ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення заяви щодо порушення справи про банкрутство

"12" червня 2008 р.                                                                 №

За заявою Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області

до спільного українсько-болгарського підприємства “Буденецький завод мінеральних вод” с. Буденець Сторожинецького раойну

про визнання банкрутом відсутнього боржника

Суддя       М.І. Ніколаєв

Розглянувши подані матеріали, суд -

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області звернулось до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство спільного українсько-болгарського підприємства “Буденецький завод мінеральних вод” с. Буденець Сторожинецького району в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон).

На підтвердження своїх вимог УПФ посилається на:

-          лист (довідку) ДПІ у Сторожинецькому районі, згідно якого боржник подає передбачену законодавством податкову звітність, проте звітує з 01.01.2007 року про відсутність фінансово –господарської діяльності;

-          подання боржником з 01.01.2007 року розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в яких суму фактичних витрат на оплату праці та інших виплат, пов’язаних з відносинами трудового найму не показує.

Згідно з частиною 1 цієї статті у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Таким чином, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов або їх сукупності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Крім того, в даній статті відсутня така підстава, як подання боржником до ДПІ звітності про відсутність фінансово –господарської діяльності.

Отже, для визначення відсутнього боржника та визнання його банкрутом достатнім є підтвердження однієї із відповідних ознак, передбачених ч.1 ст.52 Закону, однією з яких є  -  наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, а не фінансово –господарської діяльності  підприємства взагалі. А відтак вказана довідка ДПІ не є доказом відсутності підприємницької діяльності  боржника в розумінні ст.52 Закону.

За таких обставин суд вважає, що до заяви кредитора не додано доказів на підтвердження факту нездійснення боржником  підприємницької діяльності у зв’язку з його відсутністю, а наведені кредитором обставини (подання розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з прочерками в графі фактичних витрат на оплату праці) не свідчать про відсутність боржника та нездійснення ним підприємницької діяльності у розумінні ст. 52 Закону.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2007 року у справі № 4/168/б.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

У відповідності до абзацу 6 ст. 9 Закону суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з урахуванням вимог цього Закону. Згідно з абзацом 3 та 6 ч. 1 ст. 9 Закону та пунктом 3 ст. 63 ГПК України підставою для повернення заяви є неподання доказів у підтвердження обставин, що засвідчують факт відсутнього боржника.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,  7, абзацом 3, 6 ч. 1 ст. 9, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.

                       Суддя                                                         М.І. Ніколаєв