У Х В А Л А

Справа №4-с-10/11

22.12.2011 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_2, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на постанову головного державного виконавця відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 16.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження, а також оскаржує бездіяльність начальника відділу ДВС який не розглянув його скаргу.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що головним держаним виконавцем відділу ДВС ОСОБА_2, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-17/2010, виданим на підстав рішення Богородчанського районного суду від 17.02.2010 року у справі про поділ між сторонами в натурі будинковолодіння та розподіл земельної ділянки. Відповідно до рішення суду ОСОБА_3 виділено земельну ділянку позначену на додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи №3 загальною площею 434 кв.м., а відповідачу - земельну ділянку позначену на схемі №2 площею 397 кв.м. В рішенні суду не зазначено про обов‘язок ОСОБА_1 вчинити якісь дії для відведення земельної ділянки. Тому, ОСОБА_3 мала звернутись до органу місцевого самоврядування чи до проектної організації з приводу розроблення документації із землеустрою наділеної їй земельної ділянки, визначення її меж в натурі та отримання державного акту на право власності на землю. Також ОСОБА_3 могла звернутись до суду з приводу роз‘яснення рішення щодо способу та порядку його виконання. У державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження з приводу виділення ОСОБА_3 земельної ділянки та покладення на ОСОБА_1, як на боржника, обов‘язку добровільного виконання рішення суду у визначений строк. Крім того, постановою від 14.07.2011 року державний виконавець уже відмовляв у відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом і ця постанова ніким не оскаржувалась. Зазначив також, що виконавчий лист поданий з пропуском річного строку пред'явлення його до виконання.

Незаконність дій державного виконавця ним була оскаржена до начальника відділу ДВС, однак відповідь на свою скаргу не отримав.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав, просив її вимоги задовольнити.

Головний державний виконавець відділу ОСОБА_2 вимоги поданої скарги не визнала, вказала, що дійсно ОСОБА_3 в липні 2011 року подавала для виконання виконавчий лист відповідно до якого, за рішенням суду їй слід виділити в користування земельну ділянку для обслуговування належної їй частини житлового будинку площею 434 ка-м. на території господарства в с.Манява, по вул.Черемшини, 21а. У відкритті виконавчого і^ювадження 14.07.2011 року було відмовлено, оскільки зі змісту виконавчого листа не було зрозуміло, які дії має вчинити боржник ОСОБА_1 Одночасно, ОСОБА_3 було

рекомендовано вирішити питання відведення їй земельної ділянки шляхом звернення до орану місцевого самоврядування. Однак, в листопаді 2011 року ОСОБА_3 повторно звернулась до відділу ДВС, оскільки вирішити питання відведення належної їй земельної, якою на даний час користується ОСОБА_1, за допомогою сільської ради не вдалось. Тому, 16.11.2011 року нею було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в якій запропоновано ОСОБА_1 добровільно вирішити питання щодо передачу в користування ОСОБА_3 належної їй земельної ділянки, а 24.11.2011 року направлено заяву до Богородчанського районного суду з приводу роз‘яснення порядку виконання судового рішення. Будь-яких неправомірних дій нею як виконавцем не допущено. Відповідно до ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця боржником можуть бути оскаржені виключно до суду. Начальник відділу ДВС не вповноважений розглядати скарги боржника.

ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що намагалась виконати рішення суду в частині виділення їй в користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування належної їй частини домоволодіння, однак ОСОБА_1 чинить у цьому перешкоди. Представники сільської ради, з якими вона двічі виїжджала на місце для відведення земельної ділянки не могли вирішити це питання, тому вона звернулась до відділу ДВС для примусового виконання судового рішення, оскільки на даний час позбавлена можливості користуватись присудженою їй земельною ділянкою через перешкоди зі сторони боржника ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що подана скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані рішення та дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця.

Судом встановлено, що рішенням Богородчанського районного суду від 17.02.2010 року постановлено поділити житловий будинок в с.Манява по вул.Черемшини, 21 «А», Богородчанського району Івано-Франківської області між сторонами та передати у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по Уг частині будинковолодіння, яка визначена судовим рішенням. Одночасно вирішено питання про виділення кожній із сторін земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку. ОСОБА_3 виділено ділянку позначену на додатку до висновку судової будівельно-технічної експертизи №3 площею 434 кв.м.

Оскільки рішення суду набрало законної сили у визначеному законом порядку, то на його виконання 27.07.2010 року було виписано виконавчий лист №2-17, який ОСОБА_3 пред‘явила для виконання до відділу ДВС Богородчанського районного управління юстиції.

Постановою головного державного виконавця Здерко М.М. від 16.11.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Богородчанського районного суду за виконавчим листом №2-17.

Вказані дії державним виконавцем вчинені відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено обов‘язок прийняти до виконання виконавчий документ якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Будь-яких неправомірних дій зі сторони державного виконавця при винесенні вказаної постанови судом не встановлено. Доводи скаржника щодо відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження за закінченням строку пред‘явлення виконавчого листа до виконання не ґрунтуються на законі, перешкод у відкритті виконавчого провадження у випадку повторного звернення із виконавчим листом, по якому рішення суду не виконано, закон не передбачає.

Підстав для визнання, з викладених у скарзі мотивів, неправомірним дій начальника ДВС, який не розглянув скаргу ОСОБА_1 - немає, оскільки відповідно до ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено можливості боржником оскаржувати до начальника відділу ДВС можуть бути рішення дії чи бездіяльність виконавця. Такі дії боржником можуть бути оскаржені виключно в судовому порядку.

Керуючись ст. 387 ЦПК України, суд ,-

ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служи Богородчанського районного управління юстиції ОСОБА_2, та бездіяльність начальника відділу ВДС по розгляду скарги - відмовити

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано- Франківської області протягом п‘яти днів шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя