Україна
Харківський апеляційний господарський суд
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа №АС-10/441-06 суддя – Малафєєва І.В.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Олійник В.Ф.
12 грудня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., суддів Кравець Т.В., Твердохліба А.Ф.
при секретарі –Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача – не з’явився
відповідача – Почтарьовой Ю.І., Пасачиліній О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (вх. №4252С/2-5)
на постанову господарського суду Сумської області від 16.10.2006 р. по адміністративній справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Червоний металіст”, м. Конотоп
до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Червоний металіст”, м. Конотоп (далі ВАТ “Червоний металіст”) звернулось в суд з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі Конотопської МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 10.01.2006р. №00001001/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.
16.10.2006р., позивач надав до суду першої інстанції заяву в якій просив закрити провадження у справі в частині донарахування йому спірними рішенням штрафної (фінансової) санкції в розмірі 332763,63 грн., оскільки рішенням ДПА в Сумській області від 20.04.2006р. ці штрафні санкції у розмірі 332763,63 грн. були скасовані.
Постановою господарського суду Сумської області від 16.10.2006р. по адміністративній справі №АС-10/414-06 позов було задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 10.01.2006р. №00001001/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 332763,63 грн. В іншій частині позовних вимог провадження у справі було закрито.
В апеляційній скарзі Конотопської МДПІ ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні позову з посиланням на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції визнано встановленим, що Конотопською МДПІ було здійснено документальну перевірку ВАТ «Червоний металіст»з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за березень 2005 р., квітень 2005 р., травень 2005р., липень 2005р., про що складено акт від 20.12.2005р. №319/23-3/00165706/220. За результатами перевірки було прийняте спірне повідомлення-рішення.
Зменшення бюджетного відшкодування Конотопська МДПІ обґрунтовує тим, що до складу заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ у періодах, що перевірялися, ввійшов податок на додану вартість по податковим накладним, виданим Відкритим акціонерним товариством "Конотопський електромеханічний завод" (далі ВАТ "КЕМЗ"). Проведеною зустрічною перевіркою ВАТ "КЕМЗ" (довідка від 2 грудня 2005 року № 297/23-3/31716652) встановлено, що підприємство є виробником реалізованої ВАТ "Червоний металіст" продукції. Розрахунки за отримані товарно-матеріальні цінності ВАТ "Червоний металіст" проведено частково готівкою через касу підприємства. На момент перевірки по особовому рахунку ВАТ "КЕМЗ" по податку на додану вартість рахується бюджетна заборгованість (недоїмка) у сумі 4841404,17 грн. За даними облікової картки платника, задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість ВАТ "КЕМЗ" на протязі 2005 року до бюджету не сплачувались.
Як було з'ясовано під час перевірки у березні, травні, червні 2005 року ВАТ "Червоний металіст" здійснювало господарські операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей у ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст". За рахунок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, наданих ДП "Торговий дім", ВАТ "Червоний металіст" задекларувало до відшкодування з бюджету у березні, травні, липні суми ПДВ. Конотопською МДШ були проведені зустрічні перевірки ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" по податкових накладних, наданих ВАТ "Червоний металіст" у березні 2005 року (довідка № 140/23-3/31 189174 від 30 травня 2005 року), травні 2005 року (довідка № 178/23-60/31 189174 від 12 серпня 2005 року), червні 2005 року (довідка № 213/23-3/31189174 від 6 жовтня 2005 року). Зустрічними перевірками було встановлено, що ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст" було укладено з ВАТ "Червоний металіст" угоду від 5 січня 2005 року №47-001 на поставку продукції (комплектуючих). На виконання умов угоди ДП "Торговий дім" у періодах, що перевірялися, здійснювало відвантаження продукції з видачею відповідних податкових накладних. Розрахунки проведені у безготівковій формі. Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені до податкових зобов'язань відповідного періоду. Перевірками встановлено, що ДП "Торговий дім "ВАТ "Червоний металіст" не є виробником реалізованих товарів (продукції). Постачальниками товару є: ТОВ "Пафос-Плюс". По ланцюгу постачання було направлено запити на адресу ДПІ у Печерському районі м. Київа про проведення зустрічних перевірок. Згідно отриманої відповіді за №18234/7/23-1410 від 16 грудня 2005 року ТОВ "Пафос-Плюс" за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса підприємства невідома, за березень, травень, червень 2005 року декларації з ПДВ подано з нульовими показниками.
Іншим постачальником є ТОВ "Ріконт". По ланцюгу постачання на адресу ДПІ у Києво-Святошинському районі міста Києва було направлено запити №5294/7/23-60/16 від 30 травня 2005 року, №7188/7/23-60/16 від 26 липня 2005 року, №8487/7/23-60/16 від 31 серпня 2005 року. Згідно отриманої відповіді за №21970/7/23-2-19/214 від ЗО вересня 2005 року та №247310/7/23-2-19/327 від 8 листопада 2005 року ТОВ "Ріконт" за юридичною адресою не знаходиться, фактична адреса підприємства невідома, за березень, травень 2005 року декларації з ПДВ подало з нульовими показниками.
Відповідач зазначає, що відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпункт 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", крім інших обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум.
На думку Конотопської МДПІ сума ПДВ у розмірі 304076,83 грн. по придбанню продукції від ВАТ "КЕМЗ" була неправомірно заявлена ВАТ "Червоний металіст" до відшкодування на розрахунковий рахунок по деклараціях з податку на додану вартість за березень, квітень, травень та липень 2005 року, оскільки по даній господарській операції відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету ВАТ "КЕМЗ". Сума ПДВ 21040,21 грн. по придбанню продукції у ДП "Торговий дім" ВАТ "Червоний металіст", постачальником якої є ТОВ "Пафос-Плюс" неправомірно заявлена ВАТ "Червоний металіст" до відшкодування на розрахунковий рахунок по деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень та липень 2005 року, оскільки по даній господарській операції відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету ТОВ "Пафос-Плюс". Сума ПДВ 7646,70 грн. (вірно 7646,61грн.) по придбанню продукції, постачальником якої є ТОВ "Ріконт" неправомірно заявлена ВАТ "Червоний металіст" до відшкодування на розрахунковий рахунок по деклараціях з податку на додану вартість за березень, травень та липень 2005 року, оскільки по даній господарській операції відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету ТОВ «Ріконт»
16.10.2006р. відповідач надав до суду першої інстанції додаткове пояснення, в якому зазначив, що заборгованість ВАТ «Червоний металіст»перед ВАТ «Конотопський електромеханічний завод»складає 7768262 грн., - отже, факту надмірної сплати податку не було, а тому не існує бюджетної заборгованості перед позивачем.
Дослідивши вказані обставини, суд першої інстанції прийшов до висновку, що з боку позивача сума бюджетного відшкодування була визначена з додержанням вимог Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент визначення).
Так, відповідно до змісту підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закону) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Наявність у позивача відповідних податкових накладних та їх оформлення згідно з вимогами підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону підтверджена довідками Конотопської МДПІ про результати позапланових документальних перевірок №137/23-60/00165706/ від 25.05.05р., №155/23-60/00165706/ від 21.06.05р., №167/23-60/00165706/ від 20.07.05р. та актом про результати позапланової документальної перевірки №213/23-3/00165706/174 від 06.10.05р.
За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна, що видається платником податку - продавцем у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 є документом, що підтверджує факт отримання продавцем товару оплати податку на додану вартість від іншого платника податку - покупця у ціні такого товару.
Твердження відповідача про те, що суми відшкодування виплачуються платнику податків виключно за рахунок сум ПДВ, що надійшли до Державного бюджету, а тому для відшкодування сум ПДВ, окрім всіх інших підстав, додатково потрібно підтвердження матеріалами перевірок фактичної сплати всіх платників податків - постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника, суд першої інстанції визнав помилковим (тим більш, що в даному випадку безпосереднім контрагентом позивача - ДП «Торговий дім»зобов'язання з ПДВ до бюджету сплачено). Судом першої інстанції також зазначено, що п. п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, спірним рішенням порушується п. п. 7.7.3, пункту 7.7. статті 7 Закону (в редакції на час подання декларацій за вказаний період), згідно з яким у разі коли за результатами звітного періоду сума різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).
Чинне законодавство, у тому числі і Закон України „Про податок на додану вартість", не встановлює для покупця товару обов'язку сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем чи іншою особою, з врахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.
Законом України „Про податок на додану вартість" сума ПДВ, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку в бюджет.
З цих підстав позовні вимоги в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 332763,63 грн. були визнані судом першої інстанції правомірними, обґрунтованими та були задоволені.
Колегія суддів також зазначає, що п.10.4 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
В силу п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають, зокрема, за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність сплати до бюджету відповідно до закону.
Несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. "а" пп.7.7.2. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.
Згідно поданої позивачем заяви і в зв'язку із примиренням сторін провадження у справі в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових)санкцій на суму 332763,65 грн. було закрито судом першої інстанції відповідно до п. З ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження. Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги, оскільки заперечення, наведені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2006 року по адміністративній справі №АС-10/441-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС-10/441-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді В. Олійник
Т. Кравець
А. Твердохліб