КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

02.04.09 р.                                                                                          № 13/275          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Федорчук Р. В (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Лобань О.І.

                                                  Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання:    Єрмак Л.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.04.2009 року.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року

у справі № 13/275 (суддя В.П. Босий)

за позовом             приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до                    приватного підприємця ОСОБА_2, м. Полтава

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.          товариство з обмеженою відповідальністю «Алмакс»,  м. Полтава

2.          приватний підприємець ОСОБА_3, м. Полтава

про                    розірвання договору суборенди, усунення перешкод в користуванні та виселення.

в с т а н о в и в :

ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ПП ОСОБА_2 та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ «Алмакс», ПП ОСОБА_3 про розірвання договору суборенди, усунення перешкод в користуванні та виселення (а.с. 2 –4).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року по справі № 13/275 позов задоволено у повному обсязі (а.с. 66 –68).

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року по справі № 13/275 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 89 –93).

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.01.2008 року, згідно ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до  апеляційного провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважених представників сторін (а.с. 83 –84).

Ухвалою заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.02.2009 року відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги продовжувався (а.с. 107 –108).

Представник відповідача в судових засіданнях надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області такими, що підлягає скасуванню з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача та третіх осіб в судові засідання не з’являлись, про поважність причин своєї неявки суд не повідомляли. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники позивача та третіх осіб про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суд вважає, що відсутність представників позивача та третіх осіб не перешкоджає повному та об’єктивному розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року.

02.04.2009 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом було проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як свідчать п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення учасника судового засідання, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає  задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом Полтавської області, між позивачем (орендар) та відповідачем (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 1 від 31.12.2007 року (а.с. 7 –9).

За умовами даного договору орендар зобов’язався передати суборендарю, а суборендар зобов’язувався прийняти у користування за плату на умовах договору суборенди нежиле приміщення загальною площею 223, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 14/8.

Відповідно до п. 4.1. договору суборенди, термін дії договору до 31.12.2008 року включно.

Згідно п. 10.2. спірного договору, договір може бути достроково розірваний орендарем в односторонньому порядку шляхом направлення суборендарю письмового повідомлення про розірвання договору. У разі направлення орендарем такого повідомлення датою розірвання договору є п’ятнадцятий календарний день після одержання суборендарем передбаченого цим пунктом повідомлення.

Господарський суд Полтавської області мотивуючи своє рішення про задоволення вимог позивача щодо розірвання спірного договору виходив з вище вказаного пункту договору, за яким в односторонньому порядку позивач мав право розірвати договір суборенди при наявності направлення відповідачу та отримання ним повідомлення про розірвання договору суборенди.

В своєму рішенні місцевий суд дійшов висновку, що відповідач 05.07.2008 року отримав повідомлення позивача від 04.07.2008 року про розірвання договору суборенди, а тому договір суборенди повинен бути визнаним недійсним, а займане приміщення відповідачем повинно бути звільнене (а.с. 19).

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору суборенди та поштовий опис вкладення адресовані ОСОБА_2 (а.с. 19 –21).

Відповідно до п. 78 постанови КМУ від 17.07.2002 року № 1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», внутрішні листи і бандеролі з оголошеною цінністю та посилки, відправниками яких є фізичні особи, подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. За бажанням відправника вони можуть прийматися з описом вкладення.

Згідно постанови КМУ від 17.07.2002 року № 1155 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку», рекомендоване поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M"), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття, доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку. В той же час суду не надано доказів щодо наявності розписки відповідача на підтвердження отримання ним 05.07.2008року повідомлення позивача про розірвання договору суборенди.

Ст. 33 ГПК України передбачено, що обов’язок доказування і подання доказів покладає саме на позивача, який повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, з врахуванням зазначеного, позивач в підтвердження обставин щодо звернення із повідомленням про розірвання договору суборенди до відповідача, повинен був надати суду належним чином оформлений бланк повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зазначене не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору.

Крім того, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги, що відповідач 05.07.2008 року не отримував повідомлення позивача про розірвання спірного договору, надав колегії суддів апеляційної інстанції копію закордонного паспорту ОСОБА_2 з якого вбачається, що ОСОБА_2 з 03.07.2008 року по 11.07.2008 року перебувала за межами України (а.с. 94).

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Враховуючи викладене та те, що відповідач не отримав від позивача повідомлення про розірвання в односторонньому порядку спірного договору як це передбачено п. 10.2. договору суборенди, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що в суду першої інстанції були відсутні підстави для розірвання договору суборенди нежитлового приміщення № 1 від 31.12.2007 року укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником відповідача в розумінні ст. 33 ГПК України належним чином доведені обставини справи які викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року прийняте за неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, за недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, тому зазначене рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 43, 99, 101 –105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року у справі № 13/275 задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 30.10.2008 року у справі № 13/275 скасувати.

3.          Прийняти по справі нове рішення, яким приватному підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

4.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємця (код НОМЕР_2) 85 грн. державного мита за розгляд позовної заяви, 118 грн. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, 42, 50 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

5.          Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні   виконавчі документи.

6.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

7.          Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

8.          Матеріали справи № 13/275 повернути до господарського суду Полтавської області.

Головуючий суддя:                                                                      Федорчук Р. В

Судді:

                                                                                                    Лобань О.І.

                                                                                                    Ткаченко Б.О.

Дата відправки  29.04.09