362 від 01.10.2005 р. оплата за теплову енергію здійснюється безпосередньо споживачами шляхом автоматичного перерахування банком коштів, які надходять на рахунок Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло" від населення, на розрахунковий рахунок дочірнього підприємства "Газ-тепло".

Вивчивши матеріали справи, дослідивши зібрані в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          сторони по справі - дочірнє підприємство "Газ - тепло" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - та - Мукачівське міське комунальне підприємство "Мукачівтепло" - 01.10.2005 р. уклали договір комісії № 12/05-362, згідно з яким відповідач здійснює продаж теплової енергії від свого імені в інтересах та за рахунок позивача. Вартість теплової енергії визначена в додаткових угодах (а.с.17-29), які є невід"ємною частиною договору комісії .

          Позивач, на виконання умов даного договору впродовж періоду з жовтня 2005 р. по вересень 2006 р. передав відповідачеві теплову енергію на загальну суму  19 688 058,85 грн.

          Кількість та вартість теплової енергії фактично переданої позивачем відповідачеві відповідно до договору комісії № 12/05-362 від 01.10.05 р. підтверджена  актами прийому - передачі теплової енергії № 10 К/ 362 за жовтень 2005 р. на суму 778 154,27 грн.; № 11 К/ 362 за листопад 2005 р. на суму 1 815 195,86 грн.; № 12 К/ 362 за грудень 2005 р. на суму 2 244 834,80 грн.; № 01 К/ 362 за січень 2006 р. на суму 2 636 040,73 грн.; № 02 К/ 362к за лютий 2006 р. на суму 2 476 809,86 грн.; № 03 К/ 362 за березень 2006 р. на суму           2 345 521,60 грн.; № 04 К/ 362 за квітень 2006 р. на суму 2 265 233,97 грн.; № 05 К/ 362 за травень 2006 р. на суму 947 654,54 грн.; № 06 К/ 362 за червень 2006 р. на суму 1 087 754,81 грн.; № 07 К/ 362 за липень 2006 р. на суму 1 164 637,19 грн.; № 08 К/ 362 за серпень 2006 р. на суму 1 026 057,82 грн.; № 09 К/ 362 за вересень 2006 р. на суму 900 163,50 грн. (копії актів містяться в матеріалах справи)

          Відповідач зобов"язався прийняти  обумовлену в договорі теплову енергію та реалізувати її кінцевим споживачам.       

За даним договором в  інтересах "комітента " "комісіонер"  зобов"язаний від свого імені укласти правочини з споживачами.

Сторони у пункті 4.5 Договору комісії передбачили, що правочини укладені відповідачем із "споживачами" в обов"язковому порядку повинні передбачати розрахунок останніх за спожиту  теплову енергію  не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, і  виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача зазначений в п.5.1 цього договору.  Комісіонер зобов"язаний надати комітенту до  10 числа місяця наступного за  звітним всі необхідні  документи по обліку заборгованості (п.4.15).

Обов"язковою умовою виконання договору є складання між позивачем та відповідачем станом на 01 число місяця наступного за розрахунковим (звітним) акту звірки розрахунків з реалізації теплової енергії ( п. 10 Договору).

          Згідно приписів статті 1022 ЦК України єдиним законним способом звітування перед комітетом про виконання комісійного доручення є звіт комісіонера, який складає комісіонер та надає для затвердження чи надання зауважень комітету.

Як вбачається з матеріалів справи сторони на виконання  умов пункту 4.15 та пункту 4.10 Договору комісії  робили звірку розрахунків з реалізації теплової енергії -  помісячно (за формою, викладеною в додатку № 3 до договору, який є невід"ємною його частиною).

Згідно звіту комісіонера № 02 З/ 362 за жовтень 2005 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 320 818,51 грн. в т.ч. ПДВ; звіту комісіонера № 11 З/362 за листопад 2005 р. - 1 466 313,11 грн.; звіту комісіонера № 12 З/362 за грудень 2005 р. - 2 117 497,98 грн.; звіту комісіонера № 01 З/362 за січень 2006 р. - 3 924 636,19 грн.; звіту комісіонера № 02 З/362 за лютий 2006 р. - 5 516 375,65 грн.; звіту комісіонера № 02 З/362 за лютий 2006 р. - 5 515 706,61 грн.; звіту комісіонера № 03 З/362 за березень 2006 р. -                  6 705 066,36 грн.; звіту комісіонера № 04 З/362 за квітень 2006 р. - 8 248 038,70 грн.; звіту комісіонера № 05 З/362 за травень 2006 р. - 8 269 153,27 грн.; звіту комісіонера № 06 З/362 за червень 2006 р. - 8 683 961,41 грн.; звіту комісіонера № 07 З/362 за липень 2006 р. - 9 213 256,66 грн.; звіту комісіонера № 08 З/362 за серпень 2006 р. - 9 808 748,34 грн.; звіту комісіонера № 09 З/362 за вересень 2006 р. - 10 285 386,70 грн.

Загальна заборгованість відповідача, враховуючи вищенаведені помісячні звірки розрахунків за період з жовтня  2005 р. по вересень 2006 р. складає          9 627 239,76 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності таких умов та вимог, що звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів необхідних для належного виконання зобов"язання, враховуючи інтереси  другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу .

Проте відповідач своєчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за отриману  у спірному періоді  жовтні - місяці  2005 р. –вересні-місяці  2006 р. теплову енергію. Станом на день подання позову в суд відповідач перерахував позивачу суму  10 060 819,19 грн.

Різниця між вартістю отриманої від позивача теплової енергії                    19 688 058,85 грн. та перерахованою відповідачем сумою 10 060 819,19 грн. утворює борг в сумі 9 627 237,76 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, в силу ст. 625 ЦК України,  на вимогу позивача повинен сплатити  інфляційні витрати та три  відсотки річних від простроченої суми. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму 4 232 964,93 грн. інфляційних  витрат та суму  510 375, 59 грн.  - три відсотки річних.

Розрахунок суми на яку збільшено розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з червня 2007 р. по січень 2009 р.  та трьох відсотків річних з простроченої суми наведено у позовній заяві.        

Окрім того, позивач за порушення строків виконання грошового зобов"язання просить суд стягнути з відповідача на підставі п.3 п.2 ст. 231 ГК України пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг з яких допущено прострочення, а за прострочення понад 30 днів, додатково стягнути штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно розрахунків позивача наведених у позовній заяві відповідач повинен сплатити   116 788 ,46 грн. пені та  673 906,78 грн. штрафу.

Позивач направив відповідачу вимогу № 54/11-887-1932 від 14.05.2007 р. про погашення заборгованості в розмірі 9 635 209, 66 грн., яка залишена останнім без задоволення. Саме ця обставина  послужила підставою  для звернення позивача  до суду з позовною заявою про стягнення боргу в примусовому порядку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позивач звернувся до суду з позовом 24 лютого 2009 р.  При цьому,  предметом спору є стягнення заборгованості за період  з жовтня 2005 р. по лютий 2006 р.  Клопотання про  поновлення строку позовної давності позивачем не заявлено.

Перебіг позовної давності, відповідно до положень частин 1, 5  ст. 261 зазначеного кодексу,  починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися   про порушення свого права   або про особу, яка його порушила.

За зобов"язаннями з визначеним строком виконання  перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, з врахуванням  фактичних обставин справи, перебіг позовної давності за зобов"язаннями між сторонами у справі почався з моменту  підписання помісячних звітів, в яких зафіксована фактична заборгованість в кожному конкретному місяці.

Беручи до уваги  момент подання позовної заяви - 24.02.2009 р. та враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності суд дійшов висновку про сплив  строку позовної давності в частині стягнення боргу за період  з жовтня 2005 р. до лютого 2006 р.  Наведене свідчить, що вимоги позивача   визнаються обгрунтованими  та підлягають задоволенню частково  сумі  8 823 568,65 грн. з них 5 119 010,88 грн. основного боргу,  358 330,76 грн. - 7% штрафу;  153 570,33 грн. - три проценти річних, 2 250 758,69 грн. інфляційних витрат та 971 897,99 грн. - пені.

В іншій частині вимог позивача в сумі    7 388 798,87 грн. належить відмовити на підставі п. 4 ст. 267 ЦК України     

Твердження позивача про те, що заборгованість виникла у спірний період     суперечать наявним первинним документам та чинному законодавству, а тому судом не взяті до уваги.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України  покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 253, 261, 266, 267, 526, 530; 627; 1011; 1014; 1022 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 44-49, 75, 82-85; 193; 232 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Мукачівського міського комунального підприємства "Мукачівтепло", м. Мукачево, вул. Добролюбова, 11 (код 13591391) на користь дочірнього підприємства "Газ - тепло" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, бульв. І. Лепсе, 16 (код 32587579) суму 8 823 568,65 грн. (з них 5 119 010,88 грн. основного боргу,  358 330,76 грн. - 7% штрафу;  153 570,33 грн. - три проценти річних, 2 250 758,69 грн. інфляційних витрат та 971 897,99 грн. - пені) та 13 942,57 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог в сумі  7 388 798,87 грн. відмовити.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                       Г.Й. Бобрик

Вступна та резолютивна частина рішення оголошена 05.05.2009 р.

Рішення підписано 12.05.2009 року.