ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2007 р. Справа № 5/350-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Войцешуку В.В., Швидченко О.В., Гаврилюк Т.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Кізаєва О.М. (довіреність №355 від 22.05.2006 р.),
від відповідача: Давидко Н.М. (довіреність №35124/9/10 від 15.11.2006 р.),
Ворник С.О. (довіреність №35122/9/10 від 15.11.2006 р.),
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
(м.Хмельницький)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "25" липня 2006 р. у справі
за позовом Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" (м. Хмельницький)
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (м. Хмельницький)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2004 року Хмельницьке спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство "Хмельницькліфт" (далі "Спеціалізоване підприємство") пред'явило позов до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі "ДПІ у м. Хмельницькому") про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.04.2004 р. та від 17.06.2004 р., якими застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
В заяві про уточнення позовних вимог від 17.02.2006 р. спеціалізоване підприємство просило визнати протиправними і скасувати ці податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 85).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 25.07.2006 р. позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 22.04.2004 р. за №0005481503/0/1613, №0005471503/0/1614, №0005461503/0/1615 та від 17.06.2004 р. №0005461503/1/4334, №0005471503/1/4335, №0005481503/1/4336.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Посилається на те, що податкова інспекція визначила штрафні санкції за несвоєчасно сплачені суми податкового зобов'язання в межах 1095 днів, починаючи з дня їх сплати, як зазначено в п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами."
Господарський суд визнав неправомірним нарахування штрафних санкцій на відстрочені суми по деклараціях за липень-листопад 2003 року, але не зазначив, на підставі яких документів позивачу було відстрочено такі суми податкового зобов'язання (боргу), оскільки податкова інспекція не приймала в 2003 році рішення про розстрочення або відстрочення податкового боргу.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, необгрунтованим є рішення суду про скасування податкових повідомлень-рішень в частині нарахування 73082,51 грн. штрафних санкцій з мотивів неможливості встановити правомірність їх нарахування, так як суд зобов'язаний вжити передбачені законом заходи для з'ясування всіх обставин у справі (т. 1 а.с. 121-123).
В поясненнях на апеляційну скаргу спеціалізоване підприємство "Хмельницькліфт" зазначило, що нарахування штрафної санкції на податкове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні від 18.05.2001 р., є незаконним, оскільки не доведено факту отримання позивачем цього повідомлення; податкова інспекція нарахувала штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2000 року - березень 2001 року, строк давності по яких сплив до прийняття оспорених податкових повідомлень-рішень від 22.04.2004 р.; неправильно нараховані штрафні санкції на розстрочені суми податкових зобов'язань в період дії договору про розстрочення (т. 3 а.с. 235-236).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Державною податкової інспекцією у м. Хмельницькому проведено позапланову перевірку своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 28.05.2001 р. по 18.03.2004 р., про що складено акт від 20.04.2004 р. №356.
В акті перевірки записано про недотримання підприємством вимог п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" щодо граничного строку сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ, визначених в податкових деклараціях за період з грудня 2000 року по грудень 2003 року, в договорі про розстрочення податкових зобов'язань та в рішенні, прийнятому за актом перевірки (т. 1 а.с. 16-18).
На підставі акта перевірки ДПІ у м. Хмельницькому нарахувала згідно з п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" штрафні санкції і прийняла податкові повідомлення-рішення :
- від 22.04.2004 р. №0005481503/0/1613 про застосування штрафної санкції у розмірі 30081,29 грн., що становить 10% від суми податкового зобов'язання в сумі 300812,90 грн., сплаченого із затримкою на 30 календарних днів;
- від 22.04.2004 р. №0005471503/0/1614 про застосування штрафної санкції у розмірі 34326,46 грн. за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 171632,30 грн. (171632,30 грн. х 20%);
- від 22.04.2004 р. №0005461503/0/1615 про застосування штрафної санкції у розмірі 68131,18 грн. за затримку на 176 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 136262,36 грн. (136262,36 грн. х 50%) (т. 1 а.с. 10-12).
Під час розгляду скарги підприємства податковий орган встановив наявність арифметичної помилки в розрахунках суми штрафних санкцій, яка призвела до завищення нарахувань по акту перевірки на загальну суму 7451,43 грн., у зв'язку з чим скасував податкові повідомлення-рішення від 22.04.2004 р.: №0005481503/1613 в частині 1307,18 грн.; №0005471503/0/1614 в частині 1667,17 грн.; №0005461503/0/1615 в частині 4477,08 грн. Залишено без задоволення скаргу на суму 125087,5 грн. (т. 1 а.с. 31-33).
На підставі нових розрахунків розміру штрафних санкцій на загальну суму 125087,50 грн., проведених головним державним податковим ревізором-інспектором Сизухіною О.С., ДПІ у м. Хмельницькому прийняла податкові повідомлення-рішення від 17.06.2004 р. про накладання на СРБП "Хмельницькліфт" штрафних санкцій в таких розмірах:
- №0005481503/1/4336 - у розмірі 28774,11 грн. (287741,10 х 10%);
- №0005471503/1/4335 - у розмірі 32659,29 грн. (163296,45 грн. х 20%);
- №0005461503/1/4334 - у розмірі 63654,10 грн. (127308,20 грн. х 50%) (т. 1 а.с. 13-15, 47-57).
Визнаючи протиправними та скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 22.04.2004 р. і від 17.06.2004 р., суд першої інстанції виходив з того, що штрафні санкції в сумі 14506,76 грн. на податкові зобов'язання за грудень 2000 року - березень 2001 року застосовані без врахування строку, встановленого п.п. 15.1.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; штрафні санкції на суму 37637,70 грн. нараховано на відстрочені суми по деклараціях за липень-листопад 2003 року, що не відповідає вимогам п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону; встановити правомірність нарахування 73082,51 грн. штрафних санкцій не видається за можливе.
З такими висновками суду неможливо повністю погодитися.
Оскільки податкові повідомлення-рішення від 22.04.2004 р. частково скасовані самою податковою інспекцією, то відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вони вважаються відкликаними і щодо них відсутній предмет спору. Тому позов про їх скасування не підлягає задоволенню.
Згідно з принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, встановленим ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування заходів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Щодо строку давності для нарахування штрафних санкцій за п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то апеляційний господарський суд з врахуванням періоду виникнення спірних правовідносин зважає на таке.
Згідно з первинною редакцією підпункта 17.1.7 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка набрала чинності з 01.04.2001 р., штрафна санкція нараховувалася у відсотках від узгодженої суми податкового зобов'язання, не сплаченої протягом граничних строків. За наведеної редакції правової норми строк давності в 1095 календарних днів, встановлений ст. 15 Закону, обчислювався з наступного дня після спливу граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Законом України від 20.02.2003 р., який набрав чинності з 26.03.2003 р., внесені зміни в п.п. 17.1.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", редакція якого стала наступною: у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинним на день завершення таких перевірок або ревізій.
Отже, з 26 березня 2003 року перебіг строку давності для застосування штрафної санкції починається з наступного дня після погашення певної суми податкового боргу.
Податкові зобов'язання, визначені в податкових деклараціях за грудень 2000 року - березень 2001 року, погашалися починаючи з 14 червня 2001 року, тому 3-річний строк для застосування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 22.04.2004 р. не сплив.
Проте, наведене не свідчить про правомірність нарахування штрафних санкцій на податковий борг, що виник внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань згідно з деклараціями з ПДВ за грудень 2000 року - березень 2001 року.
Підпунктом 18.1.4 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (ця стаття набрала чинності з 21.02.2001 р.) визначено, що податковий борг, який виник у період з 1 січня 2001 року до 1 квітня 2001 року, підлягає сплаті у січні - квітні 2001 року відповідно до строків сплати податкових зобов'язань, встановлених цим Законом.
З врахуванням вимог п.п. 5.3.1 ст. 5 і п.п. 4.1.4 ст. 4 Закону податкові декларації з ПДВ за грудень 2000 року - березень 2001 року мали подаватися протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, а наведені в них суми податкових зобов'язань - повинні були сплачуватися: за грудень 2000 року - до 30 січня 2001 року, за січень 2001 року - до 2 березня 2001 року, за лютий 2001 року - до 30 березня 2001 року, за березень 2001 року - до 30 квітня 2001 року.
Однак податкова інспекція скористалася правом, наданим статтею 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпунктом 19.3.4 якої передбачено, що неоплачені внаслідок недостатності коштів платіжні документи, у тому числі органів стягнення, які перебували в обліку банків на момент набрання чинності цим Законом (01.04.2001 р.), повертаються їх виписувачам без виконання протягом п'яти робочих (банківських) днів з дня набрання чинності цим Законом. Контролюючий орган, який отримав такий неоплачений документ, зобов'язаний надіслати платнику податків податкове повідомлення про суму непогашеного податкового зобов'язання, зазначеного у цьому платіжному документі, яке підлягає сплаті протягом строків, визначених ст. 5 цього Закону. З дня набрання чинності цим Законом до дня, наступного за граничним днем сплати податкового зобов'язання, зазначеного у податковому повідомленні, наданого контролюючим органом згідно з цим пунктом, пеня та штрафні санкції на суму такого податкового зобов'язання не нараховуються.
З матеріалів справи видно, що суми податкових зобов'язань з ПДВ, які були внесені в податкові декларації за грудень 2000 року - березень 2001 року, зведені в податкове повідомлення від 18.05.2001 р. №4535 на загальну суму 47238,27 грн. з погашенням цього боргу протягом десяти днів з дня отримання такого податкового повідомлення (т. 2 а.с.91, 92 , т. 3 а.с. 31-37).
ДПІ у м. Хмельницькому не надала доказів про надіслання (вручення) спеціалізованому підприємству "Хмельницькліфт" податкового повідомлення від 18.05.2001 р. №4535 в розумінні п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому необгрунтованим є нарахування штрафних санкцій, виходячи з граничного строку сплати податкового боргу до 28.05.2001 р. (т. 1 а.с. 47-48, т. 3 а.с. 235-236, т. 4 а.с. 6).
У зв'язку з цим податкові повідомлення-рішення від 17.06.2004 р. підлягають зменшенню на такі суми штрафних санкцій:
- №0005481503/1/4336 - на 575,00 грн. (10%);
- №0005471503/1/4435 - на 3381,60 грн.(20%);
- №0005461503/1/4434 - на 10510,16 грн. (50%).
Розрахунки податкової інспекції на а.с.47-57 т. 1, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 17.06.2004 р., свідчать, що нею нараховані також штрафні санкції на податковий борг у сумі 12043,42 грн. розстрочений на підставі п.18.1 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами" згідно з рішенням ДПІ у м.Хмельницькому від 28.09.2001 р. №35 та укладеним сторонами договором про розстрочення від 28.09.2001 р. №35 (т. 2 а.с. 85-88).
Рішенням від 10.12.2003 р. №18 ДПІ у м. Хмельницькому скасувала з 10 грудня 2003 року своє рішення від 28.09.2001 р. №35 про розстрочення податкового боргу у зв'язку з накопичуванням нового податкового боргу. Залишок несплаченої суми боргу з податку на додану вартість на момент скасування розстрочення становив 6772,42 грн. (т. 2 а.с.89). Рішення від 10.12.2003 р. №18 вручено головному бухгалтеру спеціалізованого підприємства "Хмельницькліфт" і останнім не оскаржено.
Наслідки розірвання договору про розстрочення визначені ч. 2 п.п. 18.1.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якої дострокове розірвання договору про розстрочення тягне за собою обов'язок платника податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також процентів, нарахованих відповідно до підпункту в) підпункту 18.1.2 пункту 18.1 статті 18 цього Закону, на таку розстрочену суму податкового боргу.
Згідно з пунктом 5.5 Положення про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 р. №81 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.03.2001 р. за №281/5472, з дня дострокового розірвання договору про розстрочення податкового боргу платник податків зобов'язаний сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, суму нарахованих на нього процентів та суму процентів, яка була нарахована на фактично сплачену розстрочену суму. З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишилися несплаченими, нараховується пеня у розмірах, передбачених чинним законодавством.
Про незастосування штрафних санкцій по п.п 17.1.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу відповідно до ст. 18 цього Закону йдеться в податковому роз'ясненні, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 7.10.2005 р. №2434.
Зважаючи на наведене, ДПІ у м. Хмельницькому протиправно нарахувала СРБП "Хмельницькліфт" у період дії договору про розстрочення від 28.09.2001 р. №35 штрафні санкції у розмірі:
10% - 301,2 грн. (пункти 15,19,23,31 розрахунків штрафних санкцій) (т. 1 а.с. 47-57);
20% - 301,2 грн. (пункти 35,47 розрахунків);
50% - 376,5 грн. (пункт 43 розрахунків).
Отже, оспорені податкові повідомлення-рішення від 17.06.2004 р. підлягають зміні в сторону зменшення на суми зазначених штрафних санкцій.
Окрім того, в розрахунках штрафної санкції за деклараціями від 18.05.2001 р. №37368 та від 19.08.2002 р. №72138 (пункти 5 і 22 розрахунків на а.с. 47-57 т. 1) допущена помилка в обчисленні її розміру: 50% від 763 грн. становить 381,50 грн., а не 1346,75 грн., а 10% від 100 грн. становить 10 грн., а не 100 грн у зв'язку з чим штрафна санкція в податковому повідомленні-рішенні від 17.06.2004 р. №0005461503/1/4334 підлягає зменшенню ще на 965,25 грн. (1346,75 - 381,50 грн.), а в податковому повідомленні-рішенні від 17.06.2004 р. №0005481503/1/4336 - на 90 грн. (100 грн. - 10 грн.).
ДПІ у м. Хмельницькому визнала зайве нарахування штрафних санкцій за цими епізодами (крім штрафних санкцій, нарахованих на податкові зобов'язання по деклараціях за грудень 2000 року - березень 2001 року), що враховано в уточнюючих розрахунках штрафних санкцій від 20.12.2006 р. (т. 4 а.с. 25-32).
Однак в уточнюючих розрахунках штрафних санкцій не враховано наступне. Податкова інспекція нарахувала пеню в загальній сумі 26,76 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого рішенням ДПІ у м. Хмельницькому та договором про розстрочення від 28.09.2001 р. №35, що суперечить чинному законодавству (пункти 15,19,23,31,43 розрахунків штрафних санкцій).
Податкова інспекція спрямовувала сплачувані підприємством кошти на погашення цієї суми пені, замість погашення податкових зобов'язань платника податків.
У зв'язку з цим зайво нарахована сума штрафних санкцій з розрахунку 50% податкового зобов'язання становить за погодженням сторін 13.38 грн. і стосується вона податкового повідомлення-рішення від 17.06.2004 р. №0005461503/1/4334 (т.4 а.с.27-32,34-35,36).
З письмових пояснень позивача вбачається, що сума пені в пунктах 7 і 8 розрахунків штрафних санкцій завищена на 146,07 грн., з чим погодилась податкова інспекція. Отже, з врахуванням суми коштів підприємства, яка спрямовувалася на погашення зайво нарахованої пені, до позивача неправильно застосована штрафна санкція в розмірі 14,60 грн. (10%) в позиції 34 розрахунку штрафних санкцій. На цю суму підлягає зменшенню податкове зобов'язання в податковому повідомленні-рішенні від 17.06.2004 р. №0005481503/1/4336 (т. 4 а.с. 26,34-35,36).
Правомірність нарахування решти суми штрафних санкцій підтверджується податковими деклараціями з ПДВ за період з грудня 2000 року по січень 2004 року, виписками банку про сплату підприємством податку на додану вартість, обліковими картками платника податку на додану вартість, розрахунками штрафних санкцій, письмовими поясненнями сторін, прийнятим на підставі акта перевірки від 20.06.2003 р. №1827 податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2003 р. №0002532301/3034-546 на суму 39913 грн., несвоєчасне погашення якої вплинуло на нарахування штрафних санкцій за позиціями 37-40 розрахунку від 20.12.2006 р. (т. 2 а.с. 5-28, 93-150; т. 3 а.с. 1-26, 47-234; т.4 а.с. 1-32).
Зважаючи на наведене, обгрунтованими сумами штрафних санкцій, застосованих податковими повідомленнями-рішеннями від 17.06.2004 р., є:
- в №0005481503/1/4336 - в розмірі 27793 грн. 30 коп. (28774,11 грн. - 575 грн. - 301,2 грн. - 90 грн. - 14,60грн.);
- в №0005471503/1/4335 - в розмірі 28976 грн. 50 коп. (32659,29 грн. - 3381,60 грн. - 301,2 грн);
- в №0005461503/1/4334 - в розмірі 51758 грн. 80 коп. (63654,10 грн. - 10540,16 грн - 376,5 грн. - 965,25 грн. - 13,38 грн).
У зв'язку з цим оспорені податкові повідомлення-рішення від 17.06.2004 р. підлягають скасуванню в такій частині штрафних санкцій:
- №0005481503/1/4336 - в розмірі 980 грн. 80 коп. (28774,11 грн. - 27793,30 грн.);
- №0005471503/1/4335 в розмірі 3682 грн. 80 коп. (32659,29 грн. - 28976,50 грн.);
- №0005461503/1/4334 в розмірі 11895 грн. 30 коп. (63654,10 грн. - 51758,80 грн.).
Апеляційний господарський суд частково відхиляє висновок судово-бухгалтерської експертизи від 27.12.2005 р. №1487, на якому грунтується постанова суду першої інстанції, про неправильне нарахування штрафних санкцій на загальну суму 125087,50 грн., оскільки він суперечить обставинам справи та в ньому дається аналіз правових питань (т. 1 а.с. 61-62, 65-67).
За часткового задоволення позовних вимог немайнового характеру на користь спеціалізованого підприємства "Хмельницькліфт" підлягає стягненню 1/2 частина сплачених ним судових витрат.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,202,205,207,212,254, п.п.6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову господарського суду Хмельницької області від 25 липня 2006 року скасувати частково та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому від 17.06.2004 року:
- №0005481503/1/4336 - в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 980 грн. 80 коп.;
- №0005471503/1/4335 - в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 3682 грн. 80 коп.;
- №0005461503/1/4334 - в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 11895 грн. 30 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницького спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства "Хмельницькліфт" 42грн. 50коп. державного мита і 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 2 прим.
1-до справи
2-в наряд
друк. Горбач А.