ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
22.06.06 Справа№ 5/870-28/129А
10 год 05 хв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сюрприз”, м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, м. Львів
про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2004 року № 0002312320/0/11412
Суддя Морозюк А.Я.
Секретар судового засідання
Онишко І.Р.
м. Львів, вул. Личаківська,128,
Зал судового засідання № 302.
Представники сторін
Від позивача: Уляник Р.Б. - представник
Від відповідача: Саковець В.П. –старший державний податковий інспектор
Товариство з обмеженою відповідальністю „Сюрприз” звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.07.2004 року № 0002312320/0/11412 про визначення ТзОВ „Сюрприз” податкового зобов”язання за платежем “земельний податок з юридичних осіб” в сумі 1 377,70 грн., з яких 691,80 грн. - основний платіж, 685,90 грн. –штрафна (фінансова) санкція.
Ухвалою суду від 06.05.2006 року відкрито провадження у справі, попереднє судове засідання призначено на 30.05.2006 року. Ухвалою від 30.05.2006 року попереднє судове засідання відкладено на 22.06.06 року.
За письмовою згодою сторін суд в порядку ч.3 ст.121 КАС України перейшов до судового розгляду справи в судовому засіданні 22.06.2006 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві, просить скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення, свої вимоги позивач мотивує наступним. Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Позивач посилається на довідку Львівського міського управління земельних ресурсів від 21.06.2006 року, згідно якої земельна ділянка пл. 0,0590 га на вул. Привокзальна, 1-а з 2000 року перебуває в оренді Львівської залізниці, про що зареєстрований договір оренди земельної ділянки від 28.08.2000 року реєстраційний № 321. Таким чином, позивач вважає безпідставним донарахування йому суми земельного податку та застосування штрафної (фінансової) санкції, оскільки в нього була відсутня в користуванні земельна ділянка за адресою на вул. Привокзальна, 1-а.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненні на позовну заяву. Відповідач зазначає, що згідно листів, отриманих від Львівського міського управління земельних ресурсів від 14.04.2004 року № 40/6/172 та Львівського обласного управління земельних ресурсів від 07.05.2004 року № 01-16/3-1019 земельна ділянка площею 0,0590 га на вул. Привокзальна, 1-а знаходиться у фактичному користуванні магазину ТзОВ “Сюрприз”. Позивач в порушення Закону України „Про плату за землю” не подавав розрахунки сум земельного податку та не сплачував земельний податок за 2002-2003 роки.
В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкове повідомлення-рішення, акт перевірки, свідоцтво про реєстрацію, довідки та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
В судовому засіданні 22.06.2006 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова у повному обсязі складена і підписана 27.06.2006 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ДПІ у Личаківському районі м.Львова було проведено комплексну позапланову документальну перевірку ТзОВ „Сюрприз” з питань дотримання податкового законодавства, за результатами якої складено Акт від 19.07.2004 року за № 58/23-2/06725046. На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2004 року № 0002312320/0/11412, яким ТзОВ „Сюрприз” визначено суму податкового зобов”язання за платежем “земельний податок з юридичних осіб” в розмірі 1 377,70 грн., у тому числі 691,80 грн. –основний платіж, 685,90 грн. –штрафна (фінансова) санкція, згідно з п.п.17.1.1, п.17.1.3 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (із змінами та доповненнями).
В акті перевірки вказано на порушення відповідачем ст. 15 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-XІІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на землю на 691,8 грн., в т.ч. 2002 рік –345,9 грн., 2003 рік –345,9 грн. та ст. 14 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-XІІ (із змінами та доповненнями), не подано до ДПІ у м. Львові звітність по податку на землю за 2002 рік, 2003 рік.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Відповідно до ст.5 Закону, об”єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні. Відповідно до ст.13 Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідно до ст.14 Закону, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про плату за землю”, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно даних, наведених в листі Львівського міського управління земельних ресурсів від 21.06.2006 року № 40/1104 01-15, згідно рішення міськвиконкому Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998 року “Про інвентаризацію земель м. Львова”, земельна далянка пл. 0,0590 га на вул. Привокзальна, 1-а знаходилась у користуванні ТзОВ “Сюрприз”. На місці вищезазначеної замельної ділянки на сьогоднішній день знаходиться друга полоса вул.Городоцької, будівництво якої завершено в 2000 році, на яку Львівській залізниці зареєстровано договір оренди земельної ділянки від 28.08.2000 року реєстраційний № 321.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про відсутність у податкового органу підстав для нарахування позивачу сум податкового зобов”язання за платежем “земельний податок з юридичних осіб”, а також для застосування штрафних санкцій, оскільки в 2002 та 2003 році земельна ділянка площею 0,0590 га на вул. Привокзальна, 1-а не знаходилася в користуванні ТзОВ “Сюрприз”. Тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.07.2004 року № 0002312320/0/11412 (яким ТзОВ „Сюрприз” визначено податкове зобов”язання за платежем “земельний податок з юридичних осіб” в сумі 1 377,70 грн., з яких 691,80 грн. - основний платіж, 685,90 грн. –штрафна (фінансова) санкція), є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 19.07.2004 року № 0002312320/0/11412.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Морозюк А.Я.