ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" лютого 2007 р. Справа № 11/92-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність НОМЕР_1 від22.01.2007р.),
від відповідача: ОСОБА_2 - приватний підприємець,
ОСОБА_3 (довіреність НОМЕР_2 від 04.10.2005р.),
розглянувши апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м. Іллінці Вінницької області)
на постанову господарського суду Вінницької області
від "12" квітня 2006 р. у справі
за позовом Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції (м. Іллінці Вінницької області)
до суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (м. Іллінці Вінницької області)
про стягнення 3457,50грн.,
ВСТАНОВИВ:
15.02.2006р. Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція (далі"Іллінецька МДПІ") подала (здала на пошту) до господарського суду позовну заяву про примусове стягнення на користь державного бюджету активів підприємця ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу за фінансовими санкціями за порушення застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 3457грн. 50коп.
Постановою господарського суду Вінницької області від 12.04.2006р. позов задоволено.
Стягнуто з суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2в доход державного бюджету 3457грн. 50коп. штрафних санкцій за порушення обігу РРО.
В апеляційній скарзі підприємець ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Зазначає, що штрафні санкції за порушення обігу реєстраторів розрахункових операцій в розмірі 3457,50грн. були встановлені податковими повідомленнями - рішеннями від 29.07.2005р. Ці податкові повідомлення - рішення визнані судом недійсними в частині визначення штрафних санкцій за порушення застосування РРО податковим зобов"язанням.
Відповідач не отримував від податкового органу рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій), як передбачено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому не погоджується із заборгованістю, визначеною на підставі податкових повідомлень - рішень.
Державні податкові ревізори-інспектори міста Вінниці, яким направлення на перевірку видав голова ДПА у Вінницькій області, не мали права здійснювати перевірку фінансово - господарської діяльності відповідача, зареєстрованого на території Іллінецького району.
Суд не взяв до уваги встановлений ст. 250 ГК України 6-місячний термін застосування адміністративно - господарської санкції, який сплив 22.01.2006р. (а.с. 92-94).
В запереченні на апеляційну скаргу Іллінецька МДПІ зазначає про правильне вирішення справи (а.с. 98-100).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Заявлена податковою інспекцією до стягнення сума коштів грунтується на двох податкових повідомленнях - рішеннях Іллінецької МДПІ від 29.07.2005р. за одним номером НОМЕР_3, якими підприємцю ОСОБА_2 було визначене податкове зобов"язання із штрафних (фінансових ) санкцій за порушення вимог закону щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій загальним розміром 3457,50 грн. (а.с.7).
Законність цих актів індивідуальної дії перевірена господарським судом Вінницької області, постановою якого від 16.11.2005 року у справі №11/328-05 за позовом підприємця ОСОБА_2 до Іллінецької МДПІ податкові повідомлення - рішення від 29.07.2005р. визнані протиправними в частині визначення штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 3457,50грн. сумою податкового зобов"язання ( а.с.8-10).
Отже рішення органу державної податкової служби приведені у відповідність з чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України постанова господарського суду Вінницької області від 16.11.2005р. у справі №11/328-05 має преюдиціальне значення для вирішення даної адміністративної справи щодо розміру штрафних (фінансових) санкцій.
Про несплату фінансових санкцій підприємцем ОСОБА_2 свідчать акти звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2006р. і 03.04.2006р., що підписані сторонами (а.с. 46, 48).
Оскільки ст.120 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, а згідно з п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платником податків добровільно або стягуються у судовому порядку, то Іллінецька МДПІ мала право звернутися до суду з позовом про стягнення фінансових санкцій, зазначених в згаданих податкових повідомленнях - рішеннях.
Застосовані до підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції є за своєю правовою природою адміністративно-господарськими, а саме: адміністративно - господарським штрафом, що видно з редакції статей 238, 239 і 241 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.4 ст.217 ГК України адміністративно - господарські санкції застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 223 ГК України визначено, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб"єктів господарювання встановлюються цим Кодексом, зокрема, його статтею 250 - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення цим суб"єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених Законом.
Рішення Іллінецької МДПІ від 29.07.2005р. про застосування адміністративно - господарських санкцій прийняті в межах строків, передбачених ст. 250 ГК України.
Стосовно строків реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, то згідно з ч.1 ст.223 ГК України застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Іншого щодо строків реалізації в судовому порядку фінансових санкцій за порушення вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій Господарським кодексом України не передбачено.
Тому необхідно керуватися правилом, встановленим ч.2 ст.258 ЦК України про те, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
З врахуванням цього, суд першої інстанції обгрунтовано та на законних підставах стягнув з підприємця ОСОБА_2 3457,50 грн. фінансових (штрафних) санкцій, які згідно з п.15 ст.2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" спрямовуються до загального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - внаряд