КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.05.2009                                                                                           № 16/15

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Поляк О.І.

 суддів:            Калатай  Н.Ф.

          Пашкіної С.А.

 при секретарі:           Царук І.О.

 За участю представників:

 від прокуратури: Стояновський Є.О. (посв. № 576 від 15.08.2005р.);

від позивача 1: Губар М.В. (дов. № 220/980/д від 24.11.2008р.);

від позивача 2: Байда О.Г. (дов. від 10.02.2009р.);

від відповідача: Ященко Ю.М. (дов. № 107 від 24.10.2008р.)

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” та апеляційне подання військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул - Україна”

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.03.2009

 у справі № 16/15 (суддя Фесюра М.В.)

 за позовом                               військового прокурора Центрального регіону Українив інтересах державив особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна”  

 до                                                   державного підприємства "Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування "Пожспецмаш"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   витребування з чужого володіння та визнання права власності

 

ВСТАНОВИВ:

 Військовий прокурор Центрального регіону України звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна”, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд зобов’язати державне підприємство “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” передати товариству з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна” готову продукцію – 18 одиниць автоцистерн пожежних АЦ – 40 (131) мод. 137А, визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна” права власності на вказану продукцію, а також стягнути пеню у розмірі 899 623,38 грн.

          Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 16/15 від 12.03.2009р. позовні вимоги військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна” задоволено частково, зобов'язано державне підприємство “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” передати товариству з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна” сім автоцистерн пожежних АЦ (131137А) на шасі ЗІЛ-131 за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № М0927609, № М0936049, № М0920086, № М0932062, в решті позову відмовлено. Стягнуто з державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” на користь державного бюджету 4 159,05 грн. державного мита та 19,25 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на території складу готової продукції державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” виявлено, згідно акту опису та арешту майна від 15.11.2007р., сім автоцистерн пожежних 40(131)137А на шасі за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № М0927609, М0936049, № М0920096, № М0932062, а також окремо шасі: № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, М0922279, М0920123, № М0920494, L0907629, М0932045, № L 0916673, № L019580, № М0921127, № М0935979, в зв’язку з чим  позов в частині зобов’язання відповідача передати ТОВ “Пайрокул-Україна” 7 вищезазначених автоцистерн пожежних АЦ (131137А) є обгрунтованим. Вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача передати решту автоцистерн є безпідставними, у зв’язку з відсутністю самого об’єкту, який повинен бути переданий, тобто речі, щодо якої можуть виникати цивільні права та обов’язки. Необґрунтованими є і вимоги в частині визнання права власності за ТОВ “Пайрокул-Україна” на 18 автоцистерн. Крім того, оскільки вартість робіт не є тотожнім вартості продукції, так як не включає в себе вартості обладнання та шасі, які переробляються в готову продукцію, вимоги в частині стягнення пені в сумі 899 623,38 грн. також є безпідставними.

Державне підприємство “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 16/15 від 12.03.2009р. скасувати та припинити провадження у справі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, оскільки твердження позивача про те, що ДП “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” були передані модулі, вузли та агрегати протипожежного обладнання в кількості 20 комплектів не відповідає дійсності, так як акт прийому-передачі від 19.11.2004р. та накладні №№ РН – 0000527 від 18.11.2004р., РН – 0000527А від 18.11.2004р. стосуються державного контракту № 229/5/3/127 – 116 від 16.09.2004р., укладеного між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна”, а державне підприємство “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” не є стороною даного договору. Доказів того, що передача модулів з вузлами та деталями для монтажу мала місце у рамках саме договору  № 29 від 07.09.2004р. відповідачем не надано. Крім того, у бухгалтерському обліку як ДП завод “Пожспецмаш”, так і ТОВ “Пайрокул – Україна” відсутні дані стосовно прийняття-передачі 20 модулів.

Військовий прокурор Центрального регіону України звернувся до суду з апеляційним поданням, в якому просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 16/15 від 12.03.2009р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул – Україна” задовольнити у повному обсязі.

В апеляційному поданні військовий прокурор Центрального регіону України зазначає про те, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, так як судом залишено поза увагою той факт, що в судовому засіданні представником відповідача надано інформацію про демонтаж усіх 18 одиниць автоцистерн пожежних. Заходів для перевірки цих обставин справи місцевим господарським судом вжито не було, у відповідача на день вирішення спору підтвердження чи спростування зазначеної інформації не витребувано, а також не зобов’язано сторін провести перевірку зазначених фактів. Також господарським судом Чернігівської області неправомірно відмовлено в стягненні пені з відповідача за невиконання договірних зобов’язань.

Міністерство оборони України надало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” відмовити у повному обсязі.

Розглянувши апеляційне подання і апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, колегія суддів встановила:

16.09.2004р. між Міністерством оборони України (надалі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Пайрокул-Україна” (надалі - Виконавець), укладено державний контракт № 229/5/3/127-116 з оборонного замовлення на обладнання машин на базі шасі ЗІЛ 131 пожежним устаткуванням (АЦ-40) (для організації надійного утримання і зберігання озброєння, ракет і боєприпасів), у відповідності до умов якого Виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити та встановити на шасі ЗІЛ-131 Міністерства оборони України пожежне обладнання для організації надійного утримання і зберігання озброєння, ракет і боєприпасів у військових частинах Збройних Сил України, а Замовник - забезпечити приймання і оплату продукції в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно специфікації, а саме обладнання машин на базі шасі ЗІЛ 131 пожежним устаткуванням (АЦ-40).

Рішенням господарського суд м. Києва у справі № 26/249 від 30.08.2006р., яке набрало законної сили, за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул-Україна”, третя особа - державне підприємство “Прилуцький завод протипожежного спеціального машинобудування “Пожспецмаш” (далі - ДП “Пожспецмаш”) про розірвання контракту № 229/5/3/127-116 від 16.09.2004р., повернення перерахованих коштів в сумі 2 100 000,00 грн. та 20 шасі автомобілів ЗІЛ-131, розірвано контракт № 229/5/3/127-116 від 16.09.2004р., укладений між Міністерством оборони України і товариством з обмеженою відповідальністю “Пайрокул-Україна” та зобов'язано ТОВ “Пайрокул-Україна” повернути Міністерству оборони України грошові кошти в сумі 2 100 000,00 грн. і 20 шасі автомобілів ЗІЛ-131.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, взаємовідносини між ТОВ “Пайрокул-Україна” і ДП “Пожспецмаш” виникли до моменту укладення державного контракту № 229/5/3/127-116 від 16.09.2004р., на підставі укладеного між ними договору № 29 від 07.09.2004р. (надалі - Договір № 29), у відповідності до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання провести переобладнання автомобіля ЗІЛ 131 в кількості 20 одиниць на шасі покупця (ТОВ “Пайрокул-Україна” ) в автоцистерну пожежну АЦ 40 (131137А) в заводській комплектації додаток № 1, за виключенням обладнання, вказаного в додатку № 2 і доукомплектувати автомобілі пожежно-технічнім обладнанням, наданим ТОВ “Пайрокул-Україна”. Асортимент обладнання і кількість, яка поставляється покупцем, визначається в додатку № 2.

У відповідності до п. 2.1. Договору № 29 ціна договору становить 1 060 252,00 грн.

Поставка готової продукції, як вказано в п. 3.1 даного договору, мала здійснюватись виконавцем на умовах ЕХW Прилуцьке ДП “Пожспецмаш” (Інкотермс 2000р.).

Між відповідачем та ТОВ “Пайрокул-Україна” підписано додаток № 1 до Договору № 29, яким визначена технічна характеристика автоцистерни пожежної Типу АЦ (131137А) та додаток № 2, яким визначено додаткове обладнання, яке поставляється покупцем (ТОВ “Пайрокул-Україна”).

Також між відповідачем та ТОВ “Пайрокул-Україна” підписано додаткову угоду до Договору № 29, якою сторони п. 1.1 договору, у зв’язку з не поставкою ТОВ “Пайрокул-Україна” шасі ЗІЛ -131 в кількості 20 штук , виклали в новій редакції, а саме виконавець (відповідач по даній справі) проводить і поставляє, а покупець (ТОВ “Пайрокул-Україна”) сплачує на умовах цього договору модуль АЦ-40 (130)-137А, без ПДВ, з вузлами і деталями для монтажу. Пункт 1.2 даного договору викладено в наступній редакції: після поставки покупцем шасі виконавець здійснює їх переобладнання в автоцистерну пожежну АЦ 40 (131137А) в заводській комплектації згідно додатку № 1, за виключенням обладнання, вказаного в додатку № 2, і доукомплектовує автомобілі пожежно - технічним обладнанням, наданим покупцем. Асортимент обладнання та кількість, яка поставляється покупцем, зазначається в додатку № 2. Додатки № 1 і № 2 є невід'ємною частиною даного договору.

Розділом 2 Договору № 29 визначено, що сума останнього складає 1 060 252,00 грн. з наступного розрахунку 848 201,60 грн. - вартість робіт, передбачених п. 1.1 договору, 212 050,40 грн. вартість робіт, передбачених п. 1.2 договору. При цьому розрахунок планувалось здійснити в два етапи: 848 201,60 грн. - в якості передоплати, а 212 050,40 грн. - на протязі 3-х днів після отримання від виконавця повідомлення про завершення робіт, передбачених п. 1.2 договору.

31.12.2004р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору № 29, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2005р., а 06.06.2005р. - додаткову угоду № 3, якою змінений пункт 3.1 договору і викладений в наступній редакції: поставка готової продукції здійснюється виконавцем на умовах ЕХW Прилуцьке ДП “Пожспецмаш” (Інкотермс 2000р.) після передачі шасі ЗІЛ-131 на протязі двадцяти календарних днів.

15.11.2004р. між ТОВ “Пайрокул – Україна” та ДП “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” укладено договір зберігання майна, за яким зберігач - ДП “Пожспецмаш” зобов'язався зберігати майно відповідно до додатку № 1 до цього договору.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому - передачі від 19.11.2004р. та накладних № РН-0000527, РН-0000527А, ТОВ “Пайрокул – Україна” передало, а ДП “Пожспецмаш” отримало модулі, вузли та агрегати і додаткове обладнання у кількості 20 комплектів.

Також, ТОВ “Пайрокул Україна”, платіжними дорученнями № 1239 від 19.10.2004р. на загальну суму – 560 000,00 грн., № 3 від 27.10.2004р. на загальну суму 132 000,00 грн., № 74 від 13.12.2004р. на загальну суму 358 000,00 грн. перерахувало відповідачу кошти, з призначенням платежу, оплата за автоцистерни пожежні.

Таким чином, як вірно встановив місцевий господарський суд, у 2004 році ТОВ “Пайрокул-Україна” оплачено вартість робіт, передбачена п. 1.1 договору в строки, встановлені останнім та частково оплачено вартість робіт, передбачених п. 1.2 договору, строк оплати яких не настав.

06.08.2007р. ТОВ “Пайрокул – Україна” передало ДП “Пожспецмаш” згідно акту прийому - передачі № 1 шасі автомобіля ЗІЛ - 131 у кількості 20 шт., а саме: № М0935500, № М0921435, № М0926811,№ М0926394, № М0926403,                       № М0922279, № L0906793, № М0920123, № L0919942, № М0927609,                           № М0936049, № М0920086, № М0932062, № М0920494, № L0907629,                           № М0932045, № L0916673, № L019580, № М0921127, № М0935979.

Відповідач не заперечує проти того, що в жовтні 2007 року ним виготовлені пожежні автоцистерни у кількості 20 шт., з яких, як підтверджується накладною № 5/512 від 25.10.2007р., довіреністю ЯЛГ № 499650 від 25.10.2007р., дві автоцистерни, що виготовлені на шасі № М0921127, М0935979 за ціною 130 000,00 грн. за одиницю, на загальну суму 260 000,00 грн., були передані ТОВ “Пайрокул – Україна”.

В решті зобов'язання по передачі 18 пожежних автоцистерн відповідач не виконав, розукомплектувавши 11 з них станом на 20.08.2008р., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами державного виконавця від 20.08.2008р., складеними при виконанні виконавчого листа господарського суду м. Києва у справі № 26/249.

Зазначеними актами встановлено, що на території складу готової продукції ДП “Пожспецмаш” виявлено, згідно акту опису та арешту майна від 15.11.2007р., сім автоцистерн пожежних 40 (13 1) 137А на шасі за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № М0927609, № М0936049, № М0920086, № М0932062., а також окремо одинадцять шасі: № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № М0920123, № М0920494, № L0907629, № М0932045, № L0916673, № L0І9580.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 179 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 цього Кодексу неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Виходячи з технічної характеристики автоцистерни пожежної                            АЦ (131137А), яка міститься в додатку № 1 до Договору № 29, в разі розукомплектування її до стану шасі, яке включає в себе двигун та кабіну, повністю втрачається її цільове призначення, а відтак колегія суддів вважає, що  автоцистерна пожежна є неподільною річчю.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, відповідач, в порушення норм зазначеної статті, належних та допустимих доказів того, що після складення акту державним виконавцем 20.08.2008р. ним розукомплектована решта (сім) пожежних автоцистерн ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав. Прокурором та позивачами також не надано відповідних доказів, які б спростовували обставини, відображені  в акті державного виконавця щодо зберігання на території відповідача одинадцяти необладнаних шасі та доказів розукомплектування решти семи автоцистерн.

Посилання відповідача на те, що йому не були передані модулі, вузли та агрегати протипожежного обладнання в кількості 20 комплектів є  безпідставними, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин,  позовні вимоги військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ТОВ “Пайрокул-Україна” в частині зобов'язання відповідача передати ТОВ “Пайрокул – Україна” сім автоцистерн пожежних АЦ (131137А) на шасі за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № М0927609, № М0936049, № М0920086, № М0932062 є обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Щодо решти автоцистерн у кількості 11 одиниць на шасі № М0921435,               № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № М0920123,                         № М0920494. № L0907629, № М0932045, № L0916673, № L019580 позов в частині зобов'язання їх передати задоволенню не підлягає у зв’язку з відсутністю самого об'єкта, який повинен бути переданий, тобто речі, щодо якої можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Стосовно визнання права власності за ТОВ “Пайрокул – Україна” щодо               18 автоцистерн пожежних слід зазначити наступне.

Згідно ст.ст. 328, 332 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Пайрокул – Україна” не є власником матеріалу, а саме 18 одиниць шасі автомобіля ЗІЛ – 131 за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № М0927609, № М0936049, № М0920086, № М0932062 № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № М0920123,  № М0920494, № L0907629, № М0932045, № L0916673, № L019580, які є складовою частиною 18 автоцистерн пожежних та які, за рішенням суду від 30.08.2006 року у справі № 26/249, мають бути повернуті  Міністерству оборони України, а відтак підстав для визнання права власності на 18 автоцистерн пожежних за ТОВ “Пайрокул – Україна”  немає.

Позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 899 623,38 грн. також задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору № 29 передбачено, що за прострочення поставки продукції Виконавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% вартості недопоставленої або поставленої із запізненням продукції за кожен день прострочки.

Як вбачається із розрахунку розміру пені, позивач виходив із загальної вартості робіт в сумі 1 060 252,00 грн., які мали бути виконані за Договором № 29 та відповідно вартості робіт за одну автоцистерну в сумі: 1 060 252,00 грн. /20 = 53012,60 грн.

Однак, вартість робіт не є тотожнім поняттям вартості продукції, оскільки не включає в себе вартості обладнання та шасі, які перероблюються в готову продукцію.

Приймаючи до  уваги, що відповідальності у вигляді нарахування пені за невиконання або неналежне виконання умов договору виходячи із вартості робіт договором не передбачена, а  суд не вправі самостійно змінювати підстави або предмет позову,  місцевим господарським судом правомірно відмовлено в позові в частині стягнення пені в сумі 899 623,38 грн..

Інші посилання апелянтів на порушення норм матеріального права у відповідності до норм ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 16/15 від 12.03.2009р. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

     

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 16/15від 12.03.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства “Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування “Пожспецмаш” та апеляційне подання військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та товариства з обмеженою відповідальністю “Пайрокул - Україна” без задоволення.

2. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 16/15.

 Головуючий суддя                                                                      Поляк О.І.

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 21.05.09 (відправлено)