справа № 2-А-50

2009 рік                          

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2009 року Свердловський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Бусленко В.П.,

при секретарі: Марусич Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління  праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, де в обґрунтуванні своїх вимог пояснила, що вона 27 вересня 2005 року народила дитину, в зв’язку  з чим звернулася до відповідача з заявою про призначення та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 року, станом на 2006-2007 рік допомога надається в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Але всупереч вимогам зазначеної вище норми права ст. 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду України у справі 09.07.2007 року № 6-рп/2007 р. відповідач виплачував належну їй грошову допомогу не в повному обсязі. З приводу цього позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше виплачених їй сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виплати заборгованість у повному обсязі у відповідності до вимог чинного законодавства  України. Відповідач відмовив позивачу в задоволенні заявлених вимог листом № 01/18-4827  від 20.11.2008 року.  

На підставі викладеного позивач просить постановити рішення, яким визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо неправильного нарахування, призначення та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною – ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку в 2007 році, зобов”язати УПСЗН Свердловської міської ради зробити перерахунок та сплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по липень 2007 року в сумі 2243,83 гривні та стягнути з відповідача понесені позивачкою судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що ст. 56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок  коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами  у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих, а з 01.01.2008 року не менше 130 грн. - ст. ст. Закону України «Про допомогу з дітьми». Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону України «Про Державний бюджет». Крім того, згідно п. 8 ст. 7 Бюджетного Кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності  відповідного бюджетного призначення. Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік», визначено видатки держави на 2007 та 2008 рік з урахуванням розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Змін після прийняття  Рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року № 6-рп2007 р. та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет на 2008 рік» щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не вносилось. Тому Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради не має законних підстав для виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Але в разі  перерахунку допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 рік сума доплати склала би 237 гривен. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження, серії І-ЕД № 026849 від 14 листопада 2005 року, виданевідділом РАЦС Свердловського МУЮ, убачається, що ОСОБА_2 народився 27.09.2005 року в м. Свердловськ, Луганської області, та його батько – ОСОБА_3, мати –ОСОБА_1, актовий запис № 499 (ар. с.8).

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області № 01/18-48827 від 20.11.2008 року убачається, що ОСОБА_1 відмовлено в виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (ар. с. 9).

Згідно довідки про прибуток сім’ї № 5199 від18.11.2008 року, убачається, що позивач отримує допомогу  по догляду  за дитиною  до досягнення трирічного віку,  у період з січня по лютий 2007 отримувала по 103,14 гривен щомісяця, з березня по червень 2007 року по 104,49 гривень щомісяця, у липні 105,93 гривні, а всього 730,17 гривен. (ар. с. 11).

Відповідно до Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 21.11.1992 року встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги  сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Частиною 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України  “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”  передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року дію вказаної норми на 2007 рік зупинено і ст. 56 цього Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»… здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом – у розмірі, що дорівнює  різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячний сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гр. для незастрахованих осіб, для застрахованих осіб, - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». З моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому з 09.07.2007 року відновлено дію вказаної норми, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, тому в частині позову щодо стягнення суми за вказаний період він підлягає задоволенню лише з 09.07.2007 року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривень., з 1 квітня – 463 гривень, з 1 жовтня 470 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату  державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Відсутність  бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат  не можуть бути причиною  відмови у задоволенні позову, з огляду на те, що  судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства незалежно від наявності  коштів Державного бюджету України. Крім того, пункт 3 Перехідних положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»  передбачає, що розмір державної допомоги сім’ям з дітьми  передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі «Про Державний бюджет України» на відповідний вік у відсотковому відношенні  до прожиткового  мінімуму, для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам  зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 % цього прожиткового мінімуму.

Законами України « Про Державний бюджет України» на 2007 взагалі не визначався розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, а ті зміни, які вносились до ст. 15 зазначеного Закону, лише з 09.07.2007 року визнані неконституційними.    

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107, який набрав чинності з 01.01.2008 року знову внесені зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці  між прожитковим  мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гр. ОСОБА_4 зміни не розглядались Конституційним Судом щодо їх конституційності.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривень, з 1 квітня – 463 гривень, з 1 жовтня 470 гривень.

З урахування того, що позивачу провадились виплати з 09.07.2007 по 31.07.2007 року, таким чином їй було не доплачено 237 гривень, що підтверджується довідкою з УТСЗН м. Свердловська /а.с.15/.  

Відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України адміністративний строк може бути подана в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів  особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх права, свобод чи інтересів.  Пропущення строку  звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину  пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа  розглядається  і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має дитину, яку народила в 2005 році та доглядом якої зайнята, в зв’язку з чим суд визнає доказаним, що вона не мала можливості звернутися до суду раніше, оскільки зайнята доглядом за нею, та визнає пропуск строку звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб”єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України /або відповідно місцевого бюджету/, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Згідно з ст. 94 ч. 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн., однак оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то й судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України відповідно до задоволених ввимог, тобто у розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ч. 2 ст. 51, 56 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 КАСУ, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1    задовольнити частково.

Відновити ОСОБА_1   пропущений строк для звернення до суду відносно вимог за 2007 рік.

 Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1   у перерахунку та виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області здійснити виплати ОСОБА_1 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.07.2007 року в розмірі 237 гривень.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається потягом 10 днів з дня її проголошення, а в разу складання постанови у повному обсязі – відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції надирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий: